- •1.Базові компоненти соціального життя.
- •3.Вірогідність соціологічного знання.
- •4.Громадянське суспільство і його соціальне значення.
- •5.Девіантна поведінка та її види.
- •Види девіантної поведінки
- •6.Експлуатація людини людиною як соціальне відношення.
- •7.Емпіричні школи в соціології.
- •Основними чи відмінними рисами Чіказької школи були:
- •8.Закони та категорії соціології.
- •Дію такого механізму можна викласти у вигляді деякої послідовності включення особистості у світ культури:
- •10. Засоби аналізу даних, одержання емпірично-обгрунтованих узагальнень, рекомендацій висновків
- •12. Малі соціальні групи та їхні види.
- •Мала соціальна група може перебувати на таких рівнях розвитку:
- •З цих класифікацій найбільш поширеними є три:
- •14. Метод виміру в соціологічному дослідженні.
- •Виділяють три форми шкал:
- •15. Метод експерименту в соціологічному дослідженні.
- •Експерименти можна класифікувати за різними критеріями, наприклад
- •16. Метод опитування в соціологічному дослідженні.
- •17. Метод спостереження в соціологічному дослідженні.
- •У літературі існують такі класифікації спостереження:
- •18. Методи соціального пізнання.
- •19. Методи соціальних досліджень.
- •20. Міграція та еміграція.
- •Найбільш типовими причинами міграції є:
- •21. Національна культура і проблема соціальної свободи.
- •22. Повсякденне і культурологічне розуміння націй.
- •23. Поняття особи та особистості в соціології.
- •24. Поняття соціальної стратифікації.
- •Об'єктом соціології права є соціально-правові відносини.Види:
- •27. Поняття та види інтересів в соціології.
- •30. Поняття та функції соціології.
- •Функції соціології поділяються на:
- •33. Потреби, інтереси та цінності - механізми визначеності поведінки.
- •Інтереси можна класифікувати:
- •34. Предмет та об’єкт соціології.
- •Загалом, об'єктом соціології є:
- •35. Принцип репрезентативності в соціологічному дослідженні.
- •Поняття "вибірки" в соціології розглядається в 2 значеннях.
- •36. Проблем взаємовідносин особи та суспільства.
- •37. Проблеми і труднощі здійснення соціологічних досліджень.
- •В розробці програми соціологічних досліджень є:
- •Виділяють 4 рівні інтеграції особи:
- •41. Психологічні школи в соціології.
- •42. Релігійна група як соціальна спільність.
- •43. Розвиток соціальних знань в Стародавньому світі.
- •44. Роль ідей у соціальних процесах. Поняття ідеології.
- •45. Самосвідомість та саморегуляція особи.
- •46. Соціальна адаптація та інтеграція.
- •48. Соціальна структура суспільства.
- •49. Соціальна функція права.
- •50. Соціальні інститути та х види.
- •Формальні соціальні інститути.
- •51. Соціальні конфлікти як стан соціальних відносин.
- •52. Соціальні статуси та ролі.
- •Розрізняють також соціальний і особистий статуси.
- •Соціальним ролям людина навчається в процесі соціалізації. Рольове навчання має дві мети:
- •53. Соціологічна думка в Україні.
- •54. Соціологічні дослідження - інструмент пізнання соціальної реальності.
- •55. Соціологічні ідеї Герберта Спенсера.
- •56. Соціологічні ідеї Карла Маркса.
- •57. Соціологічні ідеї Макса Вебера.
- •58. Соціологічні ідеї Огюста Конта.
- •59. Соціологічні ідеї Сен-Симона.
- •60. Соціологічні ідеї Еміля Дюркгейма.
- •61. Соціологія - система знань.
- •62. Соціологія в радянському й пострадянському суспільстві.
- •63. Соціологія в системі соціальних наук.
- •64. Специфіка молодіжної субкультури.
- •67. Структура соціології.
- •У структурі соціологічного знання можна виділити окремі рівні:
- •68. Суспільний соціальний прогрес: критерії та тенденції.
- •69. Суспільство - як соціальна система.
- •70. Сутність еліти суспільства, її роль у суспільному житті.
- •71. Сутність соціального контролю, його роль у регулюванні соціальних відносин.
- •Він поділяється на:
- •72. Сучасна соціологія Заходу.
- •Її основу становлять:
- •Всі теорії середнього рівня можна умовно можна розділити на три групи:
- •77. Теорія та практика соціалізації особи.
- •На думку вітчизняних соціологів, процес соціалізації особи складається з двох основних етапів:
- •78. Типи соціальної стратифікації.
- •79. Типи суспільства.
- •80. Традиційне та індустріальне суспільство - порівняльна характеристика.
- •81. Формальні та неформальні соціальні інститути.
- •До формальних соціальних інститутів відносяться:
- •83. Формування соціальної думки в Середньовіччя та епоху Відродження.
