
- •Визначення економіко-математичної моделі
- •Відмінності стандартної та канонічної форми запису задач лінійного програмування
- •Формули, що складають основу реалізації симплексного алгоритму………..
- •Основні відмінності в реалізації симплексного методу та двоїстого симплексного методу………………………………
- •Основні етапи економіко-математичного моделювання…………..
- •Теореми двоїстості………..
- •Виконання яких умов з теорем двоїстості необхідно і достатньо для оптимальності розв’язку двоїстої задача лінійного програмування………
- •Порядок алгоритму за симплексним методом задач лінійного програмування…….
- •Вкажіть на рівняння параболи з вищенаведених рівнянь……..
- •Для чого застосовують теореми Куна-Таккера……….
- •Чому метод множників Лагранжа переважно застосовують для розв’язку задач з обмеженнями заданими у вигляді рівнянь………..
- •Математична постановка транспортної задачі……..
- •Що таке оцінка адекватності математичної моделі………
- •Нехай графічне відображення деякого ряду динаміки є крива, складена з точок ряду, що має два екстремуми. Напишіть поліном, який можна використати для апроксимації цього раду…………….
- •64. За яких умов можна використовувати прогнозні значення, отримані за однофакторним рівнянням регресії………..
- •67. Що розуміють під адекватністю регресійної моделі…..
- •76. Які додаткові фактори враховують при розв’язку стохастичної задачі динамічного програмування…..
- •77 Суть рівнянь, які застосовують у задачах зміни обладнання…….
Порядок алгоритму за симплексним методом задач лінійного програмування…….
Симплекс-метод розв'язування задачі реалізовано у такому алгоритмі.
1) Визначаємо розв'язний стовпець та розв'язний рядок, які будуть визначати відповідно вільну та базисну змінні, що мінятимуться місцями. Розв'язний стовпець визначається через мінімальне значення коефіцієнта cj в рядку цільової функції - min(c1, c2, c3, c4). Для нашого прикладу розв'язний стовпець відповідає вільній змінні х4. Всі коефіцієнти цього стовпця позначимо аis.
2) Розв'язний рядок визначається через мінімальне значення співвідношення кожного ресурсу bi та коефіцієнта аis в розв'язному стовпці bi/аis ® min. Для нашого прикладу цей рядок відповідатиме базисній змінні х6.
3) На перехресті розв'язного рядка і розв'язного стовпця визначається розв'язний елемент ars. Для нашого прикладу ars = 6. В подальшому індекси r та s будуть стосуватись до всіх величин відповідно розв'язних рядка та стовпця.
4) При взаємозаміні базисної та вільної змінних на наступних ітераціях всі члени матриці коефіцієнтів перераховуються за такими правилами:
для розв'язного рядка , (3.3)
для
розв'язного стовпця
,
(3.4)
для
розв'язного елемента
,
(3.5)
для
решти елементів матриці
,
(3.6)
в
тому числі для
,
де всі позначення із штрихом стосуються
елементів наступної ітерації у перерахунку
значень попередньої симплекс-таблиці.
За заданою симплекс-таблицею розв’язку задачі лінійного програмування пояснити значення змінних: додаткової змінної в стовпці базису;.
За заданою симплекс-таблицею розв’язку задачі лінійного програмування пояснити значення змінних: додаткових змінних в рядку цільової функції;
За заданою симплекс-таблицею розв’язку задачі лінійного програмування пояснити значення змінних: основних змінних в стовпці базису
В чому полягає відмінність математичної постановки задачі про призначення від транспортної задачі……….
Математична модель транспортної задачі має такий вид:
мінімізувати сумарні транспортні витрати
,
(3.7)
якщо від кожного постачальника повинна плануватись для поставок та кількість продукції, яка у нього є в наявності
,
(3.8)
кожному споживачеві необхідно запланувати поставку в межах необхідної йому кількості вантажу
,
(3.9)
поставки невід'ємні
,
(3.10)
де хij – шукана кількість вантажу для перевезення від і-го постачальника до j-го споживача.
Математична модель задачі про призначення має вигляд:
знайти максимум цільової функції
(3.12)

при обмеженнях
(3.13)

1, якщо і-те обладнання призначене j-ому робочому
місцю;
д
0, у протилежному випадку.
е хij =
Вкажіть на рівняння параболи з вищенаведених рівнянь……..