18. Дуже небезпечні ушкодження шийного відділу

• обов'язково потрібно укласти на тверду рівну поверхню (асфальт або землю).

Не можна переносити потерпілого на руках або на ковдрі! Це може погіршити його стан.

Ваші дії:

1.     Обережно покладіть потерпілого на рівну поверхню.

2.     Не допускайте прогинання хребта.

3.     При переломі шийного відділу хребта зафіксуйте його, поклавши на шию товстий шар вати, який можна закріпити, наприклад, газетою, згорнутою у вигляді коміра.

4.     Під шию і плечі підкладіть подушки або згортки одягу.

5.     Викличте швидку медичну допомогу для госпіталізації потерпілого у відділення травматології.

19. Схема надання першої допомоги: при закритому ушкодженні:  - викликати швидку допомогу;  - покласти постраждалого на спину, не давати рухатись;  - туго забинтувати живіт еластичним бинтом;  - покласти холод на живіт.  при відкритому ушкодженні:  - викликати швидку допомогу;  - покласти постраждалого на спину, не давати рухатись, сідати;  - накрити рану повністю (прикривши краї) стерильною (у разі відсутності – чистою) серветкою;  - закріпити її лейкопластиром;  - при підняти постраждалому ноги, розстібнути поясний ремінь;  Неприпустимо:  - вправляти внутрішні органи, що випали;  - давати постраждалому пити;  - самостійно виймати сторонні предмети, що потрапили у черевну порожнину;  - самостійно промивати рану будь-якими розчинами;  - дозволяти постраждалому рухатись. При сильному внутрішньому кровотечі до вищеперелічених симптомів приєднується різка блідість, похолодання кінцівок, спрага, липкий піт, сонливість, запаморочення, погіршення самопочуття, зниження зору (відчуття пелени перед очима), брак повітря. При ненаданні першої допомоги відзначається ослаблення і почастішання пульсу, відчувається серцебиття. При великій крововтраті різко падає тиск і може наступити летальний результат. Якийсь час йому передує кровохаркание або незначна домішка в мокроті. У подальшому воно проявляється виділенням крові до декількох склянок.  

При сильному закінчення крові виступає липкий піт на лобі, з’являється слабкість, серцебиття. При кровотечі з верхніх відділів кишечника калові маси набувають колір дьогтю. З нижніх відділів, наприклад, при геморої або тріщинах заднього проходу — кал може бути з домішкою червоної крові. При розриві яєчника (через запалення або позаматкової вагітності) кров виливається в черевну порожнину, викликаючи симптоми гострої крововтрати.   

20. Травлення — процес обміну речовин, хімічна і механічна обробка певних речовин з метою засвоєння їх організмом. В ході травлення відбувається перетворення макромолекул їжі у дрібнішімолекули, зокрема, розщеплення біополімерів їжі на мономери. Цей процес здійснюється за допомогою травних ферментів,

Відомі три основні типи травлення: внутрішньоклітинне, позаклітинне і мембранне.

Травлення у людини

Ротова порожнина

 Ковтальний рефлекс координується у ковтальному центрі в довгастому мозкуі мосту, його викликає подразнення рецепторів слизової оболонки глотки.

Шлунок

. Він має три оболонки:

• зовнішня (адвентиції, очеревина, серозна оболонка);

• м'язовий шар, який складають середній шар (циркулярний) і внутрішній шар (косий);

• внутрішня (слизова оболонка), вистелена циліндричним епітелієм.

У шлунку їжа змішується зі шлунковим соком, активними компонентами якого є соляна кислота і травні ферменти:

Тонкий і товстий кишечник

Через пілоричний сфінктер їжа потрапляє у тонку кишку. Перший відділ тонкої кишки — дванадцятипала кишка, де відбувається змішування їжі із жовчу, яка забезпечує емульгування жирів, ферментами підшлункової залози і тонкої кишки, розщеплюють вуглеводи (мальтоза, лактоза, сахароза), білки (трипсин і хімотрипсин). У тонкій кишці відбувається основний обсяг всмоктуванняпоживних речовин через кишкову стінку.

Після проходження тонкого кишечника їжа потрапляє у товсту кишку, що складається зі сліпої кишки, ободової, сигмоподібної і прямої кишки.

Білки - ось справжній «будівельний матеріал» для утворення, росту, розвитку і відновлення всіх тканин твого організму. Білки бувають тваринного походження (м’ясо, риба, молочні продукти, яйця) і рослинного (квасоля, горох, гриби). Надходячи в організм з їжею, білки спочатку розщеплюються до амінокислот, яких існує 20, причому 8 з них не синтезуються в організмі й тому дістали назву незамінних. Нестача будь-якої з них призводить до розвитку захворювання.

Вуглеводи - джерело енергії для твого тіла. Їх поділяють на незасвоювані й засвоювані. Перші відомі тобі як «корисні». Це клітковина та рослинні волокна. У великій кількості вони містяться в овочах, зелені, фруктах і ягодах, бобових, крупах (гречана, вівсяна, перлова, ячмінна), хлібі з висівками та виробах із борошна грубого помолу. Засвоювані вуглеводи, тобто «шкідливі», — це звичайний цукор, крохмаль тощо.

