- •Цивільний захист
- •Тема 1. Моніторинг небезпек, що можуть спричинити нс……………..6
- •Тема 2. Планування заходів з питань цивільного захисту ……………18
- •Тема 3. Прогнозування обстановки та планування заходів захисту
- •Тема 4. Противибуховий і протипожежний захист …………………….70
- •Тема 5. Оцінка інженерної обстановки та соціально-економічних
- •Тема 6. Забезпечення заходів і дій в межах єдсцз …………………104
- •Тема 1. Моніторинг небезпек, що можуть спричинити нс
- •1.1. Класифікація нс в Україні
- •1.2. Функціональна підсистема моніторингу і прогнозування нс
- •Структура функціональної підсистеми моніторингу нс
- •1.3. Спостереження і лабораторний контроль
- •1.4. Ідентифікація і декларування об'єктів підвищеної небезпеки
- •Порядок ідентифікації і обліку об'єктів підвищеної небезпеки
- •Ідентифікація об'єктів підвищеної небезпеки
- •Порядок декларування безпеки об'єктів підвищеній небезпеки
- •Тема 2. Планування заходів з питань цивільного захисту
- •Розділ 1 "Обстановка, яка може скластися на підприємстві в результаті застосування засобів ураження і виникнення нс в особливий період"
- •Розділ іі. "Заходи цивільного захисту у випадку раптового нападу супротивника"
- •Розділ ііі. "Порядок здійснення усіх заходів цз під час планового переведення підприємства з режиму функціонування в мирний час в режим функціонування в умовах особливого періоду"
- •Тема 3. Прогнозування обстановки та планування заходів захисту в зонах радіоактивного хімічного і біологічного зараження
- •3.1. Прогнозування і оцінка радіаційної обстановки
- •3.1.1. Іонізуючі випромінювання
- •3.1.2. Дози опромінення
- •3.1.3. Радіаційні аварії
- •3.1.4. Прогнозування і оцінка радіаційної обстановки
- •Порядок розрахунків при оцінці радіаційної обстановки при аварії на аес
- •3.2. Прогнозування обстановки при аваріях на хно
- •3.2.1. Класифікація нхр за мірою дії на організм людини
- •3.2.2. Прогнозування і оцінка хімічної обстановки при аваріях на хно
- •3.3. Планування заходів із запобігання поширенню інфекційних захворювань з первинного осередку
- •3.3.1. Медичний захист
- •3.3.2. Біологічний захист
- •3.4. Інженерний захист виробничого персоналу і населення
- •Сховища
- •Протирадіаційні укриття (пру)
- •Прості укриття
- •3.5. Радіаційний і хімічний захист
- •3.5.1. Заходи радіаційного і хімічного захисту
- •3.5.2. Спостереження радіаційної і хімічної обстановки
- •3.5.3. Засоби рхз
- •3.6. Спеціальна обробка
- •3.6.1. Часткова і повна санітарна обробка
- •3.6.2. Дезактивація
- •3.6.3. Дегазація
- •3.6.4.Дезінфекція
- •3.7. Особливості проведення аварійно рятувальних робіт при нс техногенного і природного характеру
- •3.7.1. Дії арс з ліквідації наслідків нс на рно
- •3.7.2. Дії арс з ліквідації наслідків нс на хно
- •3.7.3. Дії арс з гасіння пожеж
- •3.7.4. Арінр при бактеріологічному ураженні
- •3.7.5. Особливості арінр в районах стихійного лиха
- •3.7.6. Завдання служби торгівлі і харчування в нс
- •Тема 4. Противибуховий і протипожежний захист об'єктів господарювання
- •4.1. Класифікація вибухо-, пожежонебезпечних зон
- •Вибухонебезпечні зони
- •Пожежонебезпечні зони
- •4.2. Оцінка стійкості ог до дії ударної хвилі, що виникає при вибухах газоповітряних сумішей
- •4.3. Вогнестійкість будівель і споруд
- •4.4. Пожежонебезпечність виробництва
- •4.5. Поширення пожеж
- •4.6. Прогнозування і оцінка пожежної обстановки
- •4.7. Забезпечення пожежної безпеки
- •Тема 5. Оцінка інженерної обстановки та соціально-економічних наслідків нс
- •5.1. Оцінка інженерної обстановки в зонах нс
- •5.1.1. Оцінка стану ураження міст і населених пунктів
