- •1.Загальна характеристика дієслова.
- •2. Дієслівна парадигма:5 типів форм.
- •3. Порівняльна характеристика фінітних та не фінітних форм.
- •4. Інфінітив – початкова форма дієслова.
- •5. Формотворчі основи дієслова.
- •6. Класи дієслів.
- •7.Категорія виду дієслова : загальна характеристика.
- •8.Дієслівні категорії.
- •9.Значення дієслів доконаного і недоконаного виду.
- •10. Видова пара. Способи творення видової при,широке і вузьке розуміння видової пари.
- •12. Морфологічні властивості перехідності-неперехідності і виду(вплив на творення дієприкметникових форм).
- •13. Категорія перехідності-неперехідності – це загально дієслівна категорія.
- •14.Дієслова з постфіксом –ся.
- •15.Категорія перехідності – неперехідності – синтаксична категорія:прямо – перехідні,непрямо – перехідні та неперехідні дієслова.
- •16.Дискусійний характер категорії стану в українському мовознавстві.
- •17. Дієслова активного і пасивного стану.
- •18.3 Точки зору щодо категорії стану.
- •19.Дієслова з постфіксом –ся утворені від перехідних.
- •20. Взаємозв*язок часткових дієслівних категорій: часу, способу, особи.
- •21.Категорія способу. Загальна характеристика : дискусійність статусу (Вихованець)
- •22.Дієслова дійсного способу.
- •23.Дієслова умовного способу: значення,творення.
- •24.Дієслова наказового способу:значення ,творення.
- •25.Спонукальний і бажальний спосіб як контамінація умови і наказу.
- •26.Загальна характеристика категорії часу.
- •27.Дієслова теперішнього часу:значення,творення.
- •28.Дієслова минулого часу:значення,творення.
- •29.Дієслова майбутнього часу:значення,творення.
- •30.Загальна характеристика категорії особи:головні значення,другорядні значення.
- •31.Безособові дієслова (парадигма,значення,3 групи).
- •32.Комплексний характер парадигми способу дієслова.
- •33 І 34. Дієвідмінювання!!!!
- •1. Пишу 1.Пишемо
- •2. Пишеш 2.Пишете,
- •3. Пише, 3.Пишуть;
- •1. Біжу 1.Біжимо
- •2. Біжиш 2.Біжите
- •3. Біжить 3.Біжать
- •35.Дієприкметник.
- •36.Творення дієприкметникових форм.
- •37.Дієприслівник – особлива форма дієслова. Творення дієприслівникових форм.
- •38. Безособові форми на –но,-то.
- •39.Прислівник – самостійна частина мови:загальна характеристика.
- •40.Класифікація прислівника за синтаксичною функцією.
- •41.Семантична класифікація атрибутивних прислівників.
- •42.Ступені порівняння якісно – означальних прислівників.
- •43.Предикативні прислівники.Дискусія статусу станівника в українській граматиці (значення,3 класи слів).
- •44.Модальні прислівники.Дискусія статусу модальника в українській граматиці.
- •45.Клас службових слів.
- •46.Прийменник – службова частина мови: загальна характеристика.
- •47.Первинні прийменники.
- •48.Вторинні прийменники.
- •49.Загальна характеристика сполучника.
- •50.Сурядні сполучники.
- •51.Підрядні сполучники.
- •52.Частка – службова частина мови.
- •53.Фразові частки.
- •54.Словотворчі та формотворчі частки.
- •55.Особливий статус вигука в українській мові.
- •56.Класифікація вигука за походженням і будовою.
- •57.Класифікація вигука за значенням.
- •58. Класифікація службових частин мови за будовою
6. Класи дієслів.
За співвідношень двох формотворчих основ – основи інфінітива та основи теперішнього часу визначаються класи дієслова. Їх є 5:
До 1 продуктивного класу належать дієсл. Основа інф.,яких закінчується на –а,основа теп.ч. на –ай: дбати – дбають, палати – палають.
До 2 прод.класу належать дієсл. Основа інф.,яких закінчується на –і,основа теп.ч. на –ій: синіти – синіють,молодіти – молодіють.
До 3 прод.класу належать дієсл. Основа інф.,яких закінчується на –ува-,основа теп.ч. на –уй:будувати – будують,цілувати – цілують.
До 4 прод.класу належать дієсл.основаінф.,яких закінчується на –и,основа теп.ч. цей суфікс –и випадає:везти – возять,косити – косять.
До 5 прод.класу належать дієсл. Основа інф.,яких закінчується на ну,основа теп.ч. на –н: крикнути – крикнуть,шелеснути – шелеснуть.
До непродуктивного кдасу дієслів належать дієслова основа теп.ч.,яких закінчується на приголосний:хотіти – хочуть.
7.Категорія виду дієслова : загальна характеристика.
Кат. Виду – загально – дієслівна категорія.
Кат. Виду – це двочленна категорія ,тому що складається з двох грамем: доконаного і недоконаного виду.
Категорія виду дієслова виражає відношення дії до її внутрішньої межі.
Дискусійним питанням щодо кат. Виду є характеристика цієї категорії щодо способу вираження граматичного значення.Одні вчені вважають,що кат. Вид – це словозмінна кат., оскільки одна форма твориться вд іншої: писати – написати. Інші вчені вважають ,що кат. Виду є несловозмінною,оскільки кожен член видової пари має свою парадигму: писати(писатиму,пишу,писав,пиши,писав би). Ми вважаємо,що кат. Виду має ознаки словозмінної і має риси несловозмінної кат.
Кат. Виду тісно пов*язана із кат. Часу і відповідно творить часо–видові форми:
дієслова теп.ч. бувають лише недоконаного виду;
дієслова мин.ч. бувають недоконаного(ходив,писала) і доконаноговиду(прийшов,зробила);
дієслова майб.ч. бувають недоконаного виду(читатиму,працюватиме,буду читати) і доконаного виду( напишу,скажеш)
Дієслова док.в. означають завершену дію у минулому або майбутньому.
Дієслова недок.в. означають незавершену дію(тривалу) у минулому,теперішньому або майбутньому часах.
8.Дієслівні категорії.
Категорія – це основне загальне поняття, що відображає універсальні суттєві сторони і відношення об*єктивної дійсності. Так, категорія часу виражає відношення дії до моменту мовлення. Категорія як філософське поняття відображається у граматичній категорії. ГК – граматичне поняття, яке грунтується на встановленні корелятивності взаємозалежності між двома або кількома граматичними значеннями, що виражаються системою співвідносних форм. ГК носять когнітивний хаарактер, відображаючи спосіб мислення, тобто сприйняття дійсності,нації. ГК характеризується за таким планом:
-спосіб відображення дійсності, тобто зміст ГК;
-кількісний вияв ГК;
-спосіб вираження граматичного значення
-зв*язок ГК з іншими ГК.
До складу ГК дієслова належать: вид, перехідність-неперехідність, стан, спосіб, особа, час , число, рід. Усі дієслівні категорії поділяються на два типи: загальнодієслівні категорії(вид, перехідність-неперехідність,стан) та часткові дієслівні категорії(спосіб, час, особа, число,рід). Загальнодієслівні категорії визначаються в усіх 5 типах дієслівних форм – способових, інфінітиві, дієприкметнику, дієприслівнику, безособові формі на –но-то. Часткові дієслівні категорії властиві лише способовим формам.