- •1.Базові компоненти соціального життя.
- •3.Вірогідність соціологічного знання.
- •4.Громадянське суспільство і його соціальне значення.
- •5.Девіантна поведінка та її види.
- •Види девіантної поведінки
- •6.Експлуатація людини людиною як соціальне відношення.
- •7.Емпіричні школи в соціології.
- •Основними чи відмінними рисами Чіказької школи були:
- •8.Закони та категорії соціології.
- •Дію такого механізму можна викласти у вигляді деякої послідовності включення особистості у світ культури:
- •10. Засоби аналізу даних, одержання емпірично-обгрунтованих узагальнень, рекомендацій висновків
- •12. Малі соціальні групи та їхні види.
- •Мала соціальна група може перебувати на таких рівнях розвитку:
- •З цих класифікацій найбільш поширеними є три:
- •14. Метод виміру в соціологічному дослідженні.
- •Виділяють три форми шкал:
- •15. Метод експерименту в соціологічному дослідженні.
- •Експерименти можна класифікувати за різними критеріями, наприклад
- •16. Метод опитування в соціологічному дослідженні.
- •17. Метод спостереження в соціологічному дослідженні.
- •У літературі існують такі класифікації спостереження:
- •18. Методи соціального пізнання.
- •19. Методи соціальних досліджень.
- •20. Міграція та еміграція.
- •Найбільш типовими причинами міграції є:
- •21. Національна культура і проблема соціальної свободи.
- •22. Повсякденне і культурологічне розуміння націй.
- •23. Поняття особи та особистості в соціології.
- •24. Поняття соціальної стратифікації.
- •Об'єктом соціології права є соціально-правові відносини.Види:
- •27. Поняття та види інтересів в соціології.
- •30. Поняття та функції соціології.
- •Функції соціології поділяються на:
- •33. Потреби, інтереси та цінності - механізми визначеності поведінки.
- •Інтереси можна класифікувати:
- •34. Предмет та об’єкт соціології.
- •Загалом, об'єктом соціології є:
- •35. Принцип репрезентативності в соціологічному дослідженні.
- •Поняття "вибірки" в соціології розглядається в 2 значеннях.
- •36. Проблем взаємовідносин особи та суспільства.
- •37. Проблеми і труднощі здійснення соціологічних досліджень.
- •В розробці програми соціологічних досліджень є:
- •Виділяють 4 рівні інтеграції особи:
- •41. Психологічні школи в соціології.
- •42. Релігійна група як соціальна спільність.
- •43. Розвиток соціальних знань в Стародавньому світі.
- •44. Роль ідей у соціальних процесах. Поняття ідеології.
- •45. Самосвідомість та саморегуляція особи.
- •46. Соціальна адаптація та інтеграція.
- •48. Соціальна структура суспільства.
- •49. Соціальна функція права.
- •50. Соціальні інститути та х види.
- •Формальні соціальні інститути.
- •51. Соціальні конфлікти як стан соціальних відносин.
- •52. Соціальні статуси та ролі.
- •Розрізняють також соціальний і особистий статуси.
- •Соціальним ролям людина навчається в процесі соціалізації. Рольове навчання має дві мети:
- •53. Соціологічна думка в Україні.
- •54. Соціологічні дослідження - інструмент пізнання соціальної реальності.
- •55. Соціологічні ідеї Герберта Спенсера.
- •56. Соціологічні ідеї Карла Маркса.
- •57. Соціологічні ідеї Макса Вебера.
- •58. Соціологічні ідеї Огюста Конта.
- •59. Соціологічні ідеї Сен-Симона.
- •60. Соціологічні ідеї Еміля Дюркгейма.
- •61. Соціологія - система знань.
- •62. Соціологія в радянському й пострадянському суспільстві.
- •63. Соціологія в системі соціальних наук.
- •64. Специфіка молодіжної субкультури.
- •67. Структура соціології.
- •У структурі соціологічного знання можна виділити окремі рівні:
- •68. Суспільний соціальний прогрес: критерії та тенденції.
- •69. Суспільство - як соціальна система.
- •70. Сутність еліти суспільства, її роль у суспільному житті.
- •71. Сутність соціального контролю, його роль у регулюванні соціальних відносин.
- •Він поділяється на:
- •72. Сучасна соціологія Заходу.
- •Її основу становлять:
- •Всі теорії середнього рівня можна умовно можна розділити на три групи:
- •77. Теорія та практика соціалізації особи.
- •На думку вітчизняних соціологів, процес соціалізації особи складається з двох основних етапів:
- •78. Типи соціальної стратифікації.
- •79. Типи суспільства.
