38. Суб’єкт рушійні сили чинники і фактори іст. Розв. Людства

Поняття "людство" часто вживається як синонім поняття "суспільство". Вони дійсно тісно пов'язані між собою. Однак кожне з них характеризується своїм логічним змістом. Поняття "суспільство* вживається насамперед для позначення тієї системи зв'язків і відносин, у якій і за допомогою якої здійснюється життєдіяльність людей. Тому суспільство не можна звести до сукупності індивідів. Воно характеризує ті взаємозв'язки, що поєднують індивідів у цілісну систему. Суспільство є інтегрованим виразом життєдіяльності всіх індивідів у всьому багатстві їх взаємозв'язків. Поняття ж "людство" є суб'єктним буттям суспільства, тобто воно характеризує суспільство як суб'єкта діяльності. У цьому понятті звертається увага головним чином не на структуру зв'язків і відносин, у яких здійснюється життєдіяльність людей, а на функціонування суспільства як певної цілісної системи, зі своїми потребами і способами їх задоволення. Людина, виникнувши за певних умов, змушена була, з одного боку, пристосовуватися до них, а з іншого боку — змінювати ці умови відповідно до своїх потреб. Активна діяльність людини все більше посилювалася, ставала різноманітною. Значно посилилися диференціаційні та інтеграційні процеси. На їх основі стали зміцнюватися взаємозв'язки між різними спільнотами, в основі яких лежить процес виробництва. Процес становлення людини набував усе глобальнішого характеру. Встановлювалися взаємозв'язки не тільки між обмеженими спільнотами, але і між регіонами, між материками. Особливу роль у цьому процесі зіграв розвиток суспільного характеру виробництва. Відомо, що сутність суспільного характеру виробництва полягає в переплетенні, посиленні взаємозв'язків між усіма галузями і сферами виробництва в перетворенні його в єдиний виробничий процес. Виникнувши як взаємозв'язок між сферами і галузями виробництва в рамках певних регіонів, він, у міру розвитку засобів комунікативних зв'язків, почав перетворюватися на світовий процес. Розвиток суспільного характеру виробництва зумовив розвиток інтегративних зв'язків у сфері суспільних відносин, духовного життя суспільства, у сфері творчого, перетворювального ставлення людини до дійсності. У цьому зв'язку намітилася тенденція перетворення всього суспільства в єдину цілісну систему. Особливо важливу роль у цьому процесі стала відігравати поява потреб, для задоволення яких виникла необхідність в об'єднанні зусиль усіх людей, потреб суспільства як цілісної системи. Ці потреби були породжені в результаті активної виробничої діяльності людини, у результаті швидких витрат природних багатств, у результаті руйнування людиною навколишнього середовища. Ці загальні потреби перетворилися на глобальні проблеми.

Характерною рисою сучасного етапу розвитку суспільства є посилення уваги до проблем людини, розвитку її здібностей. У різних світоглядних, ідеологічних і політичних концепціях значне місце займають проблеми гуманізму. І хоча гуманізму даються різні, а іноді і протилежні трактування, незаперечним є те, що вирішення загальнолюдських проблем стає життєво важливою потребою.

Сама логіка історичного розвитку суспільства показує, що воно вступило в смугу таких інтеграційних перетворень, під впливом яких відбувається процес становлення світового співтовариства. Саме це співтовариство змушене вирішувати всі проблеми, пов'язані із сьогоденням і майбутнім людини, з розвитком суспільства й особи, із взаємозв'язками між суспільством і природою. Тим самим суспільство постає як загальний суб'єкт соціальної діяльності, як людство. У цьому плані людство набуває як би відносної самостійності і виступає як деякий імператив, якому повинні підкорятися люди у вирішенні своїх нагальних проблем. Життєдіяльність людства перетворюється на специфічну ноосферу, у якій людський розум, як деякий абсолют, визначає загальні основи цілепокладальної діяльності людей.