29.Філософський зміст проблеми свідомості.

В філософії проблема свідомості має 2 рівні вирішеня:1.Опис феномена свідомості.2.Має на меті пояснити сам феномен.

30. Суттєві ознаки структур ата ф-ції свідомості

Людина як істота, що володіє найскладнішими проявами психіки, є носієм свідомості. Свідомість - це особливе утворення, що сформувалось під час суспільно-історичного розвитку на основі праці як специфічного виду людської діяльності, є формою цілеспрямованого психічного відображення.

Свідомість - це найвища форма розвитку психіки, притаманна тільки людині, що виявляється в складних формах відображення світу, опосередкована суспільно-історичною діяльністю людей

Через свідомість людина здатна пізнати сутність навколишнього світу, розуміти його та одночасно знати про те, що вона знає або не знає.

Свідомість поза людським буттям неможлива: свідомість народжується в бутті, створює буття, відображає буття. Таким чином, свідомість виконує такі функції: пізнавальна функція свідомості проявляється в накопиченні, переробці та використанні інформації щодо навколишньої дійсності; регулятивна-в контролі поведінкових та емоційних проявів; прогностична - в побудові образів майбутнього, плануванні подальшого життя; рефлексивна - в пізнанні людиною самої себе як суб'єкта психічної діяльності; комунікативна функція свідомості полягає в організації та підтриманні спілкування з іншими людьми.

Основні характеристики свідомості: універсальність, об’єк­тивність, цілеспрямованість, творчість, опосередкованість мовою, соціалізованість, поліструктурність. Універсальність означає, що людина, в принципі, може відображувати будь-які властивості будь-яких предметів. Об’єктивність означає, що свідомість може відображати речі такими, якими вони є насправді.

Свідомість як внутрішній світ людини має складну структуру, котру традиційно досліджували філософія та психологія

Можна виділити такі рівні свідомості та їх елементи.

1. Базовим і найбільш давнім рівнем свідомості є чуттєво-афективний пласт, до якого належать:

– відчуття – відображення в мозкові окремих властивостей предметів та явищ об'єктивного світу, що безпосередньо діють на наші органи чуттів;

– сприйняття – образ предмета в цілому, який не зводиться до суми властивостей та сторін;

– уявлення – конкретні образи таких предметів чи явищ, які в певний момент не викликають у нас відчуттів, але які раніше діяли на органи чуттів; (більш детально про відчуття, сприйняття, уявлення– різного роду афекти, тобто сильні

31. Основні концепції походження свідомості

До філософських проблем свідомості належить насамперед проблема її походження. Сучасна філософія (і наука) не може дати остаточного і безсумнівного розв’язання проблеми походження свідомості. Але наявні авторитетні концепції походження свідомості допомагають цю проблему висвітлити.

 

Сучасні концепції походження свідомості

– релігійна: свідомість є проявом “іскри Божої”, вкладеної у людину Богом при творенні світу;

– концепція єдиного інформаційного поля: свідомість є одним із проявів дії єдиного світового інформаційного поля;

– концепція походження людини та свідомості внаслідок розвитку праці: людина і свідомість формуються в міру розвитку суспільної праці;

– дуалістична: в основі всіх світових процесів лежать два начала: матеріальне та духовне. Свідомість є виявленням духовного начала буття;

– концепція еволюції: свідомість є результатом поступового розвитку живих організмів або форм відображення дійсності;

– концепція активно діяльного самопородження людини на основі природно-космічних передумов.