Жири бувають тваринного і рослинного походження. Зрозуміло, що перші містяться у вершковому маслі, смальці, жирному м’ясі, усіх сортах ковбас, салі. Так от, саме вони вважаються шкідливими. Чому? Просто холестерин, яким вони багаті, розглядається сьогодні вченими як причина розвитку низки захворювань, зокрема атеросклерозу. Рослинними жирами багаті олія, горіхи, оливки.

21. Але одним із основних чинників погіршення стану здоров’я дітей є погіршення якості харчування. борошно вищого та першого гатунку практично позбавлене вітамінів і мінеральних речовин, що містяться в зерні пшениці. Харчування дітей вкрай одноманітне. Основними стравами та продуктами, що споживає переважна більшість дітей є: хліб, макаронні вироби, картопля, супи, борщі. 65 % дітей снідає хлібом та чаєм. У раціонах дітей зменшено вживання м’яса, риби, молока та молоко-, м’ясо-, рибопродуктів, хоча вони і є основними постачальниками білків; свіжих овочів як джерела вітамінів. Натомість переважають продукти, багаті на вуглеводи, насичені жири, холестерин. Причинами невиконання норм харчування у школах є недостатнє фінансування з місцевих бюджетів. У дітей потреба в білках набагато вище, ніж у дорослих: до 1 року-4 г білка на 1 кг маси тіла, для дітей 2-3 років - 4 г, 3-5 років-3, 8 г, для дітей 5-7 років-3, 5 р.

22. Раціональне харчування - це правильно організоване і своєчасне забезпечення організму смачно приготовленою і безпечною їжею, вміст в раціоні оптимальної кількості харчових речовин, необхідних для розвитку і життєдіяльності організму. Раціональне харчування забезпечує нормальну життєдіяльність організму, високий рівень працездатності і стійкості до несприятливих факторів навколишнього середовища, максимальну тривалість активного життя. Тільки різноманітні продукти харчування в раціоні забезпечують його харчову цінність, тому що різні продукти доповнюють один одного відсутніми компонентами. “Ratio” - в перекладі з грецької означає розум, наука, а також розрахунок. Таким чином, раціональне харчування - це розумне, точно розраховане забезпечення людини їжею. Воно передбачає:

• відповідність харчування фізіологічним потребам та енерговитратам організму; • дотримання кількісної та якісної збалансованості за основними харчовими та біологічно активними речовинами в добовому раціоні; • дотримання правильного режиму харчування.

Культура харчування

Почуття міри треба виховувати з молоду. Харчування відноситься до тих факторів навколишнього середовища, вплив яких на організм відбувається не зразу, а поступово. У зв’язку з цим шкода неправильного харчування також виявляється не зразу, а люди часто відносяться до питань харчування з недостатньою увагою і серйозністю. Якщо ж з’явилися зайві кілограми - підвищіть рухому активність, скоротіть калорійність раціону за рахунок цукру, борошняних і кондитерських виробів, білого хліба, картоплі. Більше використовуйте в раціоні сирі овочі, з них салати з олією. Відмовтесь від гострих закусок, приправ, які збуджують апетит.Ожиріння з’являється тоді, коли харчування постачає більше енергії, ніж організм може витратити.

Що їсти, скільки та як

У першій половині дня рекомендуються продукти, багаті білком і жирами, оскільки вони поліпшують обмін речовин, довше затримуються в шлунку, довше підтримують відчуття ситості, збуджують нервову систему (м’ясо, риба, яйця, сир, каші, страви з бобових). На ніч не можна переїдати, але й не можна лягати спати голодним. Не зловживайте солодощами. Не нехтуйте нормою солі, не випивайте багато рідини, кави. Природно, треба вилучити вживання алкогольних напоїв, які порушують обмін речовин, викликають запальні процеси в слизовій оболонці травного каналу, утруднюють засвоєння харчових речовин - вітамінів, мінеральних солей тощо.

Наприклад, нормальне співвідношен­ня білків, жирів та вуглеводів має бути 1 : 1,1 : 4,1 Добова потреба людини в білках — 80—100 г, половину з яких повинні складати тваринні білки. У середньому добова потреба в жирах становить 80—100 г, з яких 30% мають забезпечуватись рос­линними жирами. Потреба у вуглеводах становить 350-500 г на добу.

23. Роз­різняють основні та додаткові антропометричні показники. До пер­ших відносять ріст, вагу тіла, окружність грудної клітини (під час максимального вдиху, паузі, максимальному видоху), силу кистей і станову силу (силу м'язів спини). Крім того, до основних показ­ників відносять визначення співвідношення «активних» і «пасив­них » тканин організму (худа маса тіла, загальна кількість жирові­дкладень) та інші показники складу організму.

До додаткових антропометричних показників відносять ріст си­дячи, окружність шиї, розмір живота, талії, стегна і гомілки, пле­ча, сагітальний і фронтальний діаметри грудної клітини, довжину рук тощо. Індекс - це величина відно­шення двох або кількох антропометричних ознак (ріст, маса, ок­ружність грудей та ін.) В основі індексів лежать зв'язки антропо­метричних ознак. Метод індексів можна використовувати тільки для орієнтовної оцінки окремих показників фізичного розвитку.

Ваго-ростовий показник Брока-Бругша:

Ваго-ростовий показник Кетле:

Життєвий індекс:

Силові індекси:

Індекс пропорційності розвитку грудної клітини: