- •1.Визначення моделі.
- •2.Причини, що зумовлюють необхідність моделювання.
- •4.Визначення лінійного програмування.
- •5.Визначення динамічного програмування.
- •7.Що таке адекватність функції?
- •Класифікація математичного моделювання за видом економічних задач та відповідно до окремих розділів математики.
- •9. Стандартна форма запису задач лп.
- •10. Канонічна форма запису задачі лп.
- •11.Геометрична інтерпретація задачі лп.
- •12. Геометрична інтерпретація задачі нелінійного програмування.
- •13. Математична постановка задачі лп.
- •14.Перетворення математичного запису задачі лп для застосування симплекс методу.
- •15. Формули, які складають основу реалізації симплексного методу.
- •16. Економічна інтерпретація розв’язку задачі лп отриманого симплексним методом.
- •17. Яким чином з математичної постановки задачі лп скласти двоїсту задачу?
- •18. Необхідні і достатні умови для оптимального розв’язку двоїстої задачі
- •19. Теореми двоїстості, які дозволяють знайти розв’язок прямої задачі лп
- •20. Формула приросту цільової функції двоїстої задачі та її складові.
- •21. Формули, які складають основу реалізації двоїстого симплексного методу .
- •23.Яким чином скласти додаткове обчислення до задачі лп, щоб отримати цілочисловий розв’язок.
- •24. Загальний математичний запис транспортної задачі.
- •25.Загальний математичний запис задачі про призначення.
- •26.Загальний математичний запис транспортної задачі з пунктом перевалу.
- •27.З якої умови починають розв’язок транспортної задачі?
- •28.Умова якою перевіряють на оптимальність базові плани транс. Задачі.
- •29. Умова за якою визначають потенціали для базисних планів транспортної задачі.
- •30. Метод диференціальних рент.
- •31. Суть методу потенціалів.
- •32.В чому полягає перевага методу диференціальних рент над методом потенціалів?
- •34. Яка умова взята за основу при математичному формуванні Транспортної задачі?
- •35. Приведення стандартних форм запису лп до канонічних.
- •36. Основні перетворення при застосуванні методу множників Лагранжа.
- •37. Умови Куна-Такера для задач нелінійного програмування.
- •38. Теорема Куна-Такера.
- •39. Чого досягається застосовуючи множники Лагранжа в системі нелінійних рівнянь.
- •40. Необхідна і достатня умова для перевірки на оптимальність розв’язку задачі нелінійного програмування.
- •41. Що таке градієнт функції в градієнтних методах розв’язку задач нелінійного програмування.
- •42. Основна термінологія задач динамічного програмування.
- •45.Суть задачі динамічного програмування.
- •48.Суть задачі розподілу ресурсів в динамічній постановці.
- •50. Суть стохастичної задачі для динамічної постановки.
- •51. Математичні перетворення задачі динамічного програмування у диференційованій та стохастичній постановці.
- •52.Метод визначення коефіцієнтів рівняння регресії. 53.Яка формула відображає суть методу найменших квадратів. Разом.
- •54.Умова для застосування поліноміальних рівнянь одно факторної регресії для вирівнювання ряду динаміки.
- •55.Як вибрати степінь поліменіарності.
- •56.Вбудовані функції в програмі MathCad для розрахунку коефіцієнтів однофакторної регресії.
- •57,58 Статичні критерії для перевірки достовірності однофакторної регресійної моделі.
- •59. Формула емпіричної оцінки коефіцієнта факторної кореляції.
- •60. Математичний запис багатофакторного множинного поняття регресії.
- •61. Статистичні критерії та їх формули за якими виконують перевірку рівняння множинної регресії.
- •62. Що таке мультиколеніарність та як її визначати?
- •Що таке стійкість розв’язку при визначенні коефіцієнтів рівняння множинної регресії.
- •Як оцінюють адекватність рівняння множинної регресії
- •Як розраховують істотність, суттєвість рівняння множинної регресії?
