Розділ 11. Заключні положення

Стаття 11.1

1. Ця Конвенція відкрита для підписання

а) державами-учасниками Ради Європи;

б) державами-учасниками ЮНЕСКО регіону Європи;

в) будь-якою іншою, державою або Стороною, що підписала Європейську конвенцію з питань культури Ради Європи і / або Конвенції ЮНЕСКО про визнання навчаль­них курсів, дипломів про вищу освіту і наукові ступені у дер­жавах регіону, які були запрошені на Дипломатичну конфе­ренцію з метою прийняття цієї Конвенції.

2. Ці держави і Європейське співтовариство можуть висловити свою згоду бути зв'язаними:

а) документами, що після підписання не потребують подальшої ратифікації чи затвердження.

б) документами, що після підписання потребують подаль­шої ратифікації затвердження.

в) поєднанням своїх дій.

3. Підписання здійснюється в одного із депозитаріїв. Ра­тифікаційні грамоти, документи про прийняття, схвалення чи приєднання віддаються на збереження одному з депозитаріїв.

Стаття 11.2

Ця Конвенція набирає сили в перший день місяця після закінчення періоду в один місяць від дня заяви п'ятьма держа­вами, серед яких принаймні три держави-учасниці Ради Європи і / або держави-учасниці ЮНЕСКО Європейського регіону, про свою згоду бути зв'язаними положеннями Кон­венції. Вона набирає сили для кожної іншої держави в пер­ший день місяця після закінчення періоду в один місяць від дня висловлення ним своєї згоди бути зв'язаним положення­ми Конвенції.

Стаття 11.3

1. Після набрання чинності цієї Конвенції будь-яка держа­ва, крім тих, котрі належать до категорій, перерахованих у статті 11.1, може звернутися з проханням про приєднання до цієї Конвенції. Такі прохання направляються одному з депо­зитаріїв, який передає його Договірним державам принаймніза три місяці до засідання Комітету Конвенції про визнання кваліфікацій стосовно вищої освіти в Європейському регіоні. Депозитарії також інформують про це Комітет міністрів Ради Європи і Виконавчу раду ЮНЕСКО.

2. Рішення про приєднання до Конвенції держави, яка звертається із таким проханням, приймається Сторонами більшістю у дві третини голосів.

3. Після набуття чинності цієї Конвенції Європейське співтовариство може приєднатися до неї на прохання своїх держав учасниць, що направляється одному з депозитаріїв. У цьому випадку стаття 11.3.2 не застосовується.

4. Стосовно кожної із держав, що приєднуються, або є членом Європейського співтовариства, ця Конвенція набирає сили в перший день місяця після закінчення терміну в один місяць від дня передачі на збереження документа про приєд­нання одному з депозитаріїв.

Стаття 11.4

1. Сторони цієї Конвенції, що тим часом є Сторонами однієї або декількох перерахованих нижче конвенцій:

Європейської конвенції про еквівалентність дипломів, що дають змогу до доступу в університети (1953 р., ЕТS 15) і Про­токолу до неї (1964 р., ЕТS 49);

Європейської конвенції про еквівалентність періодів університетської освіти (1956 р., ЕТS 21);

Європейської конвенції про академічне визнання універ­ситетських кваліфікацій (1959 р., ЕТS 32);

Міжнародної конвенції про визнання навчальних курсів, дипломів про вищу освіту і вчених ступенів в арабських та європейських державах басейну Середземного моря (1976 р.);

Конвенції про визнання навчальних курсів, дипломів про вищу освіту і наукових ступенів у державах регіону Європи (1979 р.);

Європейської конвенції про загальну еквівалентність періодів університетської освіти (1990 р., ЕТS 138),

а) відповідають у своїх взаємних відносинах положенням цієї Конвенції;

б) продовжують відповідати названим вище конвенціям, сторонами яких вони є, у своїх відносинах з іншими держава­ми, які є сторонами цих конвенцій, але не цієї Конвенції.

2. Сторони цієї Конвенції беруть на себе зобов'язання ут­римуватися від того, щоб ставати Сторонами будь-яких кон­венцій, перерахованих у пункті 1, Сторонами яких вони ще не є, за винятком Міжнародної конвенції про визнання навчаль­них курсів, дипломів про вищу освіти і наукових ступенів у арабських і європейських державах басейну Середземного моря.

Стаття 11.5

1. Кожна держава може, у момент підписання або передачі на збереження ратифікаційної грамоти, документа про прий­няття, схвалення або приєднання, назвати територію або те­риторії, стосовно яких застосовується ця Конвенція.

2. Будь-яка держава може в будь-який час у подальшому, шляхом заяви, направленої одному з депозитаріїв, поширити застосування цієї Конвенції на будь-яку іншу територію, зазначену в заяві. Стосовно такої території Конвенція набирає сили в перший день місяця після закінчення терміну в один місяць від дня одержання такої заяви депозитарієм.

3. Будь-яка заява, зроблена на підставі двох попередніх пунктів, може, стосовно будь-якої із зазначених в такій заяві територій, бути відкликана шляхом повідомлення, направле­ного одному із депозитаріїв. Відкликання набирає сили в пер­ший день місяця після закінчення терміну в один місяць із дня одержання такого повідомлення депозитарієм.

Стаття 11.6

1. Кожен із учасників може в будь-який час денонсувати цю Конвенцію шляхом повідомлення одного з депозитаріїв.

2. Така денонсація набирає сили в перший день місяця після закінчення дванадцяти місяців від дня одержання повідомлення депозитарієм. Проте така денонсація не стосу­ється рішень про визнання, прийнятих раніше згідно з поло­женням цієї Конвенції.

3. Питання про припинення або призупинення дії цієї Конвенції в результаті порушення Стороною будь-якого її по­ложення, що є основним для досягнення завдання і мети Конвенції, вирішується відповідно до вимог міжнародного права.

Стаття 11.7

1. Будь-яка держава, Найсвятіший Престол або Євро­пейське співтовариство можуть у момент підписання або видання на збереження своєї ратифікаційної грамоти, доку­мента про прийняття, схвалення або приєднання, заявити, що вона зберігає за собою право не застосовувати загалом або частково одну чи декілька з таких статей цієї Конвенції: статті 4. 8; 5.3; 6.3; 8.2; 9.3.

Ніякі інші застереження не допускаються.

Будь-яка Сторона, що зробила застереження відповідно до попереднього пункту, може повністю або частково зняти його шляхом повідомлення, направленого одному з депози­таріїв. Зняття застереження набирає чинності починаючи від дати одержання такого повідомлення депозитарієм.

3. Сторона, що зробила застереження стосовно положення цієї Конвенції, не може вимагати застосування цього поло­ження будь-якою іншою Стороною; вона може, проте, якщо застереження є частковим або умовним, вимагати застосу­вання такого положення у такий спосіб, у якій вона сама його прийняла.

Стаття 11.8

1. Проекти виправлень до цієї Конвенції можуть прийма­тися Комітетом Конвенції про визнання кваліфікацій, що стосуються вищої освіти в Європейському регіоні, більшістю у дві третини Сторін. Будь-який прийнятий у такий спосіб проект виправлення включається до Протоколу цієї Кон­венції. У Протоколі вказуються умови настання його чин­ності, що у будь-якому випадку вимагають згоди Сторін бути з ним зв'язаними.

2. Не допускається ніяких виправлень до розділу 3 цієї Конвенції відповідно до процедури, передбаченої в пункті 1.

3. Будь-яка пропозиція про внесення виправлень дово­диться до відома одного з депозитаріїв, що передає його Сто­ронам не пізніше ніж за три місяці до засідання Комітету. Де­позитарій інформує також Комітет міністрів Ради Європи і Виконавчу раду ЮНЕСКО.

Стаття 11.9

1. Генеральний секретар Ради Європи і Генеральний ди­ректор Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури є депозитаріями цієї Конвенції.

2. Депозитарій, якому був переданий на збереження який-небудь документ, повідомлення або оповіщення, сповіщає про це Сторони цієї Конвенції, а також інших держав-учасниць Ради Європи і / або Європейського регіону в ЮНЕСКО про таке:

а) будь-яке підписання;

б) перевидання на збереження будь-якого документа про Ратифікацію, прийняття, схвалення або приєднання;

в) будь-яку дату настання чинності цієї Конвенції відповідно до положень статей 11.2 і 11.3.4;

г) будь-яке застереження, зроблене відповідно до поло­жень статті 11.7, і про зняття будь-яких застережень, зробле­них відповідно до положень статті 11.7;

д) будь-яку денонсацію цієї Конвенції відповідно до статті 11.6;

е) будь-які заяви, зроблені відповідно до положень статті 2. 1 або статті 2.2;

ж) будь-які заяви, зроблені відповідно до положень статті 4.5;

к) будь-яке прохання про приєднання, зроблене відповідно до положень статті 11.3;

л) будь-які пропозиції, зроблені відповідно до положень статті 11. 8;

м) будь-які інші дії, повідомлення або оповіщення, що стосуються цієї Конвенції.

3. Депозитарій, який одержав повідомлення або зробив повідомлення щодо виконання положень цієї Конвенції, не­гайно інформує про це іншого депозитарія.

На засвідчення усього викладеного представники, що підписалися нижче, будучи належно уповноваженими на те, підписали цю Конвенцію.

Надруковано у Лісабоні 11 квітня 1997 р. англійською, іспанською, російською і французькою мовами, причому всі чоти­ри тексти мають однакову силу, у двох примірниках, один із яких здається на збереження до Архіву Ради Європи, а інший – до архіву Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, на­уки і культури. Належним чином засвідчені копії направля­ються всім державам, що зазначені у статті 11.1, Найсвятішому Престолу, Європейському співтовариству, а також Секре­таріату Організації Об'єднаних Націй.