- •Цивільний захист
- •Тема 1. Моніторинг небезпек, що можуть спричинити нс……………..6
- •Тема 2. Планування заходів з питань цивільного захисту ……………18
- •Тема 3. Прогнозування обстановки та планування заходів захисту
- •Тема 4. Противибуховий і протипожежний захист …………………….70
- •Тема 5. Оцінка інженерної обстановки та соціально-економічних
- •Тема 6. Забезпечення заходів і дій в межах єдсцз …………………104
- •Тема 1. Моніторинг небезпек, що можуть спричинити нс
- •1.1. Класифікація нс в Україні
- •1.2. Функціональна підсистема моніторингу і прогнозування нс
- •Структура функціональної підсистеми моніторингу нс
- •1.3. Спостереження і лабораторний контроль
- •1.4. Ідентифікація і декларування об'єктів підвищеної небезпеки
- •Порядок ідентифікації і обліку об'єктів підвищеної небезпеки
- •Ідентифікація об'єктів підвищеної небезпеки
- •Порядок декларування безпеки об'єктів підвищеній небезпеки
- •Тема 2. Планування заходів з питань цивільного захисту
- •Розділ 1 "Обстановка, яка може скластися на підприємстві в результаті застосування засобів ураження і виникнення нс в особливий період"
- •Розділ іі. "Заходи цивільного захисту у випадку раптового нападу супротивника"
- •Розділ ііі. "Порядок здійснення усіх заходів цз під час планового переведення підприємства з режиму функціонування в мирний час в режим функціонування в умовах особливого періоду"
- •Тема 3. Прогнозування обстановки та планування заходів захисту в зонах радіоактивного хімічного і біологічного зараження
- •3.1. Прогнозування і оцінка радіаційної обстановки
- •3.1.1. Іонізуючі випромінювання
- •3.1.2. Дози опромінення
- •3.1.3. Радіаційні аварії
- •3.1.4. Прогнозування і оцінка радіаційної обстановки
- •Порядок розрахунків при оцінці радіаційної обстановки при аварії на аес
- •3.2. Прогнозування обстановки при аваріях на хно
- •3.2.1. Класифікація нхр за мірою дії на організм людини
- •3.2.2. Прогнозування і оцінка хімічної обстановки при аваріях на хно
- •3.3. Планування заходів із запобігання поширенню інфекційних захворювань з первинного осередку
- •3.3.1. Медичний захист
- •3.3.2. Біологічний захист
- •3.4. Інженерний захист виробничого персоналу і населення
- •Сховища
- •Протирадіаційні укриття (пру)
- •Прості укриття
- •3.5. Радіаційний і хімічний захист
- •3.5.1. Заходи радіаційного і хімічного захисту
- •3.5.2. Спостереження радіаційної і хімічної обстановки
- •3.5.3. Засоби рхз
- •3.6. Спеціальна обробка
- •3.6.1. Часткова і повна санітарна обробка
- •3.6.2. Дезактивація
- •3.6.3. Дегазація
- •3.6.4.Дезінфекція
- •3.7. Особливості проведення аварійно рятувальних робіт при нс техногенного і природного характеру
- •3.7.1. Дії арс з ліквідації наслідків нс на рно
- •3.7.2. Дії арс з ліквідації наслідків нс на хно
- •3.7.3. Дії арс з гасіння пожеж
- •3.7.4. Арінр при бактеріологічному ураженні
- •3.7.5. Особливості арінр в районах стихійного лиха
- •3.7.6. Завдання служби торгівлі і харчування в нс
- •Тема 4. Противибуховий і протипожежний захист об'єктів господарювання
- •4.1. Класифікація вибухо-, пожежонебезпечних зон
- •Вибухонебезпечні зони
- •Пожежонебезпечні зони
- •4.2. Оцінка стійкості ог до дії ударної хвилі, що виникає при вибухах газоповітряних сумішей
- •4.3. Вогнестійкість будівель і споруд
- •4.4. Пожежонебезпечність виробництва
- •4.5. Поширення пожеж
- •4.6. Прогнозування і оцінка пожежної обстановки
- •4.7. Забезпечення пожежної безпеки
- •Тема 5. Оцінка інженерної обстановки та соціально-економічних наслідків нс
- •5.1. Оцінка інженерної обстановки в зонах нс
- •5.1.1. Оцінка стану ураження міст і населених пунктів
- •5.1.2. Оцінка інженерної обстановки на ог
- •5.2. Оцінка соціально-економічних наслідків нс
- •5.2.1. Оцінка збитків від наслідків нс техногенного і природного характеру
- •5.2.2. Порядок розрахунку збитків за типами нс
- •5.2.3. Особливості проведення розрахунків основних видів збитків
- •Тема 6 забезпечення заходів і дій в межах єдсцз
- •6.1. Відшкодування збитків і надання допомоги потерпілим від нс
- •6.1.1 Забезпечення житлом населення потерпілого в нс
- •6.1.2. Працевлаштування населення потерпілого в нс
- •6.1.3. Медична і інші види допомоги
- •6.2. Фінансове і матеріально-технічне забезпечення заходів цивільного захисту
- •6.2.1. Фінансове забезпечення заходів цз
- •6.2.2. Створення і використання фінансових резервів щодо
- •6.2.3. Матеріально-технічне забезпечення заходів цз
- •6.2.4. Створення і використання матеріальних резервів щодо
- •6.3. Державний матеріальний резерв України
- •Єдина система державного резерву України
- •6.4. Використання коштів резервного фонду бюджету
- •Уявлення і розгляд звернень про виділення коштів з резервного фонду бюджету
- •Література
Тема 4. Противибуховий і протипожежний захист об'єктів господарювання
4.1. Класифікація вибухо-, пожежонебезпечних зон
Вибухонебезпечні зони
До вибухонебезпечної зони відноситься приміщення або обмежений простір в приміщенні, в якому є або можуть утворитися вибухонебезпечні суміші. Якщо об'єм вибухонебезпечної суміші складає більше 5 % вільного об'єму приміщення, то усе приміщення відноситься до відповідного класу вибухонебезпеки.
