2.Інформаційний обсяг навчальної дисципліни Змістовий модуль 1

Фізичний розвиток, функціональний стан, фізична працездатність спортсменів, дослідження та контроль.

Тема 1.Соматоскопія та антропометрія спортсменів. Огляд шкіри, опорно- рухового апарату - хребта, деформації хребта, порушення постави, сколіози, форми грудної клітини, деформації нижніх кінцівок, плоскостопість.

Основні антропометричні показники: зріст, маса тіла,окружність грудної клітини, сила кисті, станова сила, співвідношення активних та пасивних тканин.

Додаткові антропометричні данні: зріст сидячи, окружність шиї, живота, талії, стегна, голови, розмір плеча, довжина рук, сагітальний та фронтальний розміри грудної клітині. Індекси Брока- Брукто, життєвий індекс, індекс Кетле, індекс Ерісмана, індекс Піньє та інші.

Тема 2.Визначення та оцінка функціонального стану спортсменів. Енергетика при м’язовій діяльності. Види та класифікація фізичної праці: статична робота, динамічна робота, локальна, регіональна та загальна робота, що визначається кількістю задіяних м’язів. Ступені важкості роботи: дуже тяжка, робота на рівні 75-100%, субмаксимальна робота - 50-75% аеробної потужності, інтенсивна робота (25-50%) та легка робота - 25% аеробної потужності.

Функціональний стан кардіореспіраторної та нервової систем. Частота серцевих скорочень, пульс, артеріальний тиск, характеристика цих показників у спортсменів, « спортивне серце». Змінність частоти серцевих скорочень та А/Т від роботи м’язів. Ударний та хвилинний об’єми серця, гематокрит, електрокардіографія щодо визначення патології серця. Функціональні проби: специфічні, неспецифічні, нагрузочні, на відновлення.

Система зовнішнього дихання, перфузія, види дихання: грудне,абдомінальне, змішане. Глибина та частота дихання, хвилинний об'єм дихання ( ХОД), дихальний об'єм (ДО), життєва ємкість легенів (ЖЄЛ), максимальна ємкість легенів (МЄЛ). Функціональні проби Генчі, Штанге, киснева заборгованість, кислотно – лугова рівновага (КЛР), залежність діяльності серцево – судинної та респіраторної систем.

Дослідження центральної нервової системи: електроенцефалографія, проба Ромберга, пальце – носова проба, дослідження рефлексів, дослідження пропріосенсорного апарату: зору, слуху, вестибулярного,пропріцептивного, шкіряного, дослідження рецепторів.

Тема 3. Визначення та оцінка загальної працездатності.

Працездатність як потенційна здатність людини до виконання максимальної кількості роботи на протязі визначеного часу і певної ефективності.

Фактори залежності працездатності від:

• рівня тренованості;

• ступеня закріплення навичок праці;

• фізичного та психологічного стану;

• визначення мотивації до праці, інші.

Працездатність фізична та розумова.

Резерви організму як система заощадження організмом речовин та сил, що мають бути використані під час навантаження.

Для визначення резервів органів чи систем необхідно знати максимальний рівень здатності їх до праці та величину затрат енергії в звичайних умовах функціонування.

Залежність функціонування органів та систем від інтенсивності часу та кількості праці ( респіраторної, серцево-судинної, м’язовій та нервової)

Фізична працездатність та максимальне споживання кисню (МСК).

Аеробна та анаеробна працездатність.

Застосування МСК для визначення аеробної працездатності.

Визначення аеробної здатності за допомогою м’язового навантаження:

• ходьба з підвищенням швидкості ( на рухливих доріжках);

• підйом сходами з визначеною їх висотою ( степ - тест);

• застосування велоергометра з визначеним опором педалі.

В цих випадках максимальна працездатність визначається за дослідженням максимального споживання кисню. При цьому очевидна їх пряма залежність.

Принципи визначення працездатності за методами Гарвардського степ - теста та PWC- 170.