- •1.Базові компоненти соціального життя.
- •3.Вірогідність соціологічного знання.
- •4.Громадянське суспільство і його соціальне значення.
- •5.Девіантна поведінка та її види.
- •Види девіантної поведінки
- •6.Експлуатація людини людиною як соціальне відношення.
- •7.Емпіричні школи в соціології.
- •Основними чи відмінними рисами Чіказької школи були:
- •8.Закони та категорії соціології.
- •Дію такого механізму можна викласти у вигляді деякої послідовності включення особистості у світ культури:
- •10. Засоби аналізу даних, одержання емпірично-обгрунтованих узагальнень, рекомендацій висновків
- •12. Малі соціальні групи та їхні види.
- •Мала соціальна група може перебувати на таких рівнях розвитку:
- •З цих класифікацій найбільш поширеними є три:
- •14. Метод виміру в соціологічному дослідженні.
- •Виділяють три форми шкал:
- •15. Метод експерименту в соціологічному дослідженні.
- •Експерименти можна класифікувати за різними критеріями, наприклад
- •16. Метод опитування в соціологічному дослідженні.
- •17. Метод спостереження в соціологічному дослідженні.
- •У літературі існують такі класифікації спостереження:
- •18. Методи соціального пізнання.
- •19. Методи соціальних досліджень.
- •20. Міграція та еміграція.
- •Найбільш типовими причинами міграції є:
- •21. Національна культура і проблема соціальної свободи.
- •22. Повсякденне і культурологічне розуміння націй.
- •23. Поняття особи та особистості в соціології.
- •24. Поняття соціальної стратифікації.
- •Об'єктом соціології права є соціально-правові відносини.Види:
- •27. Поняття та види інтересів в соціології.
- •30. Поняття та функції соціології.
- •Функції соціології поділяються на:
- •33. Потреби, інтереси та цінності - механізми визначеності поведінки.
- •Інтереси можна класифікувати:
- •34. Предмет та об’єкт соціології.
- •Загалом, об'єктом соціології є:
- •35. Принцип репрезентативності в соціологічному дослідженні.
- •Поняття "вибірки" в соціології розглядається в 2 значеннях.
- •36. Проблем взаємовідносин особи та суспільства.
- •37. Проблеми і труднощі здійснення соціологічних досліджень.
- •В розробці програми соціологічних досліджень є:
- •Виділяють 4 рівні інтеграції особи:
- •41. Психологічні школи в соціології.
- •42. Релігійна група як соціальна спільність.
- •43. Розвиток соціальних знань в Стародавньому світі.
- •44. Роль ідей у соціальних процесах. Поняття ідеології.
- •45. Самосвідомість та саморегуляція особи.
- •46. Соціальна адаптація та інтеграція.
- •48. Соціальна структура суспільства.
- •49. Соціальна функція права.
- •50. Соціальні інститути та х види.
- •Формальні соціальні інститути.
- •51. Соціальні конфлікти як стан соціальних відносин.
- •52. Соціальні статуси та ролі.
- •Розрізняють також соціальний і особистий статуси.
- •Соціальним ролям людина навчається в процесі соціалізації. Рольове навчання має дві мети:
- •53. Соціологічна думка в Україні.
- •54. Соціологічні дослідження - інструмент пізнання соціальної реальності.
- •55. Соціологічні ідеї Герберта Спенсера.
- •56. Соціологічні ідеї Карла Маркса.
- •57. Соціологічні ідеї Макса Вебера.
- •58. Соціологічні ідеї Огюста Конта.
- •59. Соціологічні ідеї Сен-Симона.
- •60. Соціологічні ідеї Еміля Дюркгейма.
- •61. Соціологія - система знань.
- •62. Соціологія в радянському й пострадянському суспільстві.
- •63. Соціологія в системі соціальних наук.
- •64. Специфіка молодіжної субкультури.
- •67. Структура соціології.
- •У структурі соціологічного знання можна виділити окремі рівні:
- •68. Суспільний соціальний прогрес: критерії та тенденції.
- •69. Суспільство - як соціальна система.
- •70. Сутність еліти суспільства, її роль у суспільному житті.
- •71. Сутність соціального контролю, його роль у регулюванні соціальних відносин.
- •Він поділяється на:
- •72. Сучасна соціологія Заходу.
- •Її основу становлять:
- •Всі теорії середнього рівня можна умовно можна розділити на три групи:
- •77. Теорія та практика соціалізації особи.
- •На думку вітчизняних соціологів, процес соціалізації особи складається з двох основних етапів:
- •78. Типи соціальної стратифікації.
- •79. Типи суспільства.
- •80. Традиційне та індустріальне суспільство - порівняльна характеристика.
- •81. Формальні та неформальні соціальні інститути.
- •До формальних соціальних інститутів відносяться:
- •83. Формування соціальної думки в Середньовіччя та епоху Відродження.