- •Якщо в рівнянні множинної регресії присутні 3 і більше факторів, який метод вибору з цих факторів для включення в дане рівняння застосовують?
- •(Визначення моделей з ризику. 68. Поняття якими оперують в моделях ризику та не визначеності.). Разом.
54.Умова для застосування поліноміальних рівнянь одно факторної регресії для вирівнювання ряду динаміки.
55.Як вибрати степінь поліменіарності.
56.Вбудовані функції в програмі MathCad для розрахунку коефіцієнтів однофакторної регресії.
У Mathcad однофакторна регресія є одним поліномом, відрізками декількох поліномів, а також двовимірна регресія масиву даних.
Однофакторна регресія означає наближення даних (xi,yi) поліномом до-й ступені A(x)=a+bx+cx2+dx3+.. .+hxдо (мал. 13.16). При k=i поліном є прямою лінією, при k=2 — параболою, при k=3 — кубічною параболою і так далі Як правило, на практиці застосовуються k<5.
Для побудови регресії поліномом к-й ступеня необхідна наявність, принаймні (k+1) точок даних.
У Mathcad регресія здійснюється комбінацією вбудованої функції regress і поліноміальній інтерполяції
regress (х, у, до) — вектор коефіцієнтів для побудови поліноміальної регресії даних;
interp(s,x,y, t) — результат поліноміальної регресії:
s=regress(х,у,k);
x — вектор дійсних даних аргументу, елементи якого розташовані в порядку зростання;
у — вектор дійсних даних значень того ж розміру;
до — ступінь полінома регресії (ціле позитивне число);
t — значення аргументу полінома регресії;
Для побудови регресії після функції regress ви зобов'язані використовувати функцію interp
Окрім наближення масиву даних одним поліномом є можливість здійснити регресію зшиванням відрізань (точніше кажучи, ділянок, оскільки вони мають криволінійну форму) декількох поліномів. Для цього є вбудована функція loess застосування якої аналогічно функції regress
loess (х, у, span) — вектор коефіцієнтів для побудови регресії даних відрізками поліномів;
interp(s,x,y,t) — результат поліноміальної регресії:
s=loess(х,у,span);
х — вектор дійсних даних аргументу, елементи якого розташовані в порядку зростання;
у — вектор дійсних даних значень того ж розміру;
span — параметр, що визначає розмір відрізань поліномів (позитивне число, добрі результати дає значення порядку span=0.75).
Параметр span задає ступінь згладженої даних. При великих значеннях span регресія практично не відрізняється від регресії одним поліномом (наприклад span=2 дає майже той же результат, що і наближення крапок параболою).
Регресія одним поліномом ефективна, коли безліч крапок виглядає як поліном, а регресія відрізками поліномів виявляється корисній в протилежному випадку.
57,58 Статичні критерії для перевірки достовірності однофакторної регресійної моделі.
Умова за якою прогнозне значення однофакторної моделі рівняння регресії є достовірним.
Статистичні показники визначаються як ряд динаміки, та виникають задачі розрахунку цього показника у або з метою з метою подальшого прогнозування або в інших економічних розрахунках , що можливо зробити тільки з функціональною залежністю Y(t). Це є умовою задачі одно факторної регресії, суть якої полягає наближенні статистичних даних. Такою функцією y(t), щоб відхилення Е статистичного заданого деякого значення y(t) від розрахованого y(t) як функція було б найменше.
В якості функціональних залежностей y(t) використовують:
Лінійну залежність y(t)= ao+ a1t
Поліміальну залежність y(t)= ao+ a1t+ a2t2 +…+ antn+… Якщо замість t використати різні функції наближень, то можна вважати складну функцію виду:
y(t)= a1f1(t)+ a2f2(t)+…+ anfn(t)+….
В деяких випадках застосовують :
Логарифмічну фун-ю y(t)= aln(t+b)+c
Степеневу фун-ю y(t)=at0+c
Експоненціальну фун-ю y(t)=aeb*t+c
ao, a1, an , a, b, c – емпіричні коефіцієнти даних залежностей, отримані методом найменших квадратів.