- •5.1.2. Оцінка інженерної обстановки на ог
- •5.2. Оцінка соціально-економічних наслідків нс
- •5.2.1. Оцінка збитків від наслідків нс техногенного і природного характеру
- •5.2.2. Порядок розрахунку збитків за типами нс
- •5.2.3. Особливості проведення розрахунків основних видів збитків
- •Тема 6 забезпечення заходів і дій в межах єдсцз
- •6.1. Відшкодування збитків і надання допомоги потерпілим від нс
- •6.1.1 Забезпечення житлом населення потерпілого в нс
- •6.1.2. Працевлаштування населення потерпілого в нс
- •6.1.3. Медична і інші види допомоги
- •6.2. Фінансове і матеріально-технічне забезпечення заходів цивільного захисту
- •6.2.1. Фінансове забезпечення заходів цз
- •6.2.2. Створення і використання фінансових резервів щодо
- •6.2.3. Матеріально-технічне забезпечення заходів цз
- •6.2.4. Створення і використання матеріальних резервів щодо
- •6.3. Державний матеріальний резерв України
- •Єдина система державного резерву України
- •6.4. Використання коштів резервного фонду бюджету
- •Уявлення і розгляд звернень про виділення коштів з резервного фонду бюджету
- •Література
1.2. Функціональна підсистема моніторингу і прогнозування нс
З метою забезпечення заходів запобігання виникненню надзвичайних ситуацій і здійснення постійного моніторингу, лабораторного контролю, експертизи, досліджень і прогнозів відносно можливого розвитку події, в державі створюється функціональна підсистема моніторингу і прогнозування надзвичайних ситуацій з постійно діючими центральним і регіональними координуючими органами з цих питань і мережа моніторингу лабораторного контролю і прогнозування, що функціонує у складі єдиної державної системи цивільного захисту.
Структура функціональної підсистеми моніторингу нс
Функціональна підсистема моніторингу і прогнозування надзвичайних ситуацій має чотири рівні: державний, регіональний, місцевий і об'єктовий.
На державному рівні у складі спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту діє Центр моніторингу і прогнозування надзвичайних ситуацій. У цю ж мережу входять відповідні науково-дослідні установи Національної академії наук, галузевих академій наук, відомчі науково-дослідні установи.
На регіональному рівні у складі територіальних органів управління спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту створюються регіональні центри моніторингу і прогнозування надзвичайних ситуацій. У регіональну мережу входять: галузеві науково-дослідні установи, кафедри, лабораторії, служби вищих навчальних закладів і наукових установ гідрометеорологічного, мікробіологічного, санітарно-гігієнічного, ветеринарного, агрохімічного, фітопатологічного, будівельного, технічного профілю, суб'єкти моніторингу регіонального рівня з питань охорони природного довкілля, гідрометеорології, будівництва і експлуатації будівель, водного, лісового і житлово-комунального господарства, санітарно-епідеміологічного нагляду; установи і організації пожежного, гірського, промислового і техногенного нагляду, інженерно-сейсмометричні служби, що функціонують на території відповідного регіону України і виконують завдання в масштабі регіону.
На місцевому рівні мережа моніторингу, лабораторного контролю і прогнозування надзвичайних ситуацій входить до складу районних і міських Держсанепідемслужб, гідрометеорологічних станцій, центрів хімізації і сільськогосподарської радіології, ветеринарних лабораторій, станцій агрохімічної служби, підрозділів пожежного, гірського, промислового і техногенного нагляду, будівельного і технічного контролю, житлово-комунального господарства.
