
- •Фізична реабілітація при черепно-мозковій травмі
- •Сеничака назара івановича
- •Вступ......................................................................................................................3
- •1. Розділ 1 ознаки та характеристика черепно-мозкової травми….....…………………………………………………………………….5
- •Розділ 1 ознаки та характеристика черепно-мозкової травми
- •1.1 Причини та перебіг чмт
- •1.2 Клінічна картина.
- •Методи фізичної реабілітації після черепно-мозкової травми
- •2.1 Лікувальна фізкультура
- •2.2 Масаж у комплекс відновлювальних процедур при лікуванні черепно-мозкових травм поряд із вправами і водолікуванням входить масаж.
- •2.3 Фізіотерапія
- •2.4 Бальнео та гідротерапія
- •Рекомендації щодо застосування засобів фізичної реабілітації
- •Застосування фізіотерапевтичного лікування спрямоване на покращення пружності шкіри хворих, покращення кровообігу, функціонального стану внутрішніх органів, та психологічного стану.
- •Список використаних джерел
Міністерство освіти і науки України
Дрогобицький державний педагогічний університет ім. Івана Франка
кафедра фізичної реабілітації та здоров’я людини
Фізична реабілітація при черепно-мозковій травмі
курсова робота
з фізичної реабілітації
за ІХ семестр 2014/2015 н.р
студента групи ЗЛ – 52
факультету фізичного виховання
Сеничака назара івановича
Науковий керівник
старший викладач кафедри
_______________________________________
(денна форма навчання)
«______ » ____________201_р. Науковий керівник______________________
«______ » _____________201_р. Члени комісії _______ _________________ Підпис прізвище, ім’я _______ _________________ Підпис прізвище, ім’я _______ _________________ Підпис прізвище, ім’я
|
Дрогобич
2014
ЗМІСТ
Вступ......................................................................................................................3
1. Розділ 1 ознаки та характеристика черепно-мозкової травми….....…………………………………………………………………….5
1.1.Причини та перебіг ЧМТ………………………………………………..…...5
1.2. Клінічна картина..............................................................................................7
2. РОЗДІЛ 2 МЕТОДИ ФІЗИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ЯКІ ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ ПІСЛЯ ЧЕРЕПНО-МОЗКОВОЇ ТРАВМИ................................................................................................................10
2.1.Лікувальна фізкультура..................................................................................10
2.2. Масаж ……….................................................................................................16
2.3. Фізіотерапія.....................................................................................................18
2.4. Бальнео та гідротерапія………......................................................................21
3. РОЗДІЛ 3 РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ ЗАСОБІВ ФІЗИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ…...…........................................................................24
ВИСНОВКИ...........................................................................................................28
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.............................................................30
ВСТУП
Черепно-мозкова травма (ЧМТ) є однією з найбільш актуальних проблем сучасної медицини. Травматичні пошкодження черепа та головного мозку складають 30–40% усіх травм і займають перше місце за показниками летальності та інвалідизації серед осіб працездатного віку. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я щорічно у світі отримують ЧМТ понад 10 млн осіб, 250–300 тис із цих випадків завершуються летально. В Україні частота ЧМТ щорічно становить у різних регіонах від 2,3 до 6 випадків (в середньому 4–4,2) на 1000 населення (Є.Г. Педаченко, А.М. Морозов). Щорічно в Україні від ЧМТ помирає 10–11 тис громадян (І.П. Шлапак та співавт.), тобто смертність становить 2,4 випадку на 10 тис населення (в США — 1,8–2,2).
Актуальність даної проблеми полягає в тому, що дана патологія є надзвичайно тяжкою та може давати дуже тяжкі ускладнення. Я вважаю, що акцентуючі увагу на даній проблемі ми зможемо якимось чином допомогти у вирішенні даних проблем та знаходженні нових методів лікування людей з цією патологією. Крім того актуальність цього питання зумовлює те, що детально ця проблема повністю ще не розглянута.
Об’єктом - спостереження є пацієнти (історії хвороб) віком від 8 до 15 років , які перенесли струс та забій мозку.
Предметом - спостереження є зміна психологічного та фізіологічного стану хворих зі струсом та забоем мозку під впливом методів та засобів реабілітації таких як, лікувальна фізична культура, фізіотерапія, масаж, гідротерапія, бальнеотерапія.
Метою спостереження є скласти реабілітаційну програму для хворих які перинесли закриту черепно-мозкову травму, використовуючи такі методи реабілітації, як лікувальна фізична культура, масаж, гідротерапія, бальнеотерапія.
Завдання спостереження:
1.аналіз літературних джерел;
2.охарактезувати наявні підходи до призначення засобів фізичної реабілітації хворим після закритої черепно-мозкової травми;
3.обгрунтувати і розробити програми фізичної реабілітації для дітей які перенесли струс та забій мозку, для нормалізації їхнього психологічного стану та фізіологічного стану організму;
Методи спостереження: Теоретичні - аналіз, синтез, узагальнення наукових відомостей, стосовно основних методів та методик фізичної реабілітації, можливостей їх використання та вдосконалення.
Статистичні - визначення статистичної достовірності відомостей результатів констатуючого та формуючого спостереження.
Об'єктивні данні – визначення артеріального тиску, частоти дихання та пульсу. Визначення проявів захворювання – характеристика сну, проявів головного болю.
Наукова новизна нашого дослідження полягає в тому, що реабілітація як самостійна галузь з’явилась відносно не так вже давно і даними проблемами займались різні галузі медицини, у нашому випадку це неврологічна сфера. Дане дослідження являє собою відносно нових підхід для вирішення проблем людей які зазнали травми головного мозку.
Практичне значення являє собою можливість розглядати матеріал викладений в роботі як науковий посібник у сфері фізичної реабілітації, та можливість вдосконалення його для подальшого розглянення проблем у даній галузі.