2. Проблема дезадаптації вчителів

Крім питань, зв'язаних з адаптацією вчителя, у практиці освітніх установ гостро встає проблема його дезадаптації. При розгляді проблем дезадаптації, в основному, висвітлюються питання про те, що заважає середньостатистичному (нормальному) учителю досягти рівня професійної эталонності і які малооборотні чи необоротні зміни у фізіологічних і психічних станах і в структурі особистості найчастіше чекають його в професійній діяльності. Ми, говорячи про екологію особистості вчителя, пропонуємо розглянути кількісну і якісну сторони його праці. Під кількісною стороною професійної діяльності, на нашу думку, варто розуміти загальна кількість роботи, що складається з інтенсивності і тривалості різного роду операцій і функціональних обов'язків, що акумулюється в загальну кількість навантаження. Воно психофізиологично відбивається в загальній неспецифічній психічній напруженості⁶ . Це, в основному, психофізіологічна робоча емоційно-нейтральна напруженість, хоча відображення значної неузгодженості між необхідною мобілізацією і наявністю енергоресурсів може викликати і досить стійкі негативні (можливо неусвідомлювані) емоції. Ці емоції з якісної сторони виявляються в поганому настрої, а з кількісної - збільшують загальну напруженість. У нормальних умовах діяльності її кількісна сторона відбивається не тільки реактивно - у інтенсивностних характеристиках психічного стану, але й активно – усіма засобами формування стійких якостей особистості: фізичного, інтелектуального, поведінкового, комунікативного й іншого видів активності. Як відомо, це відбувається в межах процесів адаптації, доти, поки кількісна сторона ваги діяльності не приведе до якісно іншим дезадаптаційним процесам, що виявляються в симптомах перенапруги і перевтоми. Ці соматичні і психічні патологічні зміни закріплюються у відповідних якостях особистості. За кількісними критеріями, що припускає єдину загальну міру, можна порівнювати не тільки вага окремих операцій при виконанні функціональних обов'язків, але і напруженість різних професій. Кількісний критерій, на відміну від якісного, універсальний.

Якість завжди припускає розмаїтість, відмінність, специфіку й особливості різних операцій, функціональних обов'язків і професій. Якісна сторона професії, у свою чергу, відбивається в координаційній і інформаційно-інтелектуальній сфері. Переломлюючи через якісну своєрідність психічного стану, вона може фіксуватися в рухових, інтелектуальних і поведінково-коммунікативних якостях особистості: навичках, уміннях і звичках. Якісна новизна, у нормальних межах, стимулює творчість. Значна неузгодженість між невизначеністю (ступенем новизни) виробничої ситуації і координаційно-інтелектуальних можливостей може запустити дезадаптаційні процеси, що виявляються, в основному, у стані емоційної напруженості, що також може бути зафіксоване в зазначених патологічних симптомах і властивостях особистості.

Дотепер залишається відкритим питання: чи є эмоциогенні форми професійної дезадаптации працюючих учителів характерною ознакою організації даної чи праці ж це ознака їхньої професійної непридатності.