
- •Зміст дисципліни Змістовий модуль 1. Європейська освітня інтеграція
- •Тема 1. Євроінтеграція України як чинник соціально-економічного розвитку держави. Роль освіти в розвитку партнерства України з іншими державами
- •Тема 2. Системи вищої освіти у країнах Європи та Америки
- •Тема 3. Болонський процес як засіб інтеграції і демократизації вищої освіти країн Європи. Документи Болонського процесу
- •Тема 4. Основні завдання, принципи та етапи формування зони європейської вищої освіти
- •Змістовий модуль 2. Адаптація вищої освіти України до вимог Болонського процесу
- •Тема 5. Європейська кредитно-трансферна система накопичення – ects
- •Тема 6. Принципи, шляхи і засоби адаптації Європейської системи перезарахування кредитів (ects) у вищу освіту України
- •Тема 7. Запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу (кмсонп) у внз України
- •Конспект лекцій Змістовий модуль 1. Європейська освітня інтеграція
- •Тема 1. Євроінтеграція України як чинник соціально-економічного розвитку держави. Роль освіти в розвитку партнерства України з іншими державами
- •Завдання для самостійного вивчення
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2. Системи вищої освіти у країнах Європи та Америки
- •Завдання для самостійного вивчення
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 3. Болонський процес як засіб інтеграції і демократизації вищої освіти країн Європи. Документи Болонського процесу
- •Велика хартія університетів (Болонья, 1988)
- •Конвенція про визнання кваліфікацій, що стосуються вищої освіти у Європейському регіоні (Лісабон, 1997)
- •Розділ 1. Визначення
- •Розділ 2. Компетенція державних органів
- •Розділ 3. Основні принципи оцінки кваліфікацій
- •Розділ 4 Визначення кваліфікацій, які діють доступ до вищої освіти.
- •Розділ 5. Визнання періодів навчання
- •Розділ 6. Визнання кваліфікацій вищої освіти
- •Розділ 7 Визнання кваліфікацій, власниками яких є біженці, переміщені особи і особи, що знаходяться у положенні біженців
- •Розділ 8. Інформація про оцінку вищих навчальних закладів і програм
- •Розділ 9 Інформація з питань визнання
- •Розділ 10 Механізми здійснення
- •Розділ 11. Заключні положення
- •Сорбоннська спільна декларація про узгодження системи вищої освіти у Європі (Париж, Сорбона, 1998)
- •Спільна декларація міністрів освіти Європи (Болонья, 1999)
- •Конвенція вищих навчальних закладів Європи «Формування європейського простору вищої освіти» (Прага, 2001)
- •Завдання для самостійного вивчення
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 4. Основні завдання, принципи та етапи формування зони європейської вищої освіти
- •Загальні компетенції
- •Спеціальні компетенції
- •Система рівневих індикаторів і система описів курсів за типами
- •Моделі розподілу навчального навантаження за типами курсів, рівнями і модулями
- •Основні принципи співпраці з розробки загальноєвропейської системи кваліфікацій і ступенів
- •Завдання для самостійного вивчення
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5. Європейська кредитно-трансферна система накопичення – ects
- •Завдання для самостійного вивчення
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 6. Принципи, шляхи і засоби адаптації Європейської системи вищої освіти у вищу освіту України. Перерахування кредитів (ects) у вищу освіту
- •Сучасні підходи до формування змісту підготовки фахівців
- •Завдання для самостійного вивчення
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 7. Запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу (кмсонп) у внз України
- •Завдання для самостійного вивчення
- •Питання для самоконтролю
- •Список літератури
- •Матеріали міністерства освіти і науки україни
Завдання для самостійного вивчення
Вивчити документи Болонського процесу щодо взаємовизнання дипломів, характеристики додатку до диплому.
Питання для самоконтролю
Назвіть компетенції, що визначають когнітивні здібності, технологічні навички, лінгвістичні навички, комунікативні навички.
До якої групи компетенції відносяться індивідуальні здатності, пов’язані з умінням висловлювати почуття, формувати відношення, вміння працювати у групі?
Що відноситься до спеціальних компетенцій?
Дайте визначення терміну «академічне визнання»?
Що слід віднести до основних складових систем управління підготовки кадрів у ВНЗ?
Від чого залежить авторитет навчального закладу на ринку освітніх послуг?
Змістовий модуль 2. Адаптація вищої освіти України
до вимог Болонського процесу
Тема 5. Європейська кредитно-трансферна система накопичення – ects
Оскільки Європейське співтовариство поставило за мету сприяти міжуніверситетській кооперації як засобу покращення якості освіти на благо студентів і вищих навчальних закладів, а програму обміну студентами визначено як вагомий елемент такої міжуніверситетської співпраці та для збільшення можливостей зростання їх навчальної і професійної кар'єри та працевлаштування через визнання дипломів, виникла необхідність розроблення механізму взаємного визнання академічних успіхів студентів та їх кваліфікацій. Тому в експериментальному проекті, організованому в рамках програми «ІРАЗМЕС», було розроблено Європейську систему перезарахування кредитів (ЕСТS) як засіб покращення визнання освіти для навчання за кордоном.
