3. Музеєзнавство в системі наук

Основою діяльності музеїв є науково-дослідна робота. При цьому слід пам’ятати, що інформацію для наукових досліджень в сфері музеєзнавства вченим доводиться черпати з різних наук для комплексного висвітлення того чи іншого питання.

Музеєзнавство тісно пов’язане з блоком суспільних наук, зокрема філософією, історією, історіографією, джерелознавством, археологією (грец. αρχαιος — стародавній, λογος — слово) — наука, що висвітлює історію людського суспільства на основі вивчення пам'яток кам'яного, мідного (бронзового), залізного віків і почасти пізніших, часів. До цих пам'яток, що називаються археологічними, належать: стоянки, поселення, поховання, різні типи знарядь праці, зброї, посуду, прикрас, предмети побуту, мистецтва тощо), етнографією, філологією, психологією, мистецтвознавством, педагогікою, архівознавством.

Музеєзнавство тісно пов’язане з блоком природничих наук: ботаніка, зоологія, антропологія (грец. ανθρωπος — людина, λογος — слово, наука) — наука, що вивчає тілесну природу людини, її походження і подальший розвиток. Наука про походження й еволюцію людини, утворення людських рас і про варіації фізичної будови людини), палеонтологія (грец. παλαιός — давній) — наука, яка вивчає вимерлі організми), геологія, ґрунтознавство тощо. Музеєзнавство широко використовує характерні для цих наук прийоми і методи дослідження ― польові розвідки та розкопки, систематичні спостереження, добір, взаємну документацію, рентгенографію, спектральний і хімічних аналіз тощо.

Залежно від профілю музею, специфіки його фондових зібрань актуальним є залучення до кола музеєзнавства ще й спеціальних історичних дисциплін (СІД) таких як:

• боністика ― сід, що вивчає паперові грошові знаки, бони;

• нумізматика (від лат. numisma ― монета) ― сід, що вивчає історію монетної чеканки, монетного обігу;

• сфрагістика (від грец. sphragis ― печатка) ― сід, що вивчає історію виникнення, поширення та роль печаток у суспільному житті;

• геральдика (від лат. heraldus ― глашатай, оголошуй) ― сід, що займається вивченням гербів;

• фалеристика (від лат. falerae, phalero ― металеві прикраси, які служили воїнським знаками) ― вивчає історію орденів, медалей, воїнських знаків; колекціонування значків, нагрудних значків тощо;

• філателія (буквально означає звільнення від оплати) ― колекціонування марок та інших знаків поштової оплати;

• філокартія (від лат. carta ― папір, листок) ― колекціонування ілюстрованих листівок;

• палеографія (від грец. παλαιός — давній, старовинний та γράφω — писати) — сід, об'єктом дослідження якої є історія письма, його еволюція та його характерні особливості (графічні форми знаків і літер, пропорції та конфігурації їхніх складових частин) на певних етапах розвитку;

• вексилологія (прапорознавство, від лат. vexillum — «прапор» та грец. λογοs — «наука») — сід, об'єктами дослідження якої є прапори, корогви, знамена, штандарти, транспаранти, вимпели та інші засоби сигналізації, що виконують функції символів.