- •Цивільний захист
- •Тема 1. Моніторинг небезпек, що можуть спричинити нс……………..6
- •Тема 2. Планування заходів з питань цивільного захисту ……………18
- •Тема 3. Прогнозування обстановки та планування заходів захисту
- •Тема 4. Противибуховий і протипожежний захист …………………….70
- •Тема 5. Оцінка інженерної обстановки та соціально-економічних
- •Тема 6. Забезпечення заходів і дій в межах єдсцз …………………104
- •Тема 1. Моніторинг небезпек, що можуть спричинити нс
- •1.1. Класифікація нс в Україні
- •1.2. Функціональна підсистема моніторингу і прогнозування нс
- •Структура функціональної підсистеми моніторингу нс
- •1.3. Спостереження і лабораторний контроль
- •1.4. Ідентифікація і декларування об'єктів підвищеної небезпеки
- •Порядок ідентифікації і обліку об'єктів підвищеної небезпеки
- •Ідентифікація об'єктів підвищеної небезпеки
- •Порядок декларування безпеки об'єктів підвищеній небезпеки
- •Тема 2. Планування заходів з питань цивільного захисту
- •Розділ 1 "Обстановка, яка може скластися на підприємстві в результаті застосування засобів ураження і виникнення нс в особливий період"
- •Розділ іі. "Заходи цивільного захисту у випадку раптового нападу супротивника"
- •Розділ ііі. "Порядок здійснення усіх заходів цз під час планового переведення підприємства з режиму функціонування в мирний час в режим функціонування в умовах особливого періоду"
- •Тема 3. Прогнозування обстановки та планування заходів захисту в зонах радіоактивного хімічного і біологічного зараження
- •3.1. Прогнозування і оцінка радіаційної обстановки
- •3.1.1. Іонізуючі випромінювання
- •3.1.2. Дози опромінення
- •3.1.3. Радіаційні аварії
- •3.1.4. Прогнозування і оцінка радіаційної обстановки
- •Порядок розрахунків при оцінці радіаційної обстановки при аварії на аес
- •3.2. Прогнозування обстановки при аваріях на хно
- •3.2.1. Класифікація нхр за мірою дії на організм людини
- •3.2.2. Прогнозування і оцінка хімічної обстановки при аваріях на хно
- •3.3. Планування заходів із запобігання поширенню інфекційних захворювань з первинного осередку
- •3.3.1. Медичний захист
- •3.3.2. Біологічний захист
- •3.4. Інженерний захист виробничого персоналу і населення
- •Сховища
- •Протирадіаційні укриття (пру)
- •Прості укриття
- •3.5. Радіаційний і хімічний захист
- •3.5.1. Заходи радіаційного і хімічного захисту
- •3.5.2. Спостереження радіаційної і хімічної обстановки
- •3.5.3. Засоби рхз
- •3.6. Спеціальна обробка
- •3.6.1. Часткова і повна санітарна обробка
- •3.6.2. Дезактивація
- •3.6.3. Дегазація
- •3.6.4.Дезінфекція
- •3.7. Особливості проведення аварійно рятувальних робіт при нс техногенного і природного характеру
- •3.7.1. Дії арс з ліквідації наслідків нс на рно
- •3.7.2. Дії арс з ліквідації наслідків нс на хно
- •3.7.3. Дії арс з гасіння пожеж
- •3.7.4. Арінр при бактеріологічному ураженні
- •3.7.5. Особливості арінр в районах стихійного лиха
- •3.7.6. Завдання служби торгівлі і харчування в нс
- •Тема 4. Противибуховий і протипожежний захист об'єктів господарювання
- •4.1. Класифікація вибухо-, пожежонебезпечних зон
- •Вибухонебезпечні зони
- •Пожежонебезпечні зони
- •4.2. Оцінка стійкості ог до дії ударної хвилі, що виникає при вибухах газоповітряних сумішей
- •4.3. Вогнестійкість будівель і споруд
- •4.4. Пожежонебезпечність виробництва
- •4.5. Поширення пожеж
- •4.6. Прогнозування і оцінка пожежної обстановки
- •4.7. Забезпечення пожежної безпеки
- •Тема 5. Оцінка інженерної обстановки та соціально-економічних наслідків нс
- •5.1. Оцінка інженерної обстановки в зонах нс
- •5.1.1. Оцінка стану ураження міст і населених пунктів
- •5.1.2. Оцінка інженерної обстановки на ог
- •5.2. Оцінка соціально-економічних наслідків нс
- •5.2.1. Оцінка збитків від наслідків нс техногенного і природного характеру
- •5.2.2. Порядок розрахунку збитків за типами нс
- •5.2.3. Особливості проведення розрахунків основних видів збитків
- •Тема 6 забезпечення заходів і дій в межах єдсцз
- •6.1. Відшкодування збитків і надання допомоги потерпілим від нс