На об'єктовому рівні мережа моніторингу, лабораторного контролю і прогнозування надзвичайних ситуацій складають виробничі лабораторії нагляду і контролю підприємств, виробничих об'єднань, акціонерних товариств, диспетчерські служби, системи контролю, організації, що функціонують на території, або об'єкті.
Координацію роботи мережі установ місцевого і об'єктового рівнів здійснюють регіональні центри моніторингу і прогнозування надзвичайних ситуацій.
1.3. Спостереження і лабораторний контроль
Мережа спостереження і лабораторного контролю (МСЛК) створюється для своєчасного здійснення заходів цивільного захисту, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації відповідними центральними і місцевими органами виконавчої влади, підприємствами, установами і організаціями. МСЛК створюється на базі загальнодержавної і територіальних систем спостереження і лабораторного контролю з включенням в них існуючих сил і засобів.
Метою спостереження і лабораторного контролю є:
- своєчасне виявлення, індикація, опрацювання і передача інформації відносно радіоактивного, хімічного, біологічного зараження (забруднення) питної води, харчової і фуражної сировини, продовольства, об'єктів довкілля (повітря, ґрунту, води відкритих водоймищ, рослинності та ін.) при надзвичайних ситуаціях мирного часу і в надзвичайний період;
- вживання екстрених заходів по захисту населення від радіоактивних (РР), небезпечних хімічних речовин (НХР), біологічних засобів (БЗ) - збудників інфекційних захворювань.
Основними завданнями МСЛК є:
- збір, обробка і видача даних по радіаційній, хімічній, бактеріологічній (біологічній) обстановці при виконанні заходів цивільного захисту і ліквідації надзвичайних ситуацій, обумовлених аваріями, катастрофами і стихійними лихами;
- створення банку даних про прогнозовану і реальну РХБ обстановку;
- розробка пропозицій для ухвалення рішень по захисту населення;
- проведення обстежень і лабораторних експертиз радіоактивного, хімічного, бактеріологічного (біологічного) забруднення довкілля;
- створення і забезпечення готовності органів управління, сил і засобів, необхідних для виконання завдань, поставлених перед МСЛК.
З метою здійснення перерахованих завдань проводяться наступні заходи:
- вимір потужності доз радіоактивного випромінювання на місцевості і території контрольованих об'єктів;
- визначення питомої і об'ємної активності радіонуклідів в пробах продовольства, харчової сировини, води і харчової продукції; ґрунту, рослин, кормів, мінеральних і органічних добрив, пестицидів;
- встановлення наявності і проведення попередньої ідентифікації ОР і НХР в атмосферному повітрі і на місцевості; на території сільськогосподарських угідь і воді відкритих водоймищ, а також в питній воді, продовольстві, харчовій сировині і кормі;
- встановлення факту зараження тварин і птахів РР, ОР і НХР і здійснення їх індикації;
- проведення санітарно-епідеміологічного спостереження;
- дослідження проб, відібраних з об'єктів довкілля, продовольства, питної води і харчової сировини на зараженість відомими збудниками;
- встановлення наявності в довкіллі збудників інфекційних захворювань людей при надзвичайних ситуаціях мирного часу і в особливий період;
- проведення ветеринарного спостереження на об'єктах сільського господарства;
- встановлення наявності збудників інфекційних захворювань тварин і птахів при надзвичайних ситуаціях мирного часу і в особливий період;
- встановлення виду збудників хвороб рослин при надзвичайних ситуаціях мирного часу і в особливий період в пробах сільськогосподарських культур і насаджень.
МСЛК повинна працювати в режимах повсякденного функціонування, підвищеній готовності і надзвичайній ситуації. Екстрена інформація про виявлення в атмосфері, ґрунті, воді, продуктах харчування, харчовій і фуражній сировині РР, НХР в кількостях, що значно перевищують фонові значення або ГДК, а також ОР і БЗ; про масові спалахи особливо небезпечних інфекційних захворювань людей, тварин і рослин; про випадки високого забруднення довкілля негайно передається установами МСЛК у вищестоящі інстанції.
