- •1.Базові компоненти соціального життя.
- •3.Вірогідність соціологічного знання.
- •4.Громадянське суспільство і його соціальне значення.
- •5.Девіантна поведінка та її види.
- •Види девіантної поведінки
- •6.Експлуатація людини людиною як соціальне відношення.
- •7.Емпіричні школи в соціології.
- •Основними чи відмінними рисами Чіказької школи були:
- •8.Закони та категорії соціології.
- •Дію такого механізму можна викласти у вигляді деякої послідовності включення особистості у світ культури:
- •10. Засоби аналізу даних, одержання емпірично-обгрунтованих узагальнень, рекомендацій висновків
- •12. Малі соціальні групи та їхні види.
- •Мала соціальна група може перебувати на таких рівнях розвитку:
- •З цих класифікацій найбільш поширеними є три:
- •14. Метод виміру в соціологічному дослідженні.
- •Виділяють три форми шкал:
- •15. Метод експерименту в соціологічному дослідженні.
- •Експерименти можна класифікувати за різними критеріями, наприклад
- •16. Метод опитування в соціологічному дослідженні.
- •17. Метод спостереження в соціологічному дослідженні.
- •У літературі існують такі класифікації спостереження:
- •18. Методи соціального пізнання.
- •19. Методи соціальних досліджень.
- •20. Міграція та еміграція.
- •Найбільш типовими причинами міграції є:
- •21. Національна культура і проблема соціальної свободи.
- •22. Повсякденне і культурологічне розуміння націй.
- •23. Поняття особи та особистості в соціології.
- •24. Поняття соціальної стратифікації.
- •Об'єктом соціології права є соціально-правові відносини.Види:
- •27. Поняття та види інтересів в соціології.
- •30. Поняття та функції соціології.
- •Функції соціології поділяються на:
- •33. Потреби, інтереси та цінності - механізми визначеності поведінки.
- •Інтереси можна класифікувати:
- •34. Предмет та об’єкт соціології.
- •Загалом, об'єктом соціології є:
- •35. Принцип репрезентативності в соціологічному дослідженні.
- •Поняття "вибірки" в соціології розглядається в 2 значеннях.
- •36. Проблем взаємовідносин особи та суспільства.
- •37. Проблеми і труднощі здійснення соціологічних досліджень.
- •В розробці програми соціологічних досліджень є:
- •Виділяють 4 рівні інтеграції особи:
- •41. Психологічні школи в соціології.
- •42. Релігійна група як соціальна спільність.
- •43. Розвиток соціальних знань в Стародавньому світі.
- •44. Роль ідей у соціальних процесах. Поняття ідеології.
- •45. Самосвідомість та саморегуляція особи.
- •46. Соціальна адаптація та інтеграція.
- •48. Соціальна структура суспільства.
- •49. Соціальна функція права.
- •50. Соціальні інститути та х види.
- •Формальні соціальні інститути.
- •51. Соціальні конфлікти як стан соціальних відносин.
- •52. Соціальні статуси та ролі.
- •Розрізняють також соціальний і особистий статуси.
- •Соціальним ролям людина навчається в процесі соціалізації. Рольове навчання має дві мети:
- •53. Соціологічна думка в Україні.
- •54. Соціологічні дослідження - інструмент пізнання соціальної реальності.
- •55. Соціологічні ідеї Герберта Спенсера.
- •56. Соціологічні ідеї Карла Маркса.
- •57. Соціологічні ідеї Макса Вебера.
- •58. Соціологічні ідеї Огюста Конта.
- •59. Соціологічні ідеї Сен-Симона.
- •60. Соціологічні ідеї Еміля Дюркгейма.
- •61. Соціологія - система знань.
- •62. Соціологія в радянському й пострадянському суспільстві.
- •63. Соціологія в системі соціальних наук.
- •64. Специфіка молодіжної субкультури.
- •67. Структура соціології.
- •У структурі соціологічного знання можна виділити окремі рівні:
- •68. Суспільний соціальний прогрес: критерії та тенденції.
- •69. Суспільство - як соціальна система.
- •70. Сутність еліти суспільства, її роль у суспільному житті.
- •71. Сутність соціального контролю, його роль у регулюванні соціальних відносин.
- •Він поділяється на:
- •72. Сучасна соціологія Заходу.
- •Її основу становлять:
- •Всі теорії середнього рівня можна умовно можна розділити на три групи:
- •77. Теорія та практика соціалізації особи.
