25. Захворюваність на туберкульоз.

Україна у рейтингу ВООЗ посідає друге місце у Європі після Росії із пріоритетності боротьби з туберкульозом. Наразі туберкульоз не ліквідований в жодній країні світу. Майже третина населення Земної кулі інфікована туберкульозною паличкою.Боротьба з цією хворобою в Україні носить системний характер, а Законом України від 16 жовтня 2012 р. прийнято Загальнодержавну цільову соціальну програму протидії захворюванню на туберкульоз на 2012-2016 роки.Детальніше з ситуацією щодо захворюваності на туберкульоз у світі та в Україні можна ознайомитися в інфографіці "Укрінформу".Інфографіка Укрінформу. Рівень захворюваності на туберкульоз у світі та рівень захворюваності на туберкульоз в Україні станом на 2011 рік. На картах-схемах показано кількість нових випадків захворювання із розрахунку на 100 тис населення по країнах світу та по областях України. За даними МОЗ, захворюваність на туберкульоз в Україні у 2012 р. склала 68,1 випадки на 100 тис. населення. Протягом останніх п'яти років рівень смертності від туберкульозу зменшився на 31% і складає за підсумками 2012 року 15,2 випадка на 100 тис. населення.

26. Збудник туберкульозу, його властивості.

Туберкульоз - хронічна хвороба, нерідко латентна інфекція, яка поширюється порівняно повільно. Своєчасно не виявлена ??інфекція нерідко розвивається роками, а весь цей час тварина залишається небезпечним для оточуючих здорових тварин. Джерелом збудника можуть бути не тільки різні види тварин, але і людина. При туберкульозі тварин можлива множинна локалізація уражень: легені, печінка, вим'я, статеві органи, шлунково - кишковий тракт. В інших випадках можуть бути уражені тільки легкі, але виділення мікобактерій відбувається і через дихальні шляхи, і з фекаліями, так як мокротиння, що містить збудника, часто проковтується і попадає в шлунково - кишковий тракт. Одна з особливостей туберкульозу ВРХ полягає в тому, що при зараженні у молодому віці хвороба проявляється тільки при першому, другому і третьому отеленнях. Процес поширення туберкульозу серед тварин прийнято називати епізоотичним процесом. Він являє собою ланцюг послідовних заражень від однієї тварини до іншого. Це можливо тільки за наявності, по - перше, джерела збудника, тобто зараженої тварини, по - друге, факторів передачі, тобто об'єктів зовнішнього середовища, які можуть забезпечити перенесення збудника; по - третє, наявність сприйнятливого поголів'я. Відсутність однієї з ланок робить передачу туберкульозу неможливим. Збудник туберкульозу за свій природі - паразит, який використовує організм тварини як джерело харчування та проживання. Тому природним місцем його перебування, розмноження та паразитування може бути тільки живий організм. Зовнішнє середовище для нього, в принципі, чужа і неприємна. Однак можливе тимчасове збереження збудника в зовнішньому середовищі. Наприклад, збудник туберкульозу пташиного виду може зберігатися роками. Крім того, добре про можливість вирощування мікроорганізму на штучних поживних середовищах. Але ні корму, ні грунт, ні штучні живильні середовища не стають джерелами збудника, тому що умови його паразитування в цьому випадку відсутні. Зовнішнє середовище для збудника - лише місце тимчасового перебування, куди він потрапляє з організму зараженої тварини. Отже, джерела збудника туберкульозу - це заражені тварини, від яких збудник хвороби може передаватися здоровим тваринам. Туберкульоз протікає тривало, протягом декількох місяців і років. Для нього, як і для інших інфекційних хвороб, властива циклічність перебігу, тобто послідовна зміна періодів розвитку: інкубаційного, початку, розпалу і загасання. У інкубаційному періоді хвороби зазвичай не відбувається виділення збудника в зовнішнє середовище. У початковому періоді, як правило, відзначають виділення збудника. Період розпалу хвороби характеризується максимальним виділенням збудника і високої небезпеки хворих тварин.