- •Лекція 7. Теорія навчання (дидактика)
- •1. Дидактика як педагогічна теорія навчання. Історичний екскурс. Об'єкт і предмет дидактики. Функції дидактики.
- •2. Навчання як дидактична категорія.
- •3. Види навчання.
- •Сприйняття дійсності органами чуття;
- •Переведення отриманих образів за допомогою мислення в абстракції (слова, схеми, поняття й ін.);
- •Застосування отриманих знань на практиці.
- •Для автоматизованого тестового контролю якості засвоєння. Література:
- •Лекція 8–9. Зміст навчання
- •1. Склад змісту навчання. Основні компоненти змісту навчання.
- •1.1. Знання як компонент змісту навчання.
- •Для підвищення якості навчання з окремих предметів, орієнтоване на кінцевий результат процесу;
- •Для розвитку когнітивних здібностей шляхом формування умінь вирішувати поставлені задачі, самостійно мислити, володіти навичками роботи з інформацією тощо;
- •1.2. Способи діяльності (уміння і навички) як компонент змісту навчання.
- •1.3. Досвід творчої діяльності як компонент змісту навчання.
- •1.4. Досвід емоційно-ціннісних відносин як компонент змісту навчання.
- •2. Організація змісту освіти. Її принципи та підходи (лінійний, концентричний).
- •3. Навчальні плани сучасної школи. Їх складові частини та різновиди.
- •4. Навчальні програми. Їх різновиди та складові частини.
- •5. Навчальна література. Її функції, структура, різновиди.
- •Література:
- •Лекція 10. Методи навчання
- •1. Поняття про метод навчання, прийом, засіб.
- •2. Функції методів навчання.
- •3. Класифікації методів навчання.
- •1. Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності:
- •2. Методи стимулювання та мотивації навчальної діяльності:
- •3. Методи контролю й самоконтролю в навчанні:
- •3.1. Класифікація методів навчання за джерелом знань
- •3.2. Класифікація методів навчання за характером пізнавальної діяльності (за пізнавальною активністю школярів).
- •Література:
- •Лекція 11–12. Форми навчання
- •1. Понятійний апарат.
- •2. Форми організації навчання: фронтальна, групова, індивідуальна.
- •3. Урок як основна форма організації навчання. Структура уроку, його типи та види.
- •1. Структура уроку за і. Я. Лернером
- •2. Структура уроку за м. І. Махмутовим
- •3. Структура уроку за в. О. Оніщуком
- •4. Типологія уроків за в. П. Безпальком
- •4. Освітні системи
- •Література:
2. Функції методів навчання.
Методи навчання в своїй сукупності виступають як багатофункціональна система, що навчає, розвиває, виховує, спонукає до діяльності та контролює засвоєння матеріалу в процесі виконання певної діяльності. У зв'язку з цим прийнято говорити про навчальну, розвиваючу, виховну, спонукальну (мотиваційну) та контрольно-коригуючу функції методів навчання.
Використання методів навчання в педагогічному процесі несе навчальне навантаження. Користуючись комплексом різноманітних методів, діти опановують механізмами учіння, пізнання, спілкування та творчості, а вчитель керує цим процесом. Так, використовуючи репродуктивні методи навчання, школярі вчаться орієнтуватися в потоці відомої інформації, відтворювати та застосовувати наявні знання та способи діяльності. Застосовуючи проблемні методи навчання, вони вчаться виходити за межі відомого.
Виховна функція методів навчання (як способів взаємодії учасників педагогічного процесу) реалізується в співробітництві цих сторін, що пропонує виконання кожній із них певних ролей, які вимагають відповідального та поважного ставлення одне до одного та до предмета взаємної дії. Це засвоєння норм поведінки відповідно до заданої ситуації, виховання моральних стосунків між дітьми, формування культури інтелектуальної праці. Це виявлення та поповнення нестатків як особистісного, так і інтелектуального плану.
Розвиваюча функція методів навчання служить формуванню механізму прирощення, в основі якого лежить вихід за межі відомого та досягнутого. Це прирощення психічних функцій (пам'яті, уваги, мислення, мови й ін.), що реалізується в процесі співтворчості вчителя й учнів, це формування механізмів творчості, це самостійний рух шляхом пізнання та учіння.
