
- •Зміст дисципліни Змістовий модуль 1. Європейська освітня інтеграція
- •Тема 1. Євроінтеграція України як чинник соціально-економічного розвитку держави. Роль освіти в розвитку партнерства України з іншими державами
- •Тема 2. Системи вищої освіти у країнах Європи та Америки
- •Тема 3. Болонський процес як засіб інтеграції і демократизації вищої освіти країн Європи. Документи Болонського процесу
- •Тема 4. Основні завдання, принципи та етапи формування зони європейської вищої освіти
- •Змістовий модуль 2. Адаптація вищої освіти України до вимог Болонського процесу
- •Тема 5. Європейська кредитно-трансферна система накопичення – ects
- •Тема 6. Принципи, шляхи і засоби адаптації Європейської системи перезарахування кредитів (ects) у вищу освіту України
- •Тема 7. Запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу (кмсонп) у внз України
- •Конспект лекцій Змістовий модуль 1. Європейська освітня інтеграція
- •Тема 1. Євроінтеграція України як чинник соціально-економічного розвитку держави. Роль освіти в розвитку партнерства України з іншими державами
- •Завдання для самостійного вивчення
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2. Системи вищої освіти у країнах Європи та Америки
- •Завдання для самостійного вивчення
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 3. Болонський процес як засіб інтеграції і демократизації вищої освіти країн Європи. Документи Болонського процесу
- •Велика хартія університетів (Болонья, 1988)
- •Конвенція про визнання кваліфікацій, що стосуються вищої освіти у Європейському регіоні (Лісабон, 1997)
- •Розділ 1. Визначення
- •Розділ 2. Компетенція державних органів
- •Розділ 3. Основні принципи оцінки кваліфікацій
- •Розділ 4 Визначення кваліфікацій, які діють доступ до вищої освіти.
- •Розділ 5. Визнання періодів навчання
- •Розділ 6. Визнання кваліфікацій вищої освіти
- •Розділ 7 Визнання кваліфікацій, власниками яких є біженці, переміщені особи і особи, що знаходяться у положенні біженців
- •Розділ 8. Інформація про оцінку вищих навчальних закладів і програм
- •Розділ 9 Інформація з питань визнання
- •Розділ 10 Механізми здійснення
- •Розділ 11. Заключні положення
- •Сорбоннська спільна декларація про узгодження системи вищої освіти у Європі (Париж, Сорбона, 1998)
- •Спільна декларація міністрів освіти Європи (Болонья, 1999)
- •Конвенція вищих навчальних закладів Європи «Формування європейського простору вищої освіти» (Прага, 2001)
- •Завдання для самостійного вивчення
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 4. Основні завдання, принципи та етапи формування зони європейської вищої освіти
- •Загальні компетенції
- •Спеціальні компетенції
- •Система рівневих індикаторів і система описів курсів за типами
- •Моделі розподілу навчального навантаження за типами курсів, рівнями і модулями
- •Основні принципи співпраці з розробки загальноєвропейської системи кваліфікацій і ступенів
- •Завдання для самостійного вивчення
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5. Європейська кредитно-трансферна система накопичення – ects
- •Завдання для самостійного вивчення
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 6. Принципи, шляхи і засоби адаптації Європейської системи вищої освіти у вищу освіту України. Перерахування кредитів (ects) у вищу освіту
- •Сучасні підходи до формування змісту підготовки фахівців
- •Завдання для самостійного вивчення
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 7. Запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу (кмсонп) у внз України
- •Завдання для самостійного вивчення
- •Питання для самоконтролю
- •Список літератури
- •Матеріали міністерства освіти і науки україни
Розділ 10 Механізми здійснення
Стаття 10.1
Спостерігають за реалізацією, сприяють і полегшують здійснення Конвенції такі органи:
а) Комітет Конвенції про визнання кваліфікацій вищої освіти в Європейському регіоні;
б) Європейська мережа національних інформаційних центрів з питань академічного визнання і мобільності (Мережа ЕNIС), створена на основі Рішень, прийнятих 9 червня 1994 р. Комітетом міністрів Ради Європи і 18 червня 1994 р. Регіональним комітетом ЮНЕСКО для Європи.
