Протирадіаційні укриття (пру)

Протирадіаційне укриття - це споруда, що забезпечує захист людей від іонізуючого і світлового випромінювань, проникаючій радіації (у тому числі і від нейтронного потоку) і частково від ударної хвилі, а також від безпосереднього попадання на шкіру і одяг радіоактивних, отруйних речовин і бактерійних засобів.

Вентиляція забезпечує захист органів дихання тільки від радіоактивного ґрунтового пилу, дуже слабо від аерозолів і абсолютно не захищають від НХР. Тому в умовах зараження атмосфери НХР в ПРУ застосовується режим повної ізоляції, а вкриваємі при цьому користуються засобами захисту органів дихання.

Водопостачання - від водопровідної мережі. Якщо водопровід відсутній, встановлюють бачки для питної води з розрахунку 2 л в добу на людину. В укриттях, розташованих в будівлях з каналізацією, встановлюють нормальні туалети з відведенням стічних вод в зовнішню мережу, якщо такої можливості немає, то санвузол є вигрібною ямою або використовують тару, що щільно закривається. У санвузлі обов'язково влаштовують вентиляцію.

Опалювання протирадіаційних укриттів встановлюється від загальної опалювальної системи або пічної.

Освітлення - від електричної мережі, а аварійне - від акумуляторних батарей, різного типу ліхтариків, велогенераторів і інших джерел.

Зв'язок. У протирадіаційному укритті доцільно мати телефон, а також радіоточку, підключену до міської або місцевої радіотрансляційної мережі.

Прості укриття

Прості укриття зменшують радіуси ураження ударною хвилею, послабляють дію радіоактивних випромінювань і ураження світловим випромінюванням. Вони будуються на маршрутах евакуації і тимчасово в заміській зоні, коли існуючих укриттів не вистачає. Такі захисні споруди виконуються у вигляді щілин, траншей, землянок.

3.5. Радіаційний і хімічний захист

3.5.1. Заходи радіаційного і хімічного захисту

До основних заходів по захисту населення від радіаційної дії під час радіаційної аварії відносяться:

- виявлення факту радіаційної аварії і оповіщення про неї;

- виявлення радіаційної обстановки в районі аварії;

- організація радіаційного контролю;

- встановлення і підтримка режиму радіаційної безпеки;

- проведення при необхідності на ранній стадії аварії йодної профілактики населення, персоналу аварійного об'єкту, учасників ліквідації наслідків аварії;

- забезпечення населення, персоналу аварійного об'єкту, учасників ліквідації наслідків аварії засобами індивідуального захисту;

- укриття населення, що опинилося в зоні аварії, в сховищах і укриттях;

- санітарна обробка населення, персоналу аварійного об'єкту, учасників ліквідації наслідків аварії;

- дезактивація аварійного об'єкту, об'єктів виробничого, соціального, житлового призначення, території, сільськогосподарських угідь, транспорту, інших технічних засобів, засобів індивідуального захисту, майна, продовольства і води;

- евакуація або відселення громадян з небезпечних зон.

Основними заходами хімічного захисту, здійснюваними у разі виникнення хімічної аварії, являються:

- виявлення факту хімічної аварії і оповіщення про неї;

- виявлення хімічної обстановки в зоні хімічної аварії;

- дотримання режимів поведінки на зараженій території, норм і правил хімічної безпеки;

- забезпечення населення, персоналу аварійного об'єкту, учасників ліквідації наслідків хімічної аварії засобами індивідуального захисту органів дихання і шкіри;

- евакуація населення при необхідності із зони аварії і зон можливого хімічного зараження;

- укриття населення і персоналу в сховищах, що забезпечують захист від НХР;

- оперативне застосування антидотів і засобів обробки шкірних покривів;

- санітарна обробка населення, персоналу аварійного об'єкту, учасників ліквідації наслідків аварії;

- дегазація аварійного об'єкту, об'єктів виробничого, соціального, житлового призначення, території, технічних засобів, засобів захисту, одягу і іншого майна.