Спонукальна функція методів навчання спрямована на розвиток інтересу дітей до матеріалу, що вивчається, та процесу його засвоєння, формування позитивної мотивації навчання, прагнення до пізнання нового, незвіданого. Усе це реалізується в спільній діяльності вчителя й учнів, що характеризується інтелектуальним напруженням, роботою на високому рівні труднощів і супроводжується позитивними емоціями
Контрольно-коригуюча функція МН забезпечує визначення рівня якості реалізації всіх попередніх функцій і коригує, у разі потреби, дію кожної з них. В даний час достатньо забезпечений (як на змістовному, так і на технологічному рівні) контроль за виконанням навчальної функції, чого не скажеш про три наступні. Проблема їх розробки ще чекає своїх дослідників.
3. Класифікації методів навчання.
Педагогічна теорія та практика нараховують більше сотні методів навчання, що описують способи організації тих чи інших напрямків навчальної роботи. Зрозуміло, що таку кількість методів необхідно класифікувати, тобто угрупувати за обраними ознаками.. У залежності від кількості ознак, покладених в основу класифікацій методів навчання, вони називаються моно-, бі-, три-, тетра- і т.д. класифікації.
До монокласифікацій можна віднести класифікації методів навчання за джерелом знань, за шляхом засвоєння матеріалу, за дидактичними цілями, за пізнавальною активністю учнів, за рівнем засвоєння матеріалу, за провідними функціями тощо.
За джерелом знань методи навчання поділяються на словесні (джерело - слово), наочні (образ), практичні (дія).
За шляхом засвоєння (пізнання): індуктивний (від часткового до загального), дедуктивний (від загального до частки) і традуктивний (за аналогією);
За дидактичними цілями: методи засвоєння знань, формування умінь і навичок, застосування, закріплення, перевірки та контролю знань, умінь і навичок (М.О. Данилов, Б.П. Йосипов);
За пізнавальною активністю учнів: пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, проблемного викладу, частково-пошуковий, дослідницький (І.Я. Лернер, М.М. Скаткін);
За рівнем засвоєння матеріалу: такі, що сприяють первинному його засвоєнню (інформаційно-розвиваючі та пошукові), та такі, що сприяють закріпленню й удосконаленню набутих знань (усілякі вправи) (Г.І. Щукіна, І.Т. Огородніков);
За провідними функціями методів навчання (І.П. Подласий) та багато інших.
До трикласифікацій можна віднести класифікацію методів навчання за дидактичною метою і відповідними їй діяльностями вчителя й учнів (В.О. Оніщук). У цій класифікації виділяються п'ять основних методів: комунікативний, пізнавальний перетворюючий, систематизуючий і контрольний.
Комунікативний метод призначений для передачі та засвоєння готових знань. Діяльність учителя полягає у викладі матеріалу, а учнів – у його сприйнятті. Формою реалізації цього методу може бути усний виклад, бесіда, робота з книгою тощо.
Пізнавальний метод використовується з метою придбання знань шляхом спостережень, моделювання, демонстрації й ін., у ході яких відбувається самостійне осмислення, аналіз, узагальнення, систематизація матеріалу, що вивчається. Діяльність учителя спрямована на організацію пізнавальної діяльності учнів і керування нею. До цього методу належать робота з наочним приладдям, демонстраційний експеримент, спостереження тощо.
Перетворюючий метод спрямований на засвоєння та творче застосування умінь і навичок. Користуючись ним, діти виконують вправи, вирішують проблемні задачі, беруть участь у практичній і виробничій діяльності. Вчитель забезпечує їх пізнавальну активність шляхом проблемної подачі матеріалу, постановки навчальних задач та часткової участі в їх вирішенні. Цей метод реалізується шляхом вирішення задач, виконання вправ, лабораторних та практичних робіт тощо.
Систематизуючий метод використовується для узагальнення та систематизації вивченого матеріалу. У ході його реалізації використовується узагальнююче викладення матеріалу (діяльність учителя), бесіда, складання таблиць, графіків, створення моделей (діяльність учнів). Завдання вчителя полягає в організації цілісного бачення досліджуваної проблеми.
Контрольний метод націлений на виявлення якості засвоєних знань і умінь та їх корекцію в разі потреби. Діяльність учнів полягає у виконанні контрольних і самостійних робіт, практичних завдань, відповідей на поставлені питання тощо. Вчитель при цьому повинен адекватно оцінити процес і результат навчальної діяльності школярів.
До полікласифікацій можна віднести класифікацію методів навчання, запропоновану Ю. К. Бабанським, у якій він спробував на основі цілісного підходу поєднати максимальне число існуючих класифікацій. У своїй класифікації він виділяє три групи методів навчання відповідно до тих аспектів, які вони розкривають.