- •До основних функцій культури відносять:
- •З позицій соціології виявляють кілька основних сфер людської культури:
- •85. Якість життя як соціальне явище.
- •Також вона пропонує оцінювати якість життя по параметрах:
- •87. Поняття ефективності права. Фактори ефективності права.
- •Соціальна ефективність права досягається через такі фактори:
1.Базові компоненти соціального життя.
Існування суспільства пов'язане з постійною взаємодією індивідів, соціальних груп щодо задоволення власних потреб та інтересів. Взаємодія ця формується поступово, ускладнюючись крок за кроком. Переплітаючись, ці взаємодії утворюють міцну тканину соціального життя.
Елементарною частиною будь-якої соціальної діяльності людей є соціальна дія. Термін цей запровадив у соціологію М. Вебер, який розумів соціальну дію як таку, що є усвідомленою та співвідносною з діями інших людей або зорієнтованою на них.
Беручи до уваги те, що соціальна дія завжди усвідомлена, необхідно знати, що спонукає людину до неї. Тож постає питання мотивації.
Мотивація—це сукупність факторів, які спонукають до дії. Передовсім, це потреби, що можуть бути фізіологічними (їжа, відпочинок), а також потреби в безпеці, спілкуванні, визнанні, статусі тощо.
Соціальна дія є кроком до формування соціальної взаємодії. Чинячи соціальну дію особа відчуває на собі дію інших, а отже, відбувається обмін діями, тобто соціальна взаємодія.
Соціальна взаємодія - це система взаємозумовлених соціальних дій. Вони пов'язані циклічною причиновою залежністю, коли дії однієї особи є одночасно причиною та наслідком відповідних дій іншої особи. Найбільш загальними типами взаємодій є співробітництво та суперництво.
Соціальні взаємодії пов'язані зі взаємними очікуваннями певного типу поведінки стосовно одне одного. Такі очікування можуть бути епізодичними, невизначеними чи стійкими та сталими.
Якщо взаємодії набувають стійкого характеру, взаємні очікування індивідів постійно змінюються й водночас виникають стійкі соціальні очікування, що надають взаємодії досить упорядкованої та передбачуваної форми. Такі впорядковані та стійкі взаємодії називаються соціальними відносинами.
2. Види цінностей, їх соціальна роль. За традиційною класифікацією цінності поділяють на матеріальні (цінності, які існують у формі речей — одяг, продукти харчування, техніка, храм, картина) і духовні — моральні, релігійні, художні, політичні.
Однак такий поділ не враховує того, що в продуктах людської діяльності матеріальне і духовне взаємопроникають і чітко розмежовувати їх неможливо.
Наприклад, нелегко зарахувати єгипетські піраміди чи грецькі храми до матеріальних чи духовних цінностей. Правильніше було б, напевне, вести мову про цінності, які задовольняють матеріальні і духовні потреби.
Крім цінностей, які задовольняють матеріальні і духовні потреби, виокремлюють психічні і соціальні цінності, які задовольняють відповідні потреби. Так, переживання радості, щастя, душевного комфорту, до яких людина прагне і які цінує, не належать ні до духовної, ні до матеріальної сфер. Вони є душевними, а не духовними, цінностями.
Соціальні потреби також задовольняються певними цінностями — такими, як соціальна захищеність, зайнятість, громадянське суспільство, держава, церква, профспілка, партія тощо. Їх також не можна однозначно кваліфікувати як матеріальні чи духовні цінності.
Однак на побутовому рівні цілком достатнім є поділ цінностей на матеріальні і духовні. При цьому матеріальними цінностями (їх іноді називають благами) вважають економічні, технічні і вітальні (стан здоров'я, екології) цінності, які задовольняють тілесне буття людини, а духовними — релігійні (святість), моральні (добро), естетичні (прекрасне), правові (справедливість), філософські (істина), політичні (благо суспільства) цінності, які роблять буття людини людським, гарантують її існування як духовної істоти.
У суспільстві існує певна ієрархія цінностей, тобто серед усіх цінностей виокремлюють провідні і залежні від них. Ця ієрархія мінлива і залежить від історичної епохи або типу культури.
Так, у середньовіччі панували релігійні цінності, відчутно впливаючи на мистецтво, філософію, політику. В Новий час у класичному буржуазному суспільстві провідними були економічні цінності, які впливали на всі інші, в тому числі й духовні.
У сучасному світі, крім економічних, значну роль відіграють науково-технічні, вітальні цінності. Протиставлення матеріальних і духовних цінностей позбавлене сенсу, оскільки без усіх них людина не може існувати.
Однак нерідко окремі люди, навіть цілі спільноти виявляють свою зорієнтованість переважно на матеріальні чи духовні цінності.
Щодо цього простежується така закономірність: чим вища моральна, правова і політична свідомість людей, тим вищий у них і рівень матеріальних благ.
Безперечним є факт, що бути моральним економічно вигідно, а той, хто жертвує мораллю заради нагальної вигоди, програє не лише морально, а й економічно.