- •80. Традиційне та індустріальне суспільство - порівняльна характеристика.
- •81. Формальні та неформальні соціальні інститути.
- •До формальних соціальних інститутів відносяться:
- •83. Формування соціальної думки в Середньовіччя та епоху Відродження.
- •До основних функцій культури відносять:
- •З позицій соціології виявляють кілька основних сфер людської культури:
- •85. Якість життя як соціальне явище.
- •Також вона пропонує оцінювати якість життя по параметрах:
- •87. Поняття ефективності права. Фактори ефективності права.
- •Соціальна ефективність права досягається через такі фактори:
5.Девіантна поведінка та її види.
Девіáнтна поведíнка (відхильна поведінка) — поведінка індивіда або групи, яка не відповідає загальноприйнятим нормам, внаслідок чого відбувається порушення цих норм.
Проблема девіантної поведінки та її корекції завжди була важливою у педагогіці, психології, кримінології, але останнім часом вона набуває масового характеру.
У період різких переломів у суспільстві часто порушується єдність буття і свідомості, виникає невідповідність взаємодії суб'єктів і соціальних інститутів, неадекватність соціальної політики і моралі.
Розмитість норм, ослаблення соціальної регуляції спотворює духовні і культурні підвалини.
Відбувається розрив між прагненням до швидкого зростання матеріального добробуту і відсутністю важелів саморегуляції, заснованих на високій культурі, духовності.
Проблему девіантної поведінки аналізували такі науковці як Іван Єрмаков, Лідія Сохань, Микола Рижков, Євген Павлютенков, Василь Крижко, Тетяна Титаренко та інші
Види девіантної поведінки
В залежності від способів взаємодії з реальністю та порушенням тих чи інших норм суспільства прояви девіантної поведінки поділяються на 5 видів:
Делінквентний вид девіантної поведінки - сукупність протиправних вчинків та злочинів, які не відповідають формально зафіксованим соціальним та юридичним нормам.
Адиктивний вид девіантної поведінки - поведінка, що зумовлюється залежністю від різних хибних пристрастей.
Патохарактерологічний вид девіантної поведінки - поведінка, що зумовлюється патологічними змінами характеру, що сформувалися в процесі виховання.
Психопатологічний вид девіантної поведінки - ґрунтується на психопатологічних симптомах та синдромах - це прояви тих чи інших психічних порушень та захворювань.
Ґрунтується на суперцінностях - це виявлення обдарованості, таланту, геніальності в якійсь сфері діяльності, які виходять за рамки звичайного, нормального сприйняття
6.Експлуатація людини людиною як соціальне відношення.
Експлуатація починається там, де є підлеглий і начальник — де один призначений керувати а інший зобов'язаний виконувати.
А закінчується, там де працюють одні, а розпоряджаються плодами їхньої праці зовсім інші — тобто чиновники, що до виробництва вироблених цінностей не мають ніякого відношення.
Радянське керівництво ніщо не стримувало тринькати національні богатсва на всі боки. (На війни, на підтримку ком-режимів інших країн, на божевільні і безперспективні проекти в себе).
Національні багатства були спільніми і одночасно бесхозними.
Чим більше влада в державі демократична - тим більше можливостей у виробника матеріальних цінностей брати участь у розпорядженні ними. І чим більше держава тоталітарна — тим більше все навпаки.
7.Емпіричні школи в соціології.
Емпірична соціологія, яка виникла в межах західної соціології в XX ст., сформувала в своєму руслі дві основні течії - академічну І прикладну.
Завдання першої вбачається у створенні систем наукового знання про окремі галузі і явища суспільного життя (наприклад, соціологія праці, соціологія міста, соціологія засобів масової комунікації і т. д.), які використовуються в якості методологічної основи конкретних соціологічних досліджень.
Завдання другої — організація цих, націлених на розв'язання чітко визначених практичних завдань і безпосередньо пов'язаних з виконанням функцій соціальної інженерії, досліджень.
Історичні корені емпіричної соціології знаходимо у ранніх емпіричних дослідженнях XIX ст. соціального і морального здоров'я (Е. Чадуік, Л. Віллерне, Р.Вірхов, Дж.Кей-Шаттлуор, А. Геррі, А. Ватер та іи.). З 1920 по 1950 рік емпіричні дослідження стають пріоритетним напрямом в американській соціології.
Початок цьому процесу поклали представники Чіказької школи (Р. Парк, Е. Берджесс, У. Томас, А. Смолл та ін ) Займаючи домінуюче становище в американській соціологи протягом 20 — 40-х рр , Чіказька школа здійснила значний вплив на формування світової емпіричної соціології.