29. Отруєння отрутохімікатами

 До отрутохімікатів, що використовуються у побуті, належать побутові інсектициди. Засоби для боротьби із домашніми та садовими комахами, які виробляють підприємства побутової хімії, дуже ефективні, методи їх використання нескладні. Але ці препарати отруйні для людини і можуть викликати важкі гострі отруєння. Гострі отруєння настають при потраплянні хлорофосу чи карбофосу у травний тракт чи при вдиханні їх парів (інгаляційно).

При отруєнні у початковій стадії в ураженого виникає збудження, відчуття стискання у грудях, задишка, спітнілість, підвищується артеріальний тиск. Якщо не вжити необхідних заходів, стан потерпілого погіршується: спостерігається порушення дихання, уповільнення пульсу, здригання м'язів, спазматичний біль у череві. У важких випадках можуть настати втрата свідомості, судоми, утруднення, а іноді й зупинення дихання.

У потерпілого з'являється біль у животі, загальна слабкість, підвищення температури тіла, збудження, судоми в литках. У разі неправильного використання препарату та за надмірного надходження його в організм може настати важке ураження центральної нервової системи.

Перша допомога при побутових отруєннях. При будь-яких отруєннях потрібно негайно звернутися до лікаря. Головне завдання полягає у виведенні із організму отруйного продукту чи його знешкодженні.

Ефективним засобом виведення отрути є промивання шлунка. Хворому потрібно дати випити декілька склянок води та викликати блювання. У воду можна додати сіль чи суху гірчицю При проникненні всередину отрутохімікатів потрібно зробити 4-5 промивань шлунка, а потім дати потерпілому проносне.

випити 2-3 склянки води, добре діє розчин яєчних білків (6 білків на 0,5 л. води), а також кисіль, желе, рисовий та вівсяний відвари. Молоко рекомендується лише при отруєнні кислотами чи препаратами, які їх містять. Правильно надана перша допомога полегшує стан потерпілого.

32. Що таке Отруєння снодійними засобами (барбітуратами) -

Всі похідні барбітурової кислоти досить швидковсмоктуються і практично повністю в шлунково-кишковому тракті. Смертельна доза: близько 10 лікарських доз з великими індивідуальними відмінностями. Гостре отруєння снодійними насамперед супроводжується пригніченням функцій центральної нервової системи. Провіднимсимптомом є порушення дихання і прогресуючий розвиток кисневого голодування. Дихання стає рідкісним, переривчастим. Всі види рефлекторної діяльності пригнічені. Зіниці спочатку звужуються і реагують на світло, а потім (внаслідок кисневого голодування)розширюються і на світ вже не реагують. езко страждає функція нирок

Спостерігаються 4 клінічні стадії інтоксикації.

Стадія 1 - "засинання": характеризується сонливістю, апатією, зниженням реакцій на зовнішні подразники, однак контакт збол ьіим може бути встановлений.

Стадія 2 - "поверхневої коми": відзначається втрата свідомості.

Стадія 3 - "глибокої коми": характеризується відсутністю всіх рефлексів, спостерігаються ознаки загрозливого порушення життєвоважливих функцій організму.

В стадії 4 - "посткоматозном стані" поступововідновлюється свідомість. У першу добу після пробудження у більшості хворих спостерігаються плаксивість, іноді помірне психомоторне збудження, порушення сну. Найбільш частими ускладненнями є пневмонії, трахеобронхіти, пролежні.

У першу чергу необхідно видалити отруту зі шлунку, зменшити його вміст у крові, підтримати дихання і серцево-судинну систему. Отрута з шлунка видаляють шляхом його промивання витрачаючи 10-13 л води, доцільно повторне промивання, найкраще через зонд. Для зв'язування отрути в шлунку використовують активоване вугілля, 20-50 г якого у вигляді водної емульсії вводять в шлунок. Та частина отрути, яка пройшла в шлунок, може бути видалена за допомогою проносних. Для прискореного виведення всосавшихся барбітуратів і виділення їх нирками дають рясне пиття і сечогінні засоби. Для прискореного виведення отрути і надлишку рідини призначають внутрішньовенно швидкодіючий діуретик.

33. Отруєння метанолом носять, як правило, характер побутових, випадкових, з метою сп'яніння. Сам по собі метанол має помірну токсичність, в основному пов'язаної з пригніченням ЦНС, але в результаті його окислення в печінці утворюються проміжні продукти напіврозпаду Отруєння характеризується нудотою, блювотою, розладом зору (зазвичай на 2-5 добу), атаксією, болем в ногах, ціанозом, почастішанням пульсу, втратою свідомості, падінням температури тіла, розширенням зіниць, збудженням, судомами. Невідкладна допомога при отруєнні метиловим спиртом. Антидотом метанолу є етанол. Шляхи введення етанолу не мають принципового значення важливо щоб вводиться доза рівномірно розподілялася протягом доби і всього курсу лікування. Крім цього, хворим вводять солі кальцію, мета призначення яких полягає у компенсації втрат кальцію при внутрішньоклітинному освіту оксалатів під впливом метанолу.

При ознаках порушення зору здійснюється супраорбитальной введення атропіну, гідрокортизону 

34. При аварійних ситуаціях пари і дими міцних кислот (соляної, сірчаної, азотної) і лугів (їдкого натра і їдкого калі) можуть викликати вогнищамасового хімічного ураження. Вражаючий ефект при їх дії обумовлений утворенням виразок на слизових оболонках очей і бронхолегочіого апарату. В осередку утворюється суцільна зона зараження, так як аерозольне хмара важчий за повітря і зміщується за вітром, можливе скупчення аерозолю в низинах, підвалах, нижніх поверхах будівель. Постраждаліскаржаться на різь в очах, сльозотеча, світлобоязнь, першіння в горлі, сухий кашель, біль за грудиною, утруднене дихання, задишку. При зовнішньому огляді звертають на себе увагу опіки шкіри, очей, губ. Ускладнення: трахеобронхіту,бронхіолітом, пневмонією, токсичною набряком легенів.

Симптоми Отруєння парами диму концентрованих кислот і лугів:  токсичний набряк легенів. У період наростання набряку посилюються болі в грудях, задишка, наростає загальна слабкість. В обох легень вислуховується значна кількість вологих, дрібнопухирцевих хрипів. Шкірні покриви хворого мають блідо-сірого забарвлення, пульс частий, слабкого наповнення, артеріальний тиск знижений, розвиваєтьсяколаптоїдний стан.

Етапне лікування при отруєннях речовинами задушливого та дратівної дії

У зону аварії необхідно входити в повній захисній одежі; триматися навітряної сторони, уникати низьких місць. Постраждалим в ОХП рясно промити очі й обличчя водою, надіти протигаз або ватно-марлеву пов'язку видалити їх із зони зараження.

Перша медична і лікарська допомога полягає в закапуванні в очі 23 крапель 2% розчину новокаїну або 05% розчину дикаина, при набряку гортані зрошення області гортані преднізолоном (30-60 мг) або гідрокортизоном (125 мг), при відсутності ефекту проводиться Трахеостомія. Бронхоспазм знімають введенням атропіну, платифіліну або еуфіллнна, при порушенні дихання штучне дихання, при наполегливому кашлі кодеїн, при судинної недостатності вводять кордіамін, кофеїн, сульфокамфокаін. Для попередження пневмонії показані антибіотики широкого спектру дії, при загрозі набряку легенів глюкокортикостероїдні гормони парентерально.

Всі постраждалі вважаються носилкового хворими і госпіталізуються в стаціонар на строк не менше 24 ч.