
- •Поняття та істотні ознаки держави
- •Поняття, ознаки та функції права.
- •Форми (джерела) права.
- •13. Поняття законодавства, його система.
- •14. Система права: норми, інститути, галузі.
- •15. Правовідносини: поняття, структура, види.
- •16. Юридичні факти
- •19. Юридична відповідальність
- •20. Конституція України – основний закон держави. Юридичний зміст Закону України «Про внесення змін до Конституції України» від 8 грудня 2004 р.
- •21. Громадянство України
- •22. Права, свободи та обов'язки громадян у країни, гарантії їх дотримання
- •Виборча система України. Види референдумів.
- •Система органів державної влади в Україні.
- •25. Місцеве самоврядування в Україні: поняття, система, повноваження.
- •26.Загальна характеристика Цивільного кодексу України(коротко про головне).
- •Суб'єкти цивільних правовідносин
- •Цивільна правоздатність і дієздатність
- •Правочини у цивільному праві
- •30. Захист особистих немайнових прав.
- •31. Поняття і види власності в Україні.
- •32. Інтелектуальна власність
- •33. Захист права власності.
- •36. Поняття шлюбу, умови і порядок його укладання
- •37. Підстави та порядок розірвання шлюбу
- •38. Особисті немайнові права та обов’язки подружжя
- •39. Майнові права та обов’язки подружжя
- •40. Взаємні права та обов’язки батьків та дітей
- •41. Влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування
- •42. Поняття і зміст трудових правовідносин
- •43. Поняття, сторони і зміст трудового договору
- •44. Види трудових договорів
- •Умови та порядок прийняття на роботу
- •Порядок та підстави припинення та розірвання трудового договору.
- •Робочий час: поняття та види.
- •Поняття та види часу відпочинку за трудовим законодавством.
- •49 Поняття трудової дисципліни. Дисциплінарна відповідальність працівників.
- •51. Поняття, види та причини трудових спорів
- •52. Порядок вирішення індивідуальних трудових спорів
- •Форми і види підприємництва[ред. • ред. Код]
- •54 Умови здійснення підприємницької діяльності[ред. • ред. Код]
- •57Організаційно-правові форми соціального захисту населення
- •59. Види державної соціальної допомоги сім′ям з дітьми
- •60. Юридичні гарантії права на охорону здоров'я
- •§ 1. Загальна структура і класифікація прав людини у сфері охорони здоров'я.
- •62. Право громадян на житло та форми його реалізації.
- •63. Договір найму житлового приміщення
- •Правове регулювання приватизації державного житлового фонду.
- •65. Екологічні права та обов’язки громадян.
- •66. Права та обов'язки природокористувачів.
- •67. Поняття, зміст та види права природокористування.
- •68. Правові форми відшкодування збитків за порушення екологічного законодавства.
- •69. Земля як об’єкт правовідносин. Суб’єкти права власності на землю.
- •70. Правові форми, підстави набуття права власності на землю.
- •71. Правове регулювання охорони земель.
- •72. Відносини, що регулюються фінансовим правом
- •73. Суб’єкти фінансових правовідносин
- •74. Державний бюджет України
- •75. Поняття податку та його види
- •77. Податки з доходів фізичних осіб
- •Суб'єкти адміністративного права
- •Державна служба: поняття, правовий статус державних службовців
- •80. Адміністративний проступок та його ознаки
- •81. Адміністративна відповідальність та порядок притягнення до неї
- •82. Поняття та види адміністративних стягнень
- •83. Загальна характеристика кримінального кодексу україни
- •84. Злочин: поняття, склад і види
- •86 Співучасть у вчиненні злочину та її форми
- •87 Кримінальна відповідальність та її підстави
- •89 Мета і види кримінального покарання
- •90. Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх
44. Види трудових договорів
Трудовий договір як відповідна позиція взаємовідносин працівника з підприємством щодо виконання певної діяльності є визначальною категорію для трудового договору. Як родове поняття трудовий договір відповідно до чинного законодавства класифікується за окремими ознаками: залежно від специфіки змісту, форми договору, строку дії, порядку укладення.
Специфічний зміст мають трудові договори про державну службу. Державна служба в Україні – це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах ті їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів.
При прийнятті на державну службу службовцю присвоюється ранг у межах відповідної категорії посад.
Окремим видом трудового договору є контракт. Під контрактом сучасна теорія права розуміє угоду, що викликає виникнення, зміну або припинення правових відносин. Частина 3 ст. 21 КЗпП визначає контракт як особливу форму трудового договору.
Письмова форма не є “ особливою формою” договору. Це окремий вид трудового договору, що укладається на певний строк для виконання роботи, яка носить, як правило, постійний або в будь-якому випадку тривалий характер. Тому не можна вважати контрактом такі договори про працю, які спрямовані не для вирішення окремих поточних питань, що виникають у ході реалізації трудових завдань.
Терміни “договір” і “контракт” не завжди тотожні.
По-перше, дія контракту завжди обмежена певним строком.
По-друге, контракт завжди повинен містить, крім основних, факультативні (додаткові) забов”язання сторін.
По-третє, контракт завжди укладається у письмовій формі, тоді як трудовий договір може бути укладений усно.
Сфера застосування контракту визначається законодавством України.