Якщо об'єм вибухонебезпечної суміші рівний або менше 5 % вільного об'єму приміщення, то вибухонебезпечною вважається зона в приміщенні в межах до 5 м по горизонталі і вертикалі від технологічного апарату, у якого можливе виділення горючих газів або пари легкозаймистої рідини (ЛЗР). Приміщення за межами вибухонебезпечної зони вважають невибухонебезпечними, якщо немає інших чинників, що створюють в нім вибухонебезпеку.
За змістом горючих газів і пари легкозаймистих рідин передбачено три класи вибухонебезпечних зон приміщень.
B - I. Зони в приміщеннях, в яких виділяються горючі гази або пари легко займистих рідин (ЛЗР), здатні утворювати з повітрям вибухонебезпечні суміші при нормальних режимах роботи.
B - Iа. Зони в приміщеннях, в яких небезпечні стани, характерні для зон класу B - I, відсутні при нормальній роботі і можливі тільки в результаті аварій або несправностей.
B - Iб. Те ж, що для B - Iа, але що має одну з наступних особливостей:
- горючі гази мають високу нижню концентрацію займання (1% і більше) і різкий запах;
- приміщення, пов'язані з газоподібним воднем, в яких виключається утворення вибухонебезпечної суміші в об'ємі понад 5% вільного об'єму приміщення.
B - Iг. Простори у зовнішніх установок, що містять горючі гази або ЛЗР.
B - II. Зони в приміщеннях, в яких виділяються горючий пил і волокна, що переходять в завислий стан в кількостях, здатних утворювати з повітрям вибухонебезпечні суміші при нормальних режимах роботи.
B - IIа. Зони в приміщеннях, в яких небезпечні стани, які характерні для класу B - II, відсутні при нормальній роботі і можливі тільки в результаті аварій або несправностей.
Найбільш небезпечними є зони класів В- I і В- II.
Пожежонебезпечні зони
Простори усередині і поза приміщеннями, в межах яких постійно або періодично знаходяться горючі речовини, і, в якому вони можуть знаходитися при нормальному технологічному процесі або при його порушеннях, відносять до пожежонебезпечної зони.
Пожежонебезпечні зони діляться на наступні класи.
П- I. Зони в приміщеннях, в яких функціонують горючі рідини з температурою спалаху вище 61 0С.
П- II. Зони в приміщеннях, в яких виділяються горючий пил або волокна з нижньою межею займання більше 65 г на 1 м2 до об'єму повітря.
П- IIа. Зони в приміщеннях, в яких функціонують тверді горючі речовини.
П- III. Поза приміщеннями зони типу П- I і П- IIа.
4.2. Оцінка стійкості ог до дії ударної хвилі, що виникає при вибухах газоповітряних сумішей
При аваріях на підприємствах з вибухонебезпечною і пожежонебезпечною технологією, на складах і сховищах, де зберігаються, і на транспорті, на якому перевозяться вибухонебезпечні і пожежонебезпечні речовини, внаслідок витікання газоподібних або зріджених вуглеводневих продуктів і перемішуванні їх з повітрям утворюються вибухонебезпечні і пожежонебезпечні газоповітряні суміші. Суміші горючих газів (метану, пропану, бутану та ін.) з повітрям вибухонебезпечні при будь-якій температурі довкілля. Суміші пари легкозаймистих рідин з повітрям відносяться до вибухонебезпечних, якщо температура спалаху їх нижче або рівна 45°С. Вибух або займання цих газоповітряних сумішей відбувається при певному вмісті газу в повітрі (від нижнього концентраційного порогу займання до верхнього концентраційного порогу займання). Вибухонебезпечні також суміші горючого пилу з повітрям з нижнім концентраційним порогом займання (НКПЗ) нижче 15 г/м3 і менш вибухонебезпечні - з НКПЗ = 15 - 65 г/м3.
При вибуху газоповітряної суміші утворюється осередок вибуху з ударною хвилею, що викликає руйнування будівель, споруд і устаткування. В осередку вибуху газоповітряної суміші прийнято виділяти три кругові зони:
1 - зона детонаційної хвилі;
2 - зона дії продуктів вибуху;
3 - зона повітряної ударної хвилі.