- •6.1.1 Забезпечення житлом населення потерпілого в нс
- •6.1.2. Працевлаштування населення потерпілого в нс
- •6.1.3. Медична і інші види допомоги
- •6.2. Фінансове і матеріально-технічне забезпечення заходів цивільного захисту
- •6.2.1. Фінансове забезпечення заходів цз
- •6.2.2. Створення і використання фінансових резервів щодо
- •6.2.3. Матеріально-технічне забезпечення заходів цз
- •6.2.4. Створення і використання матеріальних резервів щодо
- •6.3. Державний матеріальний резерв України
- •Єдина система державного резерву України
- •6.4. Використання коштів резервного фонду бюджету
- •Уявлення і розгляд звернень про виділення коштів з резервного фонду бюджету
- •Література
Розділ ііі. "Порядок здійснення усіх заходів цз під час планового переведення підприємства з режиму функціонування в мирний час в режим функціонування в умовах особливого періоду"
1. Порядок організації управління, оповіщення і інформування у разі переводу підприємства з режиму функціонування в мирний час в режим функціонування в умовах особливого періоду. Визначаються:
- порядок оповіщення керівного складу, робочого персоналу підрозділів підприємства, підлеглих підприємств, установ, організацій про перевід з режиму функціонування в мирний час на режим функціонування в умовах особливого періоду і алгоритм дій відповідальних осіб після організації і здійснення оповіщення;
- терміни приведення в готовність розташованих окремо (вбудованих) захищених пунктів управління;
- організація управління під час переводу підприємства з одного режиму в іншій, під час проведення рятувальних і інших невідкладних робіт, здійснення інших заходів цивільного захисту;
- сили і засоби зв'язку, що забезпечують діяльність органів управління, час їх переводу в готовність до дій за призначенням і порядок використання;
- порядок відновлення управління об'єкту цивільного захисту у разі його порушення;
- посилення захищених пунктів управління додатковими засобами зв'язку;
- організація дублювання і децентралізація управління у разі виходу з ладу захищеного пункту управління або втрати зв'язку;
- організація зв'язку з основними і запасними пунктами управління органів управління вищого рівня, евакуаційними органами, підрозділами сил цивільного захисту і взаємодіючими органами управління.
2. Проведення рятувальних і інших невідкладних робіт.
Передбачає визначення завдань аварійно-рятувальним службам і підрозділам сил цивільного захисту підприємства по встановленню районів розташування, напрямів зосередження основних зусиль, черговості здійснення заходів.
3. Укриття найбільшої робочої зміни в ЗСЦЗ, а також робочої зміни чергового і лінійного персоналу, що забезпечують життєдіяльність категорійних міст.
3.1. Мета і завдання планування по укриттю персоналу.
Планування укриття персоналу в ЗСЦЗ проводиться з метою:
- розподілу в ЗСЦЗ найбільшої робочої зміни;
- визначення додаткової потреби в ЗСЦЗ;
- планування завчасних заходів по збільшенню вже наявного фонду ЗСЦЗ.
3.2. Уточнення кількісних і якісних показників існуючих ЗСЦЗ.
3.3. Збір і уточнення необхідних вихідних даних для планування укриття, а саме:
- чисельність робітників і службовців найбільшої робочої зміни (далі - НРЗ);
- перелік структурних підрозділів підприємств, установ, організацій, розміщених на різних адміністративних територіях і кількість їх НРЗ;
- розрахунок зон (загальній площі) ураження для потенційно небезпечних об'єктів і об'єктів підвищеної небезпеки, у разі аварій на них;
- кількість і технічні характеристики наявних ЗСЦЗ;
- кількість і захисні властивості наявних споруд, які протягом 12 годин можуть бути пристосовані під ЗСЦЗ;
- загальна кількість персоналу, яка підлягає укриттю (з розбиттям їх на категорії);
- межі зон можливих руйнувань населених пунктів, зон катастрофічного затоплення і зон спостереження атомних станцій;
- планування завчасної евакуації підприємства, його персоналу і членів сімей;
- порядок впровадження режимів радіаційного і хімічного захисту.