- •До основних функцій культури відносять:
- •З позицій соціології виявляють кілька основних сфер людської культури:
- •85. Якість життя як соціальне явище.
- •Також вона пропонує оцінювати якість життя по параметрах:
- •87. Поняття ефективності права. Фактори ефективності права.
- •Соціальна ефективність права досягається через такі фактори:
3.Вірогідність соціологічного знання.
Вірогідність соціологічного знання — істинність соціологічного знання, його відповідність реальності, яку вивчає соціолог.
Окреме висловлювання, судження, умовивід, концепція чи теорія є вірогідними, якщо наявні всі підстави стверджувати, що їх істинність остаточно встановлена. Таке знання не потребує подальшого доказу та обґрунтування.
Протилежною вірогідності є категорія ймовірності.. Ймовірне знання є таким, що потребує доведення і не виключає тією чи іншою мірою його хибності.
Обидві ці категорії розглядаються у зв'язку з встановленням істини — основної гносеол. категорії, що означає повну відповідність (адекватність) знання його об'єктові.
Вірогідність знання не означає тотожності його істині, як це іноді вважають, а є лише визначеністю істинного знання.
Тобто вірогідність — це встановлена дослідником істинність знання, фактична його підтвердженість. У визначенні вірогідності знання дослідником фіксуються, таким чином, два аспекти: його істинний характер та переконаність у цьому.
Перший аспект означає, власне, обґрунтованість істинності знання, яка зазвичай здійснюється у формі практ. підтвердження або логічного доказу.
Другий аспект - переконаність — означає впевненість, безсумнівність суб'єкта пізнання в істинності того чи іншого (конкретного) положення, що визначається насамперед логічним обґрунтуванням та професіоналізмом дослідника.
Необхідно розрізняти істину як знання, що адекватно відображає об'єкт пізнання, і як знання його істинності, як оцінку міри відповідності цього знання об'єктові.
В останньому випадку мовиться саме про вірогідність — гідне віри знання. Дійсно, дослідник може бути переконаним у правдивості (щирості) висловлювань респондентів, але ж це не виключає того, що ці висловлювання можуть виявитися помилковими.
Соціолог може надійно фіксувати й вимірювати оцінки респондентів, які можуть бути нещирими. Знову ж таки висловлювання респондентів можуть бути щирими, але водночас — хибними.
Таким чином, маючи справу з соціол. інформацією, слід розрізняти її правдивість і якість, достовірність і ймовірність істинності» Терміни "правда", "неправда", "щирість" і "нещирість" стосовно оцінок респондентів можуть одночасно фіксувати і те й інше, незалежно від їх істинності чи хибності.
Багато суджень виявляються правдивими (щирими), але хибними і, хоч і рідше, навпаки.
Основою вірогідності соціол. знання є його об'єктивність — здатність відображати дійсність незалежно від бажання і мети суб'єкта пізнання, в усій повноті її характеристик.
Таке позбавлене суб'єктивізму знання не може приховувати недоліків і прорахунків у діяльності людей, тих суперечностей, що об'єктивно існують і відтворюються в процесах сусп. життя.
Зміст знання має достовірний характер, коли він об'єктивно відображає дійсність у системі понять, суджень і висновків, зроблених на підставі досліджень, невід'ємною частиною яких є перевірка та підтвердження.
4.Громадянське суспільство і його соціальне значення.
Громадянське суспільство — система інститутів поза межами державних та комерційних, яка забезпечує самоорганізацію та розвиток населення; це сукупність громадянських і соціальних інституцій і організаційних заходів, які формують базис реально функціонуючого суспільства у противагу і доповнення виконавчих структур держави (незалежно від політичної системи).
Отже, громадянське суспільство — історичний тип у розвитку людського суспільства, його конкретна якісна характеристика; це сфера самовиявлення і реалізації потреб та інтересів вільних індивідів через систему відносин (економічних, соціальних, релігійних, національних, духовних, культурних).
Структурними елементами цієї системи є організації (політичні партії, громадські об'єднання, асоціації) та різні об'єднання (професійні, творчі, спортивні, конфесійні тощо), що охоплюють всі сфери суспільного життя і є своєрідним регулятором свободи людини.
В широкому значенні громадянське суспільство включає всі соціальні структури і відносини, які безпосередньо не регулюються державою.
Воно виникає і змінюється в ході природноісторичного розвитку як автономна, безпосередньо не залежна від держави сфера.
При такому підході громадянське суспільство сумісно не тільки з демократією, але і авторитаризмом, і лише тоталітаризм означає його повне, а частіше часткове поглинання політичною владою.
У вузькому значенні - це суспільство на певному етапі свого розвитку, коли воно виступає соціально-економічною основою демократичної і правової держави. Сучасне розуміння громадянського суспільства в політології переважно виходить з цього вузького значення.