- •На думку вітчизняних соціологів, процес соціалізації особи складається з двох основних етапів:
- •78. Типи соціальної стратифікації.
- •79. Типи суспільства.
- •80. Традиційне та індустріальне суспільство - порівняльна характеристика.
- •81. Формальні та неформальні соціальні інститути.
- •До формальних соціальних інститутів відносяться:
- •83. Формування соціальної думки в Середньовіччя та епоху Відродження.
- •До основних функцій культури відносять:
- •З позицій соціології виявляють кілька основних сфер людської культури:
- •85. Якість життя як соціальне явище.
- •Також вона пропонує оцінювати якість життя по параметрах:
- •87. Поняття ефективності права. Фактори ефективності права.
- •Соціальна ефективність права досягається через такі фактори:
27. Поняття та види інтересів в соціології.
Соціологи розуміють інтерес як усвідомлене, вибіркове ставлення особистості групи до будь-якого об’єкта, що має для них життєву значущість, бо зв’язаний з задоволенням їхніх потреб.
Інтерес — це насамперед усвідомлення індивідом свого соціального стану, тобто належності до певної соціальної групи, і свого місця в системі соціальних позицій Інтереси розрізняють за змістом та за метою.
У цьому плані можна виділити матеріальні, суспільні і духовні інтереси.
За рівнем дієвості розрізняють пасивні та активні інтереси.
Пасивні інтереси – це споглядові інтереси, при яких людина обмежується сприйняттям об'єкта, який її цікавить.
Активні інтереси - діючі, , опановуючи об'єктом інтересу.
За широтою розрізняють інтереси широкі та вузькі.
Широкі інтереси виявляються в декількох галузях діяльності, а вузькі сконцентровано в одній. Широта і вузькість інтересів пов”язані з їх глибиною і поверховістю. Чим ширші інтереси особистості, тим вони поверховіші.
Вузькість інтересів пов”язана з їх глибиною. Важливою рисою особистості є наявність у неї кількох глибоких інтересів.
За стійкістю розрізняються стійкі та нестійкі інтереси.
Стійкий інтерес характеризується тривалістю збереження інтенсивної зосередженості на об”єкті чи галузі діяльності.
Нестійкий інтерес виявляється у короткочасній зосередженості на об”єкті.
28. Поняття та структура культури.
Культура — історично сформована сукупність соціальних норм і цінностей даної суспільної системи
1. Духовна культура – це культурний зміст людської свідомості у вигляді цінностей, ідеалів, норм, ідей, світоглядних уявлень, фантастичних образів тощо, втілений у міфах, релігії, моралі, філософії, мистецтві та його естетичних канонах, науці, ідеології, праві, писемності, різних формах і видах творчої діяльності.
2. Матеріальна культура – це світ матеріальних речей культури:предмети й знаряддя праці, матеріальні умови людського побуту та господарсько-економічної діяльності, її техніку й технологію, власність, тобто все те, що спрямоване на оптимізацію фізичного існування людини та відтворення.
3. Соціальна культура включає фольклорну (етнічну), національну, елітарну, масову, молодіжну субкультури.
29. Поняття та структура програми соціологічного дослідження.
Програма соціологічного дослідження науковий документ методологічних і процедурних основ дослідження соціального об'єкту.
В програмі практично реалізуються загальнотеоретичні і методологічні принципи філософії як загально-соціологічної теорії і спеціальних теорій дослідження.
Відповідно з призначенням програма соціологічного дослідження реалізує три функції: методологічну, методичну та організаційну.
Методологічна функція програми соціологічного дослідження передбачає визначення наукових проблем, для вирішення яких ведеться дослідження;
формування мети і завдань дослідження;
фіксування вихідних уявлень про об'єкт;
встановлення співвідношення даного дослідження і раніше здійсненого або паралельно виконуваного дослідження проблеми.
Методична функція програми полягає в тому, що в програмі розробляється загальний логічний план дослідження, на основі якого здійснюється цикл досліджень: теорія —факт —теорія.
Методика розкриває шляхи, методи і способи збирання, аналізу і опрацювання інформації, даних, дає можливість розробити процедуру дослідження, провести порівняльний аналіз одержаних результатів аналогічних досліджень.
Організаційна функція забезпечує розробку чіткої системи поділу праці в дослідницькому колективі, налагодження контролю за ходом і процесом дослідження, публікацію по необхідності результатів.