3.4. Проведення розрахунку укриття персоналу підприємства і визначення додаткової потреби в ЗСЦЗ. При цьому для розрахунку НРЗ пропонується використовувати наступні формули:
а) Коли є штатний розклад підприємства на особливий період:
НРЗ = (Прз + Пчдс + Пох + Пупр)/S + Побс, де:
Прс - загальна чисельність робітників, службовців, які входять до складу штатних змін, осіб;
Пчдс - штатна чисельність чергової диспетчерської служби, осіб;
Пох - штатна чисельність охорони (вахтовий персонал), осіб;
Пупр - чисельність групи управління (керівний склад), осіб;
Побс - персонал, обслуговуючий робочу зміну;
S - кількість змін в добу в особливий період;
б) У разі його відсутності:
НРЗ = (Прз + Пчдс + Пох + Пупр)/S + Побс - Пзсу + Ппвк, де:
Пзсу - персонал, що вибуває в Збройні Сили України;
Ппвк - персонал, підготовлений відділом кадрів на зміну Пзсу.
3.5. Визначення об'єму завчасних заходів для збільшення наявного фонду ЗСЦЗ. До них відноситься:
- будівництво по поточних планах розвитку (реконструкції) підприємства сховищ, протирадіаційних укриттів для НРЗ;
- будівництво окремих ЗСЦЗ і реалізація інших інженерно-технічних заходів;
- підбір підвальних і інших поглиблених приміщень, які можливо протягом 12 годин привести в готовність;
- здійснення необхідних підготовчих заходів, у тому числі придбання типової проектно-кошторисної документації на будівництво швидкобудуємих сховищ і ПРУ, розрахунок необхідної кількості матеріалів, техніку для будівництва, яка забезпечить:
прискорене будівництво передбачених планами на особливий період сховищ з промисловим і спрощеним устаткуванням;
будівництво протирадіаційних укриттів, простих укриттів;
дообладнання підвальних і інших поглиблених приміщень під укриття.
3.6. Визначення об'єму заходів, що плануються до реалізації в період виникнення загрози НС або в особливий період. До них відноситься:
- приховане приведення в готовність ЗСЦЗ на закритих територіях, прискорена добудова сховищ і укриттів по поточних планах;
- приведення в готовність (протягом 12 годин) інших придатних під ЗСЦЗ приміщень;
- прискорене будівництво, передбачених планами на особливий період, сховищ з промисловим і спрощеним устаткуванням, у разі нестачі існуючих ЗСЦЗ;
- будівництво швидкобудуємих протирадіаційних укриттів;
- дообладнання підвальних і інших поглиблених приміщень послідовно під прості і посилені укриття в зонах можливих сильних руйнувань, під ПРУ поза їх межами;
- повсюдне будівництво простих укриттів (перекритих щілин) для робітників і службовців НРЗ - протягом 24 годин.
3.7. Вимоги по документальному оформленню планування укриття. За результатами планування оформляються:
- таблиця розрахунку укриття;
- пояснювальна записка;
- карта (схема) розміщення ЗСЦЗ;
- план-графік заходів по посиленому захисту керівного складу і робочого персоналу підприємств в ЗСЦЗ в особливий період.
3.8. Вимоги по порядку заповнення Таблиці розрахунку укриття. Розрахунки укриття проводяться з урахуванням запланованих заходів по завчасній евакуації.
3.9. Вимоги по порядку оформлення записки пояснення.
Записка пояснення оформляється в довільному виді, проте в ній обов'язково позначаються наступні заходи:
- зміст і порядок виконання організаційних і інженерно-технічних заходів, що реалізовуються завчасно для збільшення наявного фонду ЗСЦЗ;
- укриття НРЗ - в сховищах і інших поглиблених приміщеннях, пристосованих для цих цілей;
- укриття особового складу пунктів управління - в пунктах управління, сховищах і протирадіаційних укриттях;
- зміст і порядок виконання організаційних і інженерно-технічних заходів, що плануються до реалізації в період загрози виникнення НС або на особливий період.
3.10. Розробка схеми розміщення ЗСЦЗ на території підприємства.