ЕСТS базується на трьох ключових елементах: на інформації (стосовно навчальних програм і здобутків студентів), на взаємній угоді (між закладами-партнерами і студентом) і використанні кредитів ЕСТS (визначають навчальне навантаження для студентів). Ці три ключові елементи приводяться в дію через використання трьох основних документів: інформаційного пакета, форми заяви/ навчального контракту та переліку оцінок дисциплін.
ЕСТS забезпечує прозорість такими засобами:
1. Кредитами ЕСТS, які є числовим еквівалентом оцінки, що призначається розділам курсу, аби окреслити обсяг навчального навантаження студентів, і необхідні для завершення;
2. Інформаційний пакет, який дає письмову інформацію студентам і працівникам про навчальні заклади, факультети, організації та структуру навчання і розділів;
3. Перелік оцінок з предметів, який показує здобутки студентів у навчанні у спосіб, який є всебічним і загальнозрозумілим і може легко передаватися від одного закладу до;
4. Навчальний контракт, що стосується навчальної програми, яка буде вивчатися, і кредитів ЕСТS які будуть присвоюватися за успішне її закінчення, є обов'язковим як для місцевого і закордонного закладів (homе аnd host institution), так і для студентів.
Кредити ЕСТS є числовим еквівалентом оцінки (від 1 до 60), призначеної для розділів курсу, щоб охарактеризувати навчальне навантаження студента, що вимагається для завершення вивчення курсу. Вони відображають кількість роботи, якої вимагає кожен блок курсу відносно загальної кількості роботи, необхідної для завершення повного року академічного навчання у закладі, тобто лекції, практичні роботи, семінари, консультації, виробнича практика, самостійна робота – в бібліотеці чи вдома – та екзамени чи інші види діяльності, пов'язані з оцінюванням. ЕСТS, таким чином, базується на повному навантаженні студента, а не обмежується лише аудиторними годинами.
Кредити ЕСТS – це відносне, а не абсолютне мірило навчального навантаження студента, що лише визначає, яку частину загального річного навчального навантаження займає один блок курсу у закладі чи на факультеті, який призначає кредити.
У ЕСТS 60 кредитів становить навчальне навантаження на один навчальний рік і, зазвичай, 30 кредитів на семестр і 20 кредитів на триместр.
Кредити ЕСТS забезпечують відповідність програми з точки зору навчального навантаження на період навчання за кордоном.
Призначення кредитів ЕСТS розділам курсу
Кредити ЕСТS слід призначати усім наявним розділам курсу – обов'язковим та факультативним. Кредити необхідно виділяти також на дипломний проект, кваліфікаційну роботу і виробничу практику, де ці «розділи» є офіційною частиною програми з присвоєнням відповідного кваліфікаційного ступеня, включаючи вчені ступені, досі триває процес оцінювання успішності.
Зв'язок між кредитами ЕСТS і рівнем та складністю розділу курсу
Між цими двома поняттями немає жодного зв'язку. Рівень розділу курсу не може визначатися кредитами ЕСТS. У ЕСТS рівень розділу курсу описується в інформаційному пакеті закладом, що запрошує. Там є інформація про мету і завдання курсу, необхідні знання, якими повинен володіти студент; методи, що застосовуються у процесі викладання та навчання; форму оцінювання та опис змісту курсу. Ці елементи доповнюються, за необхідності, особистими контактами між викладачами. Все це допомагає студентові і координаторові від закладу, що відправляє, оцінити придатність конкретного розділу курсу до перезарахування, і рівень, на якому це буде визнаватися програмою місцевого закладу. До повної компетенції викладачів відноситься оцінювання навчального навантаження і, таким чином, розподілення кредитів. Однак курс вищого рівня не повинен містити в собі більше кредитів ЕСТS, ніж той, що знаходиться на нижчому рівні, лише через його рівень.
Зв'язок між кредитами ЕСТS та кількістю аудиторних годин
У найпростішому випадку такий зв'язок існує, але кредити ЕСТS не базуються тільки на аудиторних годинах, а на загальному навчальному навантаженні, яке генерує аудиторні години. Коли один рік курсу у закладі повністю складається з традиційних лекцій, консультацій та екзаменів, цілком імовірно, що аудиторні години безпосередньо пов'язані з навчальним навантаженням студента і, отже, з кредитами ЕСТS для кожного розділу курсу. Сама природа стосунків може змінюватися у ході курсу; це стане очевидним, якщо наступні роки курсу матимуть різну кількість аудиторних годин, хоча кожен рік повинен становити 60 кредитів ЕСТS. Сусідні навчальні заклади, які навчають студентів з різними здібностями, можуть вибирати різні методи навчання, наприклад, один заклад може викладати 5-кредитний блок курсу, зокрема: 24 години на лекції, 6 годин на консультації і 60 годин на самостійну роботу перед перевіркою та екзаменами, тоді як інший заклад може викладати той самий 5-кредитний блок курсу за 24 лекційні години, 36 годин консультацій і 30 годин самостійної роботи. Обидва заклади у цьому прикладі досягають порівнюваних результатів з таким самим навчальним навантаженням і призначають таку саму кількість кредитів ЕСТS, навіть незважаючи на те, що кількість аудиторних годин дуже відрізняється.