- •Тема 4 середовище господарювання підприємств
- •4.1. Середовище господарювання підприємства: поняття, компоненти та вплив на діяльність суб'єкта господарювання
- •4.2. Фактори макросередовиїца підприємства
- •4.3. Характеристика окремих складових мезо- та мікросередовища підприємства
- •4.4. Методичні підходи до оцінювання середовища господарювання підприємства
- •4.5. Ринок: сутність, функції, форми та структура
- •4.6. Принципи поведінки суб'єктів господарювання на ринку
4.4. Методичні підходи до оцінювання середовища господарювання підприємства
Згідно з закордонною практикою, фактори макросередовища можна оцінити з використанням так званого PEST- аналізу.
PEST — це абревіатура з чотирьох англійських слів: Р — Policy (політика); Е — Economy (економіка); S — Society (суспільство, соціум); Т — Technology (технологія). Інакше кажучи, згідно з цією методикою вибрано чотири групи головних факторів зовнішнього (макро-) середовища, що повинні оцінюватись.
У найпростішому вигляді методика проведення PEST-аналізу є такою:
Для кожної з чотирьох груп факторів обираються часткові фактори, які, на думку експерта, мають найбільший вплив на підприємство (або будуть мати в майбутньому). Кожен з факторів записується у відповідний рядок спеціальної PEST-таблиці.
Кожен з часткових факторів оцінюється з погляду його впливу на підприємство (+ — «позитивний»; — - «негативний»),
Підраховуються всі позитивні та негативні оцінки, що встановлені по кожній групі факторів. Якщо позитивних оцінок більше — фактор макросередовища є позитивним для підприємства і необхідно розробляти заходи з використання його позитивного впливу. Якщо негативних оцінок більше — фактор макросередовища є несприятливим для підприємства і необхідно розробляти шляхи щодо зниження його негативного впливу.
Проведемо аналіз зовнішнього (макро-) середовища умовного підприємства, використовуючи методику PEST-аналізу. Для цього побудуємо PEST-матрицю (табл. 4.2), де відобразимо не менше трьох чинників для кожного з компонентів та визначимо напрям впливу кожного фактора на підприємство (плюс — «позитивний»; мінус — «негативний»).
Таблиця 4.2
PEST-аналіз тенденцій зовнішнього (макро-) середовища, що мають істотне значення для умовного підприємства
Політика |
Оцінка |
Економіка |
Оцінка |
Вибори Президента України |
+ |
Інфляція |
- |
Зміни в законодавстві |
- |
Зниження податкового тиску |
+ |
Посилення державного галузевого регулювання |
+ |
Підвищення рівня попиту на певні види послуг |
+ |
Політична стабільність |
+ |
Корупція |
- |
Зміна політичного курсу країни |
- |
Високі процентні ставки по кредитах |
- |
Укладення міждержавних договорів у сфері надання послуг за кордоном |
+ |
Підвищення мінімального рівня зарплати |
+ |
Громадське невдоволення політикою уряду |
- |
Зростання ВВП |
+ |
Політичне протистояння у Верховній Раді |
- |
Розвиток ринкової інфраструктури |
+ |
Недосконалість законодавчої бази |
- |
Збільшення державних замовлень |
+ |
Вплив опозиції на прийняття рішень президентом |
- |
Посилення державного контролю за ціноутворенням |
- |
Соціум |
Оцінка |
Технологія |
Оцінка |
Скорочення чисельності населення в регіоні |
- |
Прискорення темпів науково-технічного прогресу |
+ |
Нові удосконалені послуги на вищому рівні |
- |
Необхідність вкладання власних коштів у НДЦКР |
- |
Відданість покупців вітчизняній продукції |
+ |
Скорочення життєвого циклу технологій |
- |
Дані таблиці показують, що на підприємство більшою мірою чинять негативний вплив соціополітичні та технологічні фактори, оскільки серед визначених найвпливовіших з них більшість отримали негативну оцінку. Це свідчить про значну політичну нестабільність у країні, а також низьку активність держави у сфері технологічної та техніко-інноваційної підтримки підприємств.
Для ґрунтовнішого аналізу середовища суб'єкта господарювання необхідно скласти профілі факторів зовнішнього, проміжного та внутрішнього середовища підприємства. Кожний чинник оцінюється експертним методом:
важливість для галузі (А): 3 — велика; 2 — помірна; 1 — слабка;
ступінь впливу на підприємство (В): 3 — сильний; 2 — помірний; 1 — слабкий; 0 — впливу нема;
напрям впливу (С): + 1 — позитивний; - 1 — негативний;
інтегрована оцінка, що показує ступінь важливості фактора для підприємства (D).
У таблицях 4.3—4.5 наведено приклад оцінювання середовища умовного підприємства.
Таблиця 4.3.
Профіль зовнішнього середовища умовного підприємства
Фактор середовища |
А Важливість для галузі |
В Вплив на підприємство |
С Напрям впливу |
D = А • В • С Ступінь важливості |
1. Підвищення купівельної спроможності |
3 |
3 |
+ 1 |
+9 |
2. Зниження податкового тиску |
2 |
1 |
+1 |
+2 |
3. Законодавчо-правова база |
3 |
3 |
-1 |
-9 |
4. Вибори президента |
3 |
2 |
+1 |
+6 |
Таблиця 4.4
Профіль проміжного середовища умовного підприємства
Фактор середовища |
А Важливість для галузі |
В Вплив на підприємство |
С Напрям впливу |
D = А • В • С Ступінь важливості |
1. Зростання конкуренції на ринку |
3 |
3 |
- 1 |
- 9 |
2. Залежність від постачальників |
2 |
1 |
+ 1 |
+2 |
3. Прихильність споживачів |
2 |
2 |
|
- 4 |
Таблиця 4.5
Профіль внутрішнього середовища умовного підприємства
Фактор середовища |
А Важливість для галузі |
В Вплив на підприємство |
С Напрям впливу |
D = А • В • С Ступінь важливості |
1. Кадри |
3 |
3 |
+ 1 |
+9 |
2. Управління |
2 |
2 |
+1 |
+4 |
3. Виробництво |
3 |
2 |
+1 |
+6 |
4. Маркетинг |
2 |
3 |
+1 |
+6 |
5. Фінанси |
2 |
2 |
+1 |
+4 |
Отже, на основі проведеного аналізу можна зробити висновок, що на діяльність умовного підприємства найбільше впливають такі фактори:
купівельна спроможність споживачів — позитивний вплив;
законодавча база — негативний вплив;
висока конкуренція в галузі — негативний вплив;
людський фактор (висока кваліфікація) — позитивний вплив.
Разом з цим важливе значення у діяльності підприємства мають маркетинговий та виробничий фактори.