Схема розміщення ЗСЦЗ розробляється на етапі проектування (реконструкції) підприємства, а також при плануванні укриття персоналу і повинна містити:
- існуючі ЗСЦЗ з вказівкою кількості укриваємих працівників;
- будівлі, в яких розміщені НРЗ, з вказівкою кількості поверхів;
- кількість НРЗ підприємства;
- маршрути руху укриваємих з елементами інфраструктури, перешкоджаючих проходу (огорожі, естакади, трубопроводи, рови, залізничні колії і т. п.), від будівель до ЗСЦЗ;
- місця планованого будівництва швидкобудуємих ЗСЦЗ, розміщення інших приміщень, що пристосовуються для захисту;
- радіуси збору працівників НРЗ для їх укриття в ЗСЦЗ;
- інша необхідна інформація.
При необхідності схема розміщення ЗСЦЗ може доповнюватися пояснювальною запискою.
4. Організація і здійснення заходів радіаційного, хімічного і біологічного захисту. Передбачає:
- порядок забезпечення керівного складу, робочого персоналу підприємств засобами індивідуального захисту і медичними засобами захисту;
- виготовлення простих засобів індивідуального захисту;
- порядок видачі приладів радіаційного і хімічного контролю;
- порядок зменшення об'єму запасів НХР на підприємствах;
- введення режимів радіаційного захисту персоналу і функціонування підприємства в умовах радіоактивного забруднення;
- визначення складу сил, засобів і порядку проведення санітарної обробки персоналу і спеціальної обробки одягу, майна і техніки.
Хімічне забезпечення організовується з метою максимального зниження втрат населення і сил цивільного захисту, виконання покладених на них завдань в умовах радіоактивного, хімічного забруднення. Хімічне забезпечення включає:
- радіаційну, хімічну і бактеріологічну розвідку;
- використання засобів індивідуального і колективного захисту;
- дозиметричний і хімічний контроль;
- санітарну обробку особового складу.
Розвідка організовується для отримання даних про радіаційну, хімічну, бактеріологічну і пожежну обстановку.
Використання засобів захисту забезпечує захист керівного складу і працюючого персоналу від ураження небезпечними хімічними речовинами і бактеріологічними засобами, зменшує міру дії вражаючих чинників ядерного вибуху і радіаційних аварій.
Дозиметричний і хімічний контроль включає: визначення доз опромінення керівного складу і працюючого персоналу по мірі забруднення людей, озброєння, техніки і інших матеріальних засобів РР і НХР. За даними дозиметричного і хімічного контролю проводиться оцінка працездатності персоналу, визначається порядок використання підрозділів сил цивільного захисту при проведенні аварійно-рятувальних робіт, уточнюються режими робіт на забрудненій місцевості, необхідність і об'єми робіт по спеціальній обробці підрозділів, визначається можливість використання продуктів харчування і питної води в зонах забруднених радіоактивними і отруйними речовинами. При здійсненні контролю використовуються технічні засоби підрозділів і формувань цивільного захисту, а також устаткування і апаратура спеціалізованих лабораторій.
На підприємствах визначаються місця розміщення хіміко-радіометричних лабораторій, розрахунково-аналітичних груп, райони розгортання пунктів спеціальної обробки.
На хімічно небезпечних підприємствах (додатково) створюються пункти зберігання і видачі засобів індивідуального захисту органів дихання для населення, що проживає в зоні можливого ураження.
5. Планування медичного забезпечення є невід'ємною частиною загальних заходів цивільного захисту. Передбачає:
- надання медичної допомоги і лікування хворих;
- евакуація їх до медичних закладів;
- утворення медичних невоєнізованих формувань;
- порядок здійснення заходів відносно санітарно-гігієнічного і протиепідемічного забезпечення керівного складу і персоналу на підприємствах;
- здійснення інших медичних профілактичних заходів.
Планування заходів по медичному забезпеченню залежно від його рівня має бути оформлене у вигляді окремого розділу загального Плану.
Зміст розділу загального Плану "Медичне забезпечення"
Розділ медичного забезпечення розробляється з обліком: загальної системи заходів цивільного захисту, прогнозованих особливостей і умов обстановки, у тому числі медичної; соціально-економічних властивостей; характеру виробничої сфери, зокрема наявність об'єктів підвищеної небезпеки; патології у вигляді ендемічних осередків інфекційних захворювань і клімато-географічних умов.
Структурно розділ медичного забезпечення складається з:
- текстової частини;
- графічної частини і доповнень.
