А.4.5. Монтаж залізобетонних конструкцій

Залізобетонні конструкції є жорсткими конструкціями. Асортимент їх дуже великий. Для житлового будівництва широко використовуються залізобетонні панелі.

Панелі зовнішніх та внутрішніх стін виготовляють суцільними або з дверними та віконними прорізами (рис. 23). Плити перекриття виготовляються суцільними, ребристими та з пустотами (рис. 24).

Сходові марші виконують у вигляді плит із ступінчастою поверхнею в середній частині, а кінцеві ділянки утворюють сходові площадки (рис. 25).

Монтаж конструкцій у малоповерхових будинках полягає у встановленні таких конструктивних елементів:

• панелей стін (при панельному вирішенні зовнішнього огородження);

• перегородок міжкімнатних і в санітарних блоках;

• сходових маршів і сходових площадок; панелей міжповерхового перекриття та покриття;

• елементів крокв і покрівлі.

Рис. 23. Панелі зовнішніх (а) та внутрішніх (б) стін житлових будинків

Рис. 24. Плити перекриття багатоповерхових будинків:

а — суцільного перетину; б — багатопустотна; в — ребриста; г — типу 2Т

Рис. 25 Сходовий марш

А.5. ОПОРЯДЖУВАЛЬНІ РОБОТИ

Опоряджувальні роботи виконуються на завершальному етапі будівництва. їх призначення — надати будинку або споруді закінченого вигляду, який відповідає утилітарним, гігієнічним та естетичним вимогам.

До опоряджувальних процесів належать:

• скління;

• обштукатурювання поверхонь конструкцій та опорядження місць з'єднань;

• облицювання конструктивних поверхонь; встановлення столярних виробів та деталей; малярні роботи;

• улаштування покриття підлоги;

• декоративне опорядження поверхонь і деталей інтер'єра та екстер'єру будівлі.

Для виконання опоряджувальних робіт будівля повинна бути відповідним чином підготовлена. Необхідно:

• засклити віконні прорізи;

• завершити мокрі процеси, що супроводжують монтаж конструкцій;

• закінчити прокладку внутрішніх комунікацій та мереж; зашпарувати всі неконструктивні стики, зазори та місця прокладання комунікацій крізь конструкцію;

• обштукатурити та облицювати ніші в місцях встановлення електро- радіоапаратури та інших приладів;

• провести випробування та усунути поломки у санітарно-технічних мережах;

• підготувати підлогу під «чисту».

Опоряджувальні роботи виконують у приміщеннях при температурі повітря не нижче +8°С, відносній вологості не більше 60% та вологості поверхні конструкцій до 10%. Послідовність виконання опоряджувальних робіт у процессі зведення будівлі наведена у табл. 5.

А.5.1. Скління

Віконні рами склять листовим склом завтовшки 3 - 6 мм або склопакетами.

Для закріплення скла служать металеві шпильки, пружини, штирі, прокладки з гуми та інших матеріалів, металеві та дерев'яні штапики, а також замазки, різні скляні замки.

Рис. 26. способи встановлення і закріплення скла та склопрофіліта

а – верстак для нарізування скла, б – кріплення скла в дерев’яних рамах, в – те саме в металевих, г – способи герметизації скла в алюмінієвих віконних профілях, д – фрагменти скління спареної дерев’яної рами, е – герметизація вітринного скла, є – монтаж панелі із склопрофіліта, ж - панелі із склопрофіліта, и – забивання шпильок, і – нанесення замазки шприцем; 1 – рейсшина, 2 – мірна лінійка, 3 – скло, 4 – шпилька, 5 – шурупи, 6 – штапик, 7 – замазка, 8 – болтик, 9 – кутик, 10 – герметик, 11 – рама, 12 – спарені оправлення, 13 – імпост, 14 – герметик, 15 – алюмінієвий штапик

Процес скління складається:

• із заготівельних процесів — розрізування скла, приготування замазок та інших кріпильних матеріалів;

• транспортних процесів — доставка скла та кріпильних матеріалів до місця встановлення в спеціальній тарі;

• встановлення скла.

Скло розміряють і нарізають на верстаках, оббитих повстю та облад­наних мірними лінійками (рис. 26). Розміри готового скла повинні бути на 3 - 4 мм меншими від розмірів прорізу між фальцями. Розрізування виконують алмазним або твердосплавним роликовим склорізом.

Транспортують нарізане скло до місця встановлення в ящиках або в контейнерах.

Тимчасово скло кріплять шпильками, на які зверху укладають, гідроізоляцію із крейдяної замазки, виготовленої на натуральній оліфі. Замазка повинна легко накладатися на фальці та скло, мати високу пластичність і довговічність (до 10—15 років). Замазка після затвердіння повинна бути морозо- та теплостійкою. Металеві обрамлення склять так, як і дерев'яні.

Порожнисті скляні блоки вкладають на розчині такими самими спо­собами, як і цеглу при звичайній кам'яній кладці.