- •Поняття та істотні ознаки держави
- •Поняття, ознаки та функції права.
- •Форми (джерела) права.
- •13. Поняття законодавства, його система.
- •14. Система права: норми, інститути, галузі.
- •15. Правовідносини: поняття, структура, види.
- •16. Юридичні факти
- •19. Юридична відповідальність
- •20. Конституція України – основний закон держави. Юридичний зміст Закону України «Про внесення змін до Конституції України» від 8 грудня 2004 р.
- •21. Громадянство України
- •22. Права, свободи та обов'язки громадян у країни, гарантії їх дотримання
- •Виборча система України. Види референдумів.
- •Система органів державної влади в Україні.
- •25. Місцеве самоврядування в Україні: поняття, система, повноваження.
- •26.Загальна характеристика Цивільного кодексу України(коротко про головне).
- •Суб'єкти цивільних правовідносин
- •Цивільна правоздатність і дієздатність
- •Правочини у цивільному праві
- •30. Захист особистих немайнових прав.
- •31. Поняття і види власності в Україні.
- •32. Інтелектуальна власність
- •33. Захист права власності.
- •36. Поняття шлюбу, умови і порядок його укладання
- •37. Підстави та порядок розірвання шлюбу
- •38. Особисті немайнові права та обов’язки подружжя
- •39. Майнові права та обов’язки подружжя
- •40. Взаємні права та обов’язки батьків та дітей
- •41. Влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування
- •42. Поняття і зміст трудових правовідносин
- •43. Поняття, сторони і зміст трудового договору
- •44. Види трудових договорів
- •Умови та порядок прийняття на роботу
- •Порядок та підстави припинення та розірвання трудового договору.
- •Робочий час: поняття та види.
- •Поняття та види часу відпочинку за трудовим законодавством.
- •49 Поняття трудової дисципліни. Дисциплінарна відповідальність працівників.
- •51. Поняття, види та причини трудових спорів
- •52. Порядок вирішення індивідуальних трудових спорів
- •Форми і види підприємництва[ред. • ред. Код]
- •54 Умови здійснення підприємницької діяльності[ред. • ред. Код]
- •57Організаційно-правові форми соціального захисту населення
- •59. Види державної соціальної допомоги сім′ям з дітьми
- •60. Юридичні гарантії права на охорону здоров'я
- •§ 1. Загальна структура і класифікація прав людини у сфері охорони здоров'я.
- •62. Право громадян на житло та форми його реалізації.
- •63. Договір найму житлового приміщення
- •Правове регулювання приватизації державного житлового фонду.
- •65. Екологічні права та обов’язки громадян.
- •66. Права та обов'язки природокористувачів.
- •67. Поняття, зміст та види права природокористування.
- •68. Правові форми відшкодування збитків за порушення екологічного законодавства.
- •69. Земля як об’єкт правовідносин. Суб’єкти права власності на землю.
- •70. Правові форми, підстави набуття права власності на землю.
- •71. Правове регулювання охорони земель.
- •72. Відносини, що регулюються фінансовим правом
- •73. Суб’єкти фінансових правовідносин
- •74. Державний бюджет України
- •75. Поняття податку та його види
- •77. Податки з доходів фізичних осіб
- •Суб'єкти адміністративного права
- •Державна служба: поняття, правовий статус державних службовців
- •80. Адміністративний проступок та його ознаки
- •81. Адміністративна відповідальність та порядок притягнення до неї
- •82. Поняття та види адміністративних стягнень
- •83. Загальна характеристика кримінального кодексу україни
- •84. Злочин: поняття, склад і види
- •86 Співучасть у вчиненні злочину та її форми
- •87 Кримінальна відповідальність та її підстави
- •89 Мета і види кримінального покарання
- •90. Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх
90. Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх
Відповідальність неповнолітніх, тобто осіб, які не досягли 18-річного віку, передбачена кримінальним, адміністративним та іншим законодавством. Кримінальній відповідальності підлягають особи, які до вчинення злочину досягли віку 16 років. Це так званий загальний вік кримінальної відповідальності.
Закон також передбачає і знижений вік кримінальної відповідальності. Йдеться про осіб віком від 14 до 16 років. Вони підлягають кримінальній відповідальності за такі види злочинів, як: убивство, умисне тяжке тілесне ушкодження, зґвалтування, хуліганство та інші. Зниження віку кримінальної відповідальності законодавець обумовив перш за все тим, що особа уже в 14-річному віці усвідомлює суспільну небезпеку і протиправність багатьох тяжких злочинів.
Діти віком від 11 до 14 років не можуть бути суб’єктами злочину, оскільки не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність. Проте ч. 2 ст. 97 Кримінального кодексу визначає, що до цих осіб можуть бути застосовані примусові заходи виховного характеру з дотриманням умов, передбачених особливою частиною КК.
Згідно зі ст. 105 КК неповнолітній, який вчинив злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнений судом від покарання, якщо буде визнано, що внаслідок щирого каяття і подальшої бездоганної поведінки він на момент постановлення вироку не потребує застосування покарання. У цьому випадку суд застосовує до неповнолітнього такі примусові заходи виховного характеру:
застереження;
обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього;
передача неповнолітнього під нагляд батьків чи осіб, які їх заміняють, чи під нагляд педагогічного або трудового колективу за його згодою, а також окремих громадян на їхнє прохання;
покладення на неповнолітнього, який досяг п’ятнадцятирічного віку і має майно, кошти або заробіток, обов’язку відшкодування заподіяних майнових збитків;
направлення неповнолітнього до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків до його виправлення, але на термін, що не перевищує трьох років.
До неповнолітніх застосовують лише такі основні види покарань: штраф, громадські роботи, виправні роботи, арешт, позбавлення волі на певний термін.
Отже, відносно неповнолітніх не можуть застосовувати: конфіскацію майна, обмеження волі, довічне позбавлення волі.