- •Загальна характеристика галузі конституційного права україни. Наука конституційного права
- •1. Поняття, предмет
- •2. Система галузі конституційного права
- •3. Конституційно-правові відносини та їх особливості
- •4. Відповідальність в конституційному праві
- •5. Джерела конституційного права
- •6. Наука конституційного права
- •7. Конституційне право України як навчальна дисципліна
- •Основи вчення про конституцію
- •Поняття та функції конституції
- •2. Види конституцій
- •3. Властивості Конституції України.
- •4. Історія конституційного розвитку
- •1. Поняття конституційного ладу та його засад
- •2. Гуманістичні засади конституційного ладу України
- •3. Республіканська форма правління
- •4. Унітарний державний устрій
- •5. Конституційні характеристики
- •6. Економічні, політичні, соціальні
- •7. Захист конституційного ладу України
- •1. Сучасна концепція прав людини
- •4.2. Громадянство України
- •3. Основні права, свободи
- •4. Гарантії прав і свобод людини і громадянина
- •1. Вибори, виборче право, принципи виборчого права України
- •2. Виборча система України
- •Мажоритарна система та її різновиди
- •3. Виборчий процес в Україні
- •4. Референдум
- •1. Поняття та ознаки органу державної влади
- •2. Система органів державної влади України
- •3. Принципи організації
- •1. Місце Верховної Ради в системі органів державної влади
- •2. Чисельний склад та структура Верховної Ради України
- •3. Статус народного депутата України
- •3. Компетенція Верховної Ради України
- •5. Акти Верховної Ради України
- •6. Організація Верховної Ради України
- •6. Порядок роботи Верховної Ради України
- •7. Законодавчий процес та його стадії
- •Місце та роль Президента України
- •Порядок обрання Президента України
- •Функції та компетенція
- •4. Акти Президента України
- •5. Адміністрація Президента України
- •Місце та роль Кабінету Міністрів
- •2. Центральні органи виконавчої влади
- •3. Місцеві органи виконавчої влади
- •Конституційні принципи
- •2. Конституційний Суд України
- •3. Конституційно-правовий статус прокуратури
- •1. Поняття місцевого самоврядування
- •2. Теоретичні основи місцевого самоврядування
- •3. Історія становлення місцевого самоврядування в Україні
- •4. Повноваження місцевого самоврядування
- •5. Система місцевого самоврядування
- •6. Матеріальна і фінансова основа місцевого самоврядування
- •7. Гарантії місцевого самоврядування
- •01054, Київ-54, вул. Воровського, 24.
3. Принципи організації
і діяльності органів державної влади
Принципи організації і діяльності органів державної влади – це основоположні вихідні положення, на яких базується побудова та функціонування органів державної влади. Принципи організації і діяльності органів державної влади отримали закріплення в Конституції та в законах України і їх можна поділити на дві групи:
1) універсальні – притаманні всім видам органів державної влади, державному апарату України в цілому;
2) спеціальні – такі, що визначають побудову і функціонування лише окремих видів органів державної влади і пов'язані зі специфікою здійснення відповідних видів державної діяльності.
Універсальними конституційними принципами організації і діяльності органів державної влади України є:
1. Принцип суверенності та єдності системи органів державної влади – полягає в тому, що система органів державної влади (державний апарат в цілому) від імені і за дорученням народу України виступає носієм державної влади, а діяльність органів державної влади базується на засадах верховенства, повноти та неподільності державної влади в середині країни та незалежності від будь-якої іноземної влади і рівноправності в зовнішніх зносинах. Цей принцип випливає з положень ст. ст. 1, 5 Конституції України.
2. Принцип розподілу влад – стосовно організації і діяльності органів державної влади випливає з положень ст. 6 Конституції України і виявляється в тому, що, по-перше, органи законодавчої і виконавчої влади формуються відносно незалежно один від одного (Верховна Рада України обирається виборцями, а персональний склад органів виконавчої влади визначається Президентом України або відповідними посадовими особами органів виконавчої влади); по-друге, сфери компетенції органів, які здійснюють різні гілки влади, чітко розмежовані Конституцією України; по-третє, різні види органів державної влади наділені Конституцією України взаємними контрольними повноваженнями, які в сукупності становлять систему «стримувань і противаг».
3. Принцип законності – випливає із більш загального конституційного принципу верховенства права (ст. 8 Конституції України) і полягає в тому, що органи державної влади організуються і діють лише на підставі та в спосіб, що передбачені Конституцією і законами України (ст. 19 Конституції України).
4. Принцип участі громадян у формуванні і діяльності органів державної влади — отримав досить широку конкретизацію в Конституції України. Так, у ч. 1 ст. 38 йдеться про право громадян брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади, а в ч. 2 ст. 38 – про те, що громадяни користуються рівним правом доступу до державної служби.
Важливою формою участі громадян у діяльності органів державної влади є індивідуальні чи колективні письмові звернення до органів державної влади, їх посадових і службових осіб, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк (ст. 40), а також реалізація їх конституційного права оскаржувати в суді рішення, діяльність чи бездіяльність органів державної влади, їх посадових і службових осіб (ч. 2 ст. 55).
5. Принцип позапартійності – закріплюється в ч. 3 ст. 37 і полягає в забороні створення і діяльності організаційних структур політичних партій в органах державної влади (за винятком Верховної Ради України, де утворюються партійні фракції), а також на державних підприємствах, у навчальних закладах та інших державних установах і організаціях.
У літературі, крім названих, виділяють також інші універсальні принципи, а саме: соціальної справедливості; гуманізму і милосердя; поєднання переконання і примусу; привселюдності, відкритості і врахування громадської думки1; виборності2 тощо.
Розділ VII
КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС
ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