Текстова частина передбачає виводи по можливій медичній обстановці, завдання по медичному забезпеченню заходів цивільного захисту, стан наявних сил і засобів, рішення відповідного начальника на медичне забезпечення, порядок оповіщення, організацію зв'язку і управління, а також інші питання. До розділу медичного забезпечення включаються наступні додаткові документи:
- схема оповіщення керівного складу і працюючого персоналу, що має відношення до медичної служби;
- розрахунки створення підрозділів (формувань) медичного призначення і перелік заходів, у тому числі спеціальних медичних, відносно радіаційного, хімічного і біологічного (бактеріологічною) захисту керівного складу і працюючого персоналу;
- розрахунки на доукомплектування особовим складом, медичним, санітарно-господарським, спеціальним майном і технікою;
- відомості по взаємодії сил і засобів територіальної медичної служби до участі в проведенні аварійно-рятувальних робіт (ліквідації медико-санітарних наслідків);
- порядок матеріально-технічного забезпечення заходів;
- перелік заходів по санітарно-гігієнічному і протиепідемічному забезпеченню керівного складу і працюючого персоналу на підприємствах.
Заходи по медичному забезпеченню обов'язково узгоджуються і затверджуються відповідно до його рівня з наступним періодичним коригуванням. Розділ підлягає уточненню у разі змін у виробничій сфері.
Пояснювальна записка містить наступні основні питання:
- стислі дані загальної і медичної обстановки;
- орієнтовні медико-санітарні наслідки (санітарні втрати) і їх характеристика;
- забезпеченість силами і засобами, їх стан готовності, додаткова потреба в силах і засобах;
- організація медичного постачання, матеріально-технічного і транспортного забезпечення;
- організація управління зв'язку і терміни надання донесень.
6. Проведення евакуації.
Визначаються основні положення і показники плану організації і проведення евакуації підприємств у разі загрози виникнення і виникнення надзвичайних ситуацій.
6.1. Час на розгортання і підготовку евакуаційних органів усіх рівнів до роботи не повинен перевищувати чотирьох годин з моменту отримання рішення про проведення евакуації. У разі виникнення потреби в негайному проведенні евакуації у складі евакуаційних комісій створюються оперативні групи, що починають діяти з моменту ухвалення відповідного рішення.
6.2. План евакуації складається із записки (текстова частина) пояснення і карти або схеми (графічна частина). У записці пояснення відзначаються:
- оцінка обстановки і виводи з оцінки обстановки;
- порядок і терміни оповіщення органів управління і працівників про початок евакуації;
- кількість працівників, що підлягають евакуації, по вікових категоріях і терміни евакуації;
- склад евакуаційних органів і терміни приведення їх в готовність;
- порядок вивезення (виводу) працівників з підприємства, установи, організації;
- закріплення працівників за збірними евакуаційними пунктами, приймальними евакуаційними пунктами і безпечними районами (місцями) розміщення;
- маршрути евакуації;
- райони (пункти) розміщення евакуйованих працівників;
- пункти посадки на транспортні засоби, пункти висадки в безпечному районі, порядок доставки працівників з пунктів висадки до районів (пунктів) розміщення;
- заходи по організації прийому, захисту і життєзабезпечення евакуйованих працівників в безпечному районі.
На карті (схемі) позначаються:
- райони (пункти) розміщення евакуаційних органів, пункти посадки (висадки);
- схема оповіщення, організація зв'язку і управління;
- розміщення евакуйованих працівників по об'єктах в безпечному районі.
7. Організаційні і інженерно-технічні заходи по забезпеченню стійкої роботи. Передбачено:
- здійснення заходів по зменшенню об'єму втрат і руйнувань, захисту унікального устаткування, матеріальних цінностей і технічної документації;
- здійснення заходів для забезпечення стійкої роботи в умовах особливого періоду усіх інженерних комунікацій;
- визначення порядку переводу систем енерго-, газо-, тепло-, водопостачання з режиму функціонування в мирний час в режим функціонування в умовах особливого періоду;
- зменшення об'єму запасів НХР, вибухо-, пожежонебезпечних речовин і матеріалів;
- визначення порядку підготовки підприємств до їх безаварійної зупинки.
8. Забезпечення. Передбачається забезпечення дій органів управління і підрозділів цивільного захисту на підприємстві за наступними видами:
- транспортне забезпечення;
- протипожежне забезпечення;
- хімічне забезпечення;
- матеріально-технічне забезпечення;
- інженерне забезпечення.
Відповідно до виду забезпечення визначаються склад сил і засобів, порядок і терміни їх розгортання, а також порядок здійснення заходів за призначенням, організація взаємодії.
9. Охорона (комендантська служба). Передбачає:
- визначення складу сил і засобів, порядок і терміни їх розгортання для здійснення охорони підприємств;
- визначення завдань і черговість їх здійснення.