Стаття 10.2
Цим засновується Комітет Конвенції про визнання кваліфікацій, належних до вищої освіти в Європейському регіоні (іменований далі "Комітет"). До складу Комітету входять по одному представникові від кожної Сторони.
В контексті статті 10.2 термін Сторона не використовується стосовно Європейського співтовариства.
3. Держави, згадані в статті 11.1.1, і Найсвятіший Престол, якщо вони не є Сторонами цієї Конвенції, Європейське співтовариство, а також голова Мережі ЕNIС, можуть брати участь у засіданнях Комітету як спостерігачі. Представники Урядових і неурядових організацій, що спеціалізуються в галузі визнання в цьому регіоні, також можуть бути запрошені на засідання Комітету як спостерігачі.
Голова Регіонального комітету ЮНЕСКО щодо виконання Конвенції про визнання навчальних курсів, дипломів про вищу освіту і наукових ступенів у державах регіону Європи також запрошується взяти участь у засіданнях Комітету в якості спостерігача.
Комітет сприяє здійсненню цієї Конвенції і спостерігає за її реалізацією. У зв'язку з цим він може приймати більшістю Сторін рекомендації, декларації, протоколи і досвід, який себе зарекомендував, з метою орієнтації повноважних органів Сторін у ході реалізації ними Конвенції і при розгляді ними заяв про визнання кваліфікацій вищої освіти. Хоча вони не зв'язані з названими вище документами, Сторони будуть усіляко прагнути дотримуватися їх, доводити ці документи до відома повноважних органів і сприяти їхньому застосуванню. Перед винесенням своїх рішень, Комітет запитує думку Мережі ЕNIС.
Комітет представляє доповідь відповідним органам Ради Європи і ЮНЕСКО.
Комітет підтримує зв'язки з регіональними комітетами ЮНЕСКО, які займаються питаннями застосування конвенцій про визнання навчальних курсів, дипломів і ступенів у галузі вищої освіти, прийнятих під егідою ЮНЕСКО.
8. Більшість Сторін Конвенції складає кворум.
9. Комітет приймає свої Правила роботи. Він проводить свої чергові засідання не рідше одного разу у три роки. Комітет збирається перший раз, коли чинна Конвенція набере сили.
10. Секретарське забезпечення Комітету покладається спільно на Генерального секретаря Ради Європи і Генерального директора ЮНЕСКО.
Стаття 10.3
1. Кожна із Сторін призначає в якості учасника Європейської мережі національних інформаційних центрів, що займаються питаннями академічної мобільності і визнання (Мережа ЕNIС), національний інформаційний центр, створений або діючий відповідно до статті 9.2. У випадках, коли в одній зі Сторін відповідно до статті 9.2 створені або діють декілька національних інформаційних центрів, усі вони є учасниками Мережі, однак відповідні національні інформаційні центри мають тільки один голос.
2. Мережа ЕNІС у складі, обмеженому національним інформаційним центром Сторін цієї Конвенції, спостерігає за практичним здійсненням і сприяє застосуванню Конвенції за допомогою повноважних національних органів. Пленарне засідання учасників Мережі проводиться не рідше одного разу на рік. Вона обирає свого голову і президію відповідно до своїх повноважень.
3. Секретарське забезпечення Мережі ЕNIС покладається спільно на Генерального секретаря Ради Європи і Генерального директора ЮНЕСКО.
4. Сторони співробітничають через Мережу ЕNIС із національними інформаційними центрами інших Сторін, зокрема допомагаючи їм збирати всю корисну для національних інформаційних центрів інформацію у межах їхніх заходів, що стосуються академічного визнання і мобільності.