Вигонка квітково-декоративних рослин

Вигонка рослин – комплекс заходів, за допомогою яких можна вивести рослини зі стану спокою і змусити їх активно вегетувати у зазделегіть визначений, а не властивий їм строк. Такі рослини називають ви гоночними, а момент встановлення їх у теплиці – зупинкою на вигонку.

Будь-які зміни у навколишньому середовищі – підвищення або зниження температури, відсутність дощів – впливають на процес розвитку багаторічних рослин. Вони пристосовуються до несприятливих умов, впадаючи у стан спокою: опадають листки, відмирають надземні частини. Період спокою можна умовно розділити на органічний і вимушений.

Органічний спокій характерний тим, що у клітинах рослини відбуваються зміни в нуклеїновому та білковому обмінах. При цьому в цибулинах формуються майбутні органи рослини. Вимушений спокій викликаний низькими температурами, відсутністю дощів, тобто несприятливими природними умовами. Він переривається, коли умови поліпшуються. На цьому принципі й базується вигонка рослин у закритому грунті.

Підбираючи рослини, треба пам’ятати, що вигонці піддаються тільки розділити ранньоквітучі види з коротким періодом спокою. За строками цвітіння вигонку ділять на три періоди: 1-й період (рання) – з грудня до початку січня; 2-й (середня) – зі середини січня до кінця лютого; 3-й (пізня) – з початку березня до кінця квітня.

Існує ряд прийомів, які прискорюють вигонку рослин. З моменту зупинки на вигонку і до початку забарвлення пуп’янків щоденно три-чотири рази поливають та обприскують рослини теплою (32 - 35ºС) водою.

Теплові й парові ванни скоріше виводять рослину зі стану спокою. У басейн із підігрітою водою (30 - 40ºС) занурюють стебла вигоночних кущів (азалію індійську, бузок, форзицію) або кореневища (конвалія) на 12 – 15 год. Парові ванни діють на рослини, вміщені у герметричні камери, парою протягом 12 – 14 годин.

Горщечкові рослини значно прискорюють цвітіння, якщо заздалегідь було здійснено ефіризацію. У герметично закритому приміщені ефір вміщують в плоскі посудини, із розрахунку на 1м² повітряного простору. Підкурювання димом у теплицях протягом 30 – 40хв також прискорює цвітіння.

Асортимент ви гоночних рослин досить різноманітний: травянисто-цибулинні (тюльпан, нарцис, гіацинт тощо); бульбоцибулинні (гладіолус, фреєзія); кореневищні (астильбе, конвалія, півонія) ; красиво квітучі чагарники (бузок, троянда, айва японська). Щоб вигонка була успішною, треба дотримуватися повної технології. Коли на листками зявились пуп’янки, їх обривають, не зачіпаючи квітконіжку. Своєчасне внесення добрив, регулярний полив, прополювання – усе це сприяє накопиченню живильних речовин у цибулині.

Після викопування цибулини просушують і сортують. Відібраний для вигонки матеріал має бути абсолютно здоровим, без найменших механічних пошкоджень, округлої форми, щільний, не менше 3,5 см у діаметрі і масою 30 г та більше.

Наступний етап підготовки до вигонки – дотримання температурних режимів зберігання цибулини, які дають змогу регулювати розвиток квіткової бруньки в цибулині та змінювати строки цвітіння.

Відносна вологість повітря в сховищах має становити приблизно 80 відсотків.

Недотримання основних правил підготовки цибулини до вигонки може призвести до появи сліпих бутонів, що зумовить великі втрати квіткової продукції.

Висаджують тюльпани в ящики 50х30х10 см з опорними ніжками на кутах заввишки від 10 – 15 см для складання у стоси.

Земельна суміш для набивання ящиків повинна містити дернову землю, торф, пісок, взяті порівну. Субстратом може служити й чистий річковий пісок, але рекомендована суміш сприяє відновленню живильних речовин і доброму збереженню цибулин після вигонки. Цього ж досягають і підживленням, яке роблять через 12 днів після зупинки на вигонку. Для підживлення треба 40 г калійної та 20г аміачної селітри на 10 л води.

Садять цибулини на відстані 1х1,5см, залежно від розміру, по 50-80шт на ящик. Набивають посадочні ємкості з таким розрахунком, щоб посаджені й злегка вдавлені у грунт цибулини перебували урівні з краями ящика. Зверху до самого верху насипають чистий річковий пісок і щедро поливають.

Потім ящики для вкорінення цибулин ставлять у темне приміщення з температурою 5 - 9ºС.

Щоб підтримувати високу (до 90%) вологість повітря, необхідно двічі на тиждень поливати й обприскувати приміщення. У сховищі з посадками, призначеними для середньої та пізньої вигонки, у кінці грудня температуру знижують до 2 - 3ºС. Це сприяє ліпшому вкоріненню рослин, стримує їх ріст.

Укорінення та проростання тюльпанів відбувається протягом 16 – 23 тижнів. Коли паростки досягнуть 5 – 7 см а в нижній частині з'являються пуп’янки, їх зупиняють на вигонку в теплиці з температурою 20 - 23ºС. Щоб стебло було довшим і розвивався квітконос із пуп’янком, рослини затінюють чорним папером протягом 5-8 днів. Для прискорення цвітіння паростки обприскують два три рази на день теплою водою (30ºС) до закриття листків. З моменту розгортання листків і появи пуп’янків температуру знижують до 15 - 18ºС і поливають дуже обережно, щоб вода не потрапляла на листки й пуп’янки.

Коли бутони забарвлюються, температуру знижують до 12ºС, що сприяє подовженню тривалості цвітіння, зміцненню квітконосів, набуванню пелюстками яскравішого забарвлення.

Після зрізування, якщо вигонка відбулася в чистому піску, цибулини знищують. Якщо вигонка здійснювалася в земельній суміші, то при зрізуванні на стеблі залишають один листок, щоб забезпечити життєдіяльність цибулини. Пізніше їх висаджують для дорощування у відкритий грунт.

Придатними для вигонки є сорти: для ранньої вигонки – Априкот Бюті кремово-рожевий, Брильянт Стар темно-червоний, Крістмас Марвео темно-рожевий, Креладжіс Тріумф червоний, Мост Майлс червоний, Дікс Фаворит червоний, Хіберіна білий; для середньої вигонки – Дипломат яскраво-червоний, Лондон світло-червоний, Оксфорд червоний, Ольга червоний з білою облямівкою пелюсток, Пауль Ріхтер червоний, Сноу Стар білий, Еммі Пік бузково-рожевий; для пізньої вигонки – Альбурі темно-червоний, Лефебрс Фаворит яскраво-червоний, Парад червоний до основи жовтуватий, Панорама коричнево-червоний, Фарнкомб Сандерс – червоно-рожевий.

Лілія. Для вигонки використовують лілії довго квіткову, білосніжну, золотисту, царську й тигрову.

Цибулини викопують восени, коли відмирають листки, з грудкою землі для збереження кореневої системи. Обмивають у 0,3%-му розчині марганцевокислого калію.

Для вигонки найбільш придатні щільні 3 – 4-річні цибулини.

Вигонку роблять як на грядках, так і в горщиках діаметром 20 – 25 см. Земельна суміш складається із дернової, листяної землі та піску (3:2:1). При вигонці лілій у горщиках потрібно влаштувати дренаж завтовшки 2 – 3 см. Глибина садіння цибулини залежить від сорту. Посаджені цибулини поливають. Потім горщики ставлять у прохолодне приміщення з температурою 4 - 8ºС і засипають торфом або тирсою. Під горщик насипають подушку із вологої тирси завтовшки 10 см, щоб корені не загнивали.

У грудні-січні горщики ставлять у світлі теплиці з температурою 13 - 16ºС.

Цибулини вкорінюються протягом трьох тижнів. Потім починає відростати надземна частина. Коли паростки досягнуть 8 - 10см, температуру підвищують до 16 - 18ºС, а в час розкриття пуп’янків для продовження цвітіння – знижують до 7 - 10ºС.

Догляд полягає у підсипанні землі в горщики за потребою і підживлення повним мінеральним добривом через 10 – 12днів.

Зацвітають лілії через 2,5 – 3 місяці з часу висадження і цвітуть 20 – 30 днів.

Щоб пилок не забруднив квітів під час перевезення, пиляки треба видаляти.