23. Основні категорії сучасної онтології.

Як бачимо, філософія та наука разом дають нам досить багатобарвну картину того, що називається буттям і що осмислюється у різних його формах та проявах. Уся окреслена гама понять, позицій, аспектів буття вимагає, врешті, прояснення співвідношення категорій, що фігурують в онтології як різні якісні прояви буття або ж різні рівні його визначення. Це такі категорії: 1) Реальність - (походить від латинського слова "рес" - річ; звідси "реаліс" - речовий) - це є все те, що здатне діяти, сприймати або змінювати дію. Характеристика реальності застосовується, як правило, безвідносно до часу, тобто реальність - це не лише наявне зараз, а й те, що було, відбулось або ж має реальну тенденцію до появи; у цьому сенсі реальним постає як минуле, так і майбутнє. Реальність характеризує також як фізичні, так і ментальні процеси, а останні саме тою мірою, якою вони здатні проявлятися у впливах на вже наявну реальність. 2) Дійсність - категорія, що утворена від поняття дії, акту; вона позначає актуальну реальність, тобто те, що діє тут і зараз. Проте ми можемо казати і про колишню дійсність, але саме як про ту, що колись була дійсністю, а тепер недійсна. Категорія дійсності часто протиставляється можливості як тому, що має певні засади для переходу у дійсність, та проте поки що залишається лише у відношенні до останньої. Оскільки таке відношення може бути різного плану, то можливість позначається як: а) абстрактна (логічна), тобто така, що не суперечить стану дійсності; б) конкретна - така, що вимагає певних умов для здійснення; в) реальна - така, для якої вже наявні хоча б частково означені вище умови. 3) Існування - це категорія, що передбачає виявлення певних явищ та процесів дійсності через сукупність їх зв'язків з іншими явищами та процесами. Існувати - значить перебувати у зв'язках з явищами, умовами, засадами буття. 4) Суще - це категорія, що подає буття у його конкретному, наявному виявленні. С.Боецій вважав, що суще перебуває у подвійному відношенні: до буття взагалі як до свого кореня, та до іншого сущого, як до того, через що кожне суще набуває конкретних окреслень. 5) Сутність - це цілісність кожного сущого, кожної речі або явища, але подана як внутрішня сталість їх вихідних характеристик. Існує ще ціла низка філософських категорій, що використовуються для більш докладних окреслень певних сторін буття (наявне буття, в-собі-буття, буття-для-іншого, для-себе-буття та ін.), проте, оскільки вони не використовуються за межами спеціальних досліджень, ми обмежимося лише тими, що вже були окреслені.

24. Проблематичність людського буття. Життя, буття та існування як характеристики людини.

Ця проблематичність проявляє себе у тому, що можна народитися людиною, мати людський організм, проте не бути людиною повною мірою її необхідних проявів; наприклад, при цьому можна не мати свідомості, навичок людської поведінки. Це значить, що людські якості не з'являються в людині природним шляхом. Проблематичність людського буття зумовлена ще й тим, що людина може мінятися, причому інколи - досить суттєво: у певному сенсі людина завжди не дорівнює собі самій, а це значить, що її буття постає відкритим та незавершеним. Через це досить складно віднайти та визначити якісь однозначні норми, які можна було би прикладати до людини з метою встановлення "міри людяності" певної конкретної людини. Але, попри все, ми чудово розуміємо, що сьогодні не існує іншого способу бути людиною, окрім того, щоби спочатку народитися людиною, мати людський організм, позбавлений якихось фатальних патологій чи то вад. А тому мати людський організм — це є для буття людини умова необхідна, проте недостатня. Це значить, що ми повинні до неї додати ще щось таке, що буде на ній ґрунтуватися, але її перевищувати.Ось чому буття людини постає перед нами складною системою ієрархічно вибудованих сходинок, кожна із яких передбачає існування попередніх, проте такою, що надає їм вищого значення. Отже, щоби бути людиною треба навчитись жити і діяти в соціальному просторі, мати знання та навички інтелектуальної діяльності та вміти формувати і збагачувати свій внутрішній світ, а це значить, що людина повинна вміти створювати принципи, ідеали, сенси.