52.Частка – службова частина мови.

У сучасному мовознавстві існують різні погляди стосовно лінгвістичного статусу часток. Одні вчені вважають частки службовими словами, які не мають власного лексичного значення (подібно до прийменника і сполучника) і виконують лише синтаксичну функцію.

Інші вчені стверджують, що часткам властива семантична функція, оскільки вони надають додаткових семантичних відтінків окремим повнозначним словам або цілим реченням.

Частка – це службове слово, яке надає окремим словам або цілим реченням додаткових семантичних, емоційно-експресивних та модальних відтінків, а також бере участь у творенні граматичних форм слів: І хай ніхто не знає, що робиться в душі.

Як усі службові слова частки не мають морфемної структури і сформувалися на базі різних класів слів. За походженням вони поділяються на первинні (непохідні) і вторинні (похідні).

До первинних часток належать ті, які у сучасній мові не співвідносяться зі словами інших класів. Вони становлять меншість: би, же, не, ні, ну, хай, ж, но, он, аж, бо.

Вторинні частки зберігають структурно-семантичний зв’язок зі словами інших класів. За частиномовною співвіднесеністю частки поділяються на

1) відприслівникові, які є найчисельнішими: ось, так, тут, де, куди, як, зовсім, майже, остаточно, приблизно, прямо, рівно, точно;

2) відсполучникові, яких налічується порівняно небагато, проте їх зв’язки найтісніші: і(й), та, також, а, але, або, однак, проте, зате, бо та ін.: І миті жодної не можна повернути, Щоб заново, по-іншому прожить;

3) відзайменникові: ти, тобі, воно, що, це, собі, то, все: Здоров’я – це ще не все. Але все без нього – ніщо .

4) віддієслівні : знай (собі), дай, давай, мов, немов, хоча, мабуть, бодай, би(б), казна, хтозна, лиш, лишень, бач, мовляв, було: Кожен буває великим бодай раз за життя .

За своєю структурою частки поділяються на прості і складені. Прості частки складаються з одного слова: бо, же, ні, лише, тільки, хай. До простих часток належать усі первинні частки, а також більшість однослівних вторинних часток.

Складені частки – це аналітичні єдності, які неодмінно включають просту частку, яка підсилюється або іншою простою часткою, або сполучником, або прийменником: тільки б, хіба тільки, от би, що за, що то за, ледве чи не та ін.

За своїм значенням і функцією поділяються на такі основні групи:

Фразові ,словотворчі та формотворчі.

53.Фразові частки.

Фразові частки мають широкий діапазон значень, пов’язаних із вираженням суб’єктивного ставлення до повідомлюваного. Фразові частки оформлюють певний тип речення, виражають ставлення мовця до змісту речення або виділяють одни із компонентів речення. Фразові частки за функціонально-семантичними особливостям поділяються на три типи:

Частки, що надають смислових відтінків:

• вказівні (це, ось, оце, он, ген, осьде, то, ото);

• означальні (прямо, майже, саме, якраз, справді, точно, просто);

• видільні (лише, навіть, хоч би, тільки, хоча б, аж, уже, -таки, і, й, та (у ролі часток), бо, же);

Частки, що вносять модальні і модально- вольові відтінки у значення:

• власне модальні (виражають непевненість, сумнів, припущення:мов, мовби, мовляв, мабуть, ніби, наче, навряд чи, немов, немовби, немовбито);

• стверджувальні (еге, так, авжеж, аякже, атож);

• заперечні (ні, ані, не);

• питальні (чи, хіба, що за, невже);

• спонукальні (нехай, хай, ну, давай, бодай);

Емоційно- експресивні частки (увиразнюють емоційну оцінку висловлювання: який, як, що то за, що за).