4. Особливі методичні прийоми в екскурсії

Існують методичні прийоми, які, крім показу і розповіді, також дозволяють краще засвоювати матеріал екскурсії. Зазвичай, такі методичні прийоми можуть бути використані лише на окремих екскурсіях (залежно від теми, місця проведення, способу пересування, складу екскурсійної групи) з метою урізноманітнити екскурсійний процес. Так, як додаткові епізоди в екскурсію можуть включатися зустрічі екскурсантів з учасниками історичних подій. Їх потрібно організовувати таким чином, щоби виступи учасників подій мають бути короткими і не повторювати інформацію, повідомлену екскурсоводом.

Екскурсії, особливо на історичну тематику, можуть містити елементи ритуалу, які мають виховний вплив на екскурсантів. Екскурсанти вшановують пам’ять загиблих хвилиною мовчання, покладають квіти, запалюють свічки, влаштовують масову ходу, мітинги тощо. Так, традиційним для екскурсантів під час відвідування Личаківського кладовища є запалення свічок та покладення квітів до могил відомих діячів.

Іноді екскурсоводи застосовують прийом дослідження. Він активізує увагу екскурсантів, тому часто використовується у роботі з дітьми, особливо у природознавчих екскурсіях (визначається глибина криниці, швидкість течії річки, сила вітру). Цей прийом часто використовується разом із прийомом завдань і вимагає від екскурсовода дотримання техніки безпеки, чіткої організації самостійної діяльності екскурсантів.

Особливої уваги вимагають також прийоми демонстрації наочностей, які включено до «портфеля екскурсовода». Найбільш широкого використання набув ілюстративний прийом, який супроводжується показом фотографій, малюнків рослин і тварин розповідь про флору і фауну даної місцевості.

Ефективним вважають і прийом коментування, використання якого починається з показу експоната, після чого відбувається розповідь. Наприклад, при показі палацу демонструється фотографія його внутрішнього оздоблення з подальшим коментарем екскурсовода.

Використовується і прийом контрасту, коли об’єкт демонструється для того, щоб переконати екскурсантів у тому, наскільки змінилася певна місцевість. Прийом ґрунтується на порівнянні інформації, яка сприймається візуально.

Важливим резервом для підвищення дієвості екскурсії є використання технічних засобів — магнітофона, кіноапаратури, фільмоскопа тощо. За допомогою цих засобів посилюється зоровий ряд екскурсії, що допомагає глибше розкрити її тему. Використовувати такі засоби доцільно для показу будинків, споруд, пам’ятників, які не збереглися. Значно підвищує можливості активізації зорового ряду екран, виведений в салоні автобуса, на який транслюються карти-схеми, копії документів, рукописів тощо. Також можна прослухати виступи учасників подій у магнітофонному записі. При переїзді групи до місця, де жив або творив видатний митець, композитор, письменник в екскурсію включають виконання їх творів у звукозаписах. Такі музичні і літературні записи не повинні бути занадто тривалими, адже вони є лише частиною екскурсії, підпорядковуються її темі і не являють собою самостійного заходу.

Тема № 9: Основи професійної діяльності екскурсовода

1. Особистість екскурсовода: основні вимоги, зміст роботи

2. Складові професійної майстерності екскурсовода

3. Мова екскурсовода

4. Невербальні засоби комунікації

5. Зовнішній вигляд і манери екскурсовода

«Здається, для мене не існує нічого більш чудового,

як уміння силою слова володіти натовпом слухачів,

здобути їхні серця, скеровувати їхню волю куди захочеш

і відвертати її, звідки забажаєш . . . »

(М. Туллій Ціцерон)

1. Особистість екскурсовода: основні вимоги, зміст роботи

Професія екскурсовода займає поважне місце у туристичній сфері і покликана задовольнити інтелектуальні зацікавлення екскурсантів, забезпечити їх новими знаннями та яскравими враженнями. В останні десятиліття спостерігається затребуваність професійних екскурсійних послуг; це, однозначно, вказує на популярність даної професії.

Професія екскурсовода престижна — це пов’язано з привабливістю, оригінальністю цього виду трудової діяльності, її унікальністю й інтелектуальним характером. Соціальний престиж професії ґрунтується на високій оцінці значимості діяльності екскурсовода, визнанні його ролі в духовному розвитку особистості й суспільства.

Етапи формування особистості екскурсовода:

1. формування схильності до ведення культурно-масової, громадської роботи з людьми (ці якості проявляються в період шкільного навчання);

2. оволодіння системою професійних знань за фахом (відбувається в процесі навчання у ВНЗ, на спецкурсах, в ході самоосвіти);

3. засвоєння основ професійної майстерності (курси підготовки екскурсоводів, ВНЗ туристичної спеціалізації);

4. вдосконалення фахових знань, професійних вмінь і навиків (курси підвищення кваліфікації, методичні секції екскурсоводів, обмін досвідом, цілеспрямований професійний саморозвиток).