Перевага контракту перед звичайним трудовим договором проявляється у тому, що контракт дозволяє максимальноіндивіалізу вати кожну конкретну угоду про працю, наповнити її специфічним змістом. Тому контракт повинен бути дійовим засобом поліпшення у договірному порядку правового статусу працівника порівняно із законодавстом і колективним договором. Фактично ж він досить часто укладається з протилежною метою, як черговий спосіб порушення трудових прав і свобод людини, обмеження прав працівника в часі.
Контакт може якийсь час існувати без породження трудових відносин. Це можливо тоді, коли він укладається із студентами, які ще навчаються, про те, що, закінчивши у вузі, випускник працюватиме на підприємстві, яке оплачувало його навчання повністю чи частково.
Розрив між днем укладання контракту і днем, коли працівник приступить до роботи, може бути викликаний також необхідністю оформити розірвання трудового договору за попередньою роботою. На такі випадки слід поширити положення ч.5 ст. 24 КЗпП про те, що особі, з якою попередньо було укладено контракт, не може бути відмовлено в наданні роботи.
На певний строк можуть укладатись трудові договори з тимчасовим і сезонними працівниками.
Тимчасовими вважаються працівники, яких прийнято на роботу на строк до двох місяців, а для заміщення тимчасово відсутніх працівників, за якими зберігається їх місце роботи(посада), - до чотирьох місяців.
При оформленні трудового договору з тимчасовим працівником в наказі чи розпорядженні про прийняття на роботуобов”язково повинно бути заначено, що даний працівник приймається на тимчасову роботу або вказується конкретний строк роботи.
Трудовий договір з тимчасовим працівником вважається продовженим на невизнаний строк, якщо він попрацював понад два чи чотири місяці, і жодна з сторін не зажадала припинення трудовоих відносин, або якщо його було звільнено і знову ж прийнято на ту ж саму роботу після перерви тривалістю не більше одного тижня, а загальний стаж його роботи до і після перерви перевищує в сукупності відповідно два чи чотири місяці.
Сезоними вважаються роботи, котрі внаслідок природних і кліматичних умов виконується протягом певного періоду року – сезону, що не перевищує шести місяців.
Особи, які приймаються на сезонні роботи, мають бути попереджені про це при укладенні трудового договору, про що зазначається у наказі чи розпорядженні.
До сезонних галузей віднесені лісова промисловість і лісове господарство, переробні галузі промисловості, санаторно-курортні галузі і заклади відпочинку. В кожній з цих галузей визначені певні види робіт, які вважаються сезонними.
Законодавсто про працю надає громадянам право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах (ч.2 ст. 21 КЗпП). Зайняття працівником, крім основної, іншої регулярно оплачуваної роботи називається сумісництвом.
Для роботи за суміснийтвом потрібні лише бажання і згода працівника. Згода власника або уповноваденого ним органону, а також профспілкового комітету за основним місцем роботи не вимагається.
Суміщенням професій (посад) вважається виконання роботи по декількох професіях (спеціальностях) на одному і тому ж підприємстві чи організації протягом робочого дня нормальної тривалості.
Робота по декількох професіях (спеціальностях) може бути дозволена власником або уповноваженим ним органом на підприємствах усіх галузей народного господарства, де кількість видів робіт, необхідних для виробництва, більше професій, внаслідок чого працівник недостатньо завантажений роботою протягом нормативної тривалості робочого часу.
Для застосування суміщення професій обмежень не встановлено. Необхідно лише одержати згоду працівника, що може бути обумовлено як при прийнятті на роботу, так і під час роботи.
Таким чином, при сумісництві працівник укладає два або більше трудових договорів: за основою і суміщювання роботи. В разі суміщення професій укладається один трудовий договір.
Крім того, робота за сумісництвом виконується працівником понад нормальну тривалість робочого часу, у вільній від основної роботи часу. При суміщенні професій (посад) робота виконується в межах нормальної тривалості робочого часу.
Різновидом укладання трудового договору є організований набір робітників, що здійснюється органом зайнятості населення. Особи, які укладають такий договір, як правило, направляються на фізичні роботи. Тому перед прийняттям їх на роботу вони приходять медичний догляд.
У порядку організованого набору трудові договори укладаються тільки з особами, що досягли вісімнадцятирічного віку. Це обмеження викликане тим, що такі договори переважно укладаються на роботи поза постійним місцем проживання. Договори можуть укладатись з чоловіками не страше 55 років і з жінками не старше 50 років, які придатні за станом здоров”я виконувати фізичні роботи, на які вони напрвляються.
Особливістю цих договорів є те, що вони укладаються не з підприємствами або будівництвами, де робітники працюватимуть, а зі службами зайнятості населення, що виступають від імені цих підпримств або будівництв.
Працівник може укласти трудовий договір з підприємством на роботу особистою працею з матеріалів і з використанням знарядь та засобів праці, що виділяються підприємством або набуваються за рахунок цих роботодавців. Такі працівники вважаютьсянадомниками.
Власник або уповноважений ним орган може дозволити надомнику виготовляти вироби з власних матеріалів і з використанням особистих механізмів та інструментів.
Переважно право на укладення трудового договору на дому надається жінкам, які мають дітей до п”ятнадцяти років; інвалідам і пенсіонерам, незалежно від виду призначеної пенсії; особам які досягли пенсійного віку тощо.
Особи, які володіють майстерністю виготовлення народних промислів, сувенірних виробів або оригінальної упаковки для них, можуть бути прийнятті на роботу як надомники незалежно від роду їх діяльності і роботи на інших підприємсвтах.