А.4.3. Транспортні та підготовчі роботи

Елементи та конструкції на будівельні майданчики доставляються від заводів-виробників автомобільним, залізничним, водним або повітряним транспортом. Широкого використання набули бортові автомобілі, автомашини з причепом, спеціальні машини для перевезення ферм, панелей та блоків.

У межах будівельного майданчика (від складу до місця встановлення) конструкції можуть переміщатися підйомно-транспортними засобами.

Існують такі схеми доставки конструкцій транспортними засобами:

• маятникова — дальність перевезення більше ніж 10 км, без відчеплення тягачів;

• човникова — дальність перевезення до 10 км, з відчепленням тя­гачів;

• напівчовникова — передбачає відчеплення-зчеплення тягачів тільки у зоні монтажу;

• комбінована — передбачає поєднання перелічених схем доставки конструкцій на будівельний майданчик.

Підготовчі роботи полягають в укрупненні та тимчасовому посиленні елементів конструкції перед монтуванням у проектне положення.

А.4.4. Технологія монтажних операцій

Монтажні операції поділяються на три групи:

такелажні процеси — пов'язані з підготовкою конструкції до підйому (встановлення оснащення, стропування);

монтажні процеси — підйом, наведення та закріплення конструкцій у проектному положенні;

супутні процеси — передбачають фарбування конструкцій, антикорозійну обробку, герметизацію, бетонування стиків тощо.

Оснащення — це комплекс операцій по обладнанню конструкцій, що монтуються, різними пристроями, необхідними для створен­ня зручних, надійних і безпечних умов виконання робіт. При оснащенні використовують канати, розпірки, підкоси, тяги, навісні сходи, колиски, помости, інвентарну опалубку (рис. 19).

Такелажем називається сукупність елементів оснащення, призначених для підтримання, підйому та опускання конструкцій, а також для наведення їх та орієнтування.

Стропування — операція, яка забезпечує тимчасове зчеплення конструкцій, що монтуються, з монтажними машинами та механізмами. Пристосування повинні забезпечувати безпеку та надійність кріплення конструкції до гачка крана. Стропування здійснюється за до­помогою стропів та траверс. Стропи мають вигляд гнучкого обладнання, основним елементом якого є трос (рис. 20). Траверса — це пристрої для кріплення із жорсткими елементами блочного типу (рис. 21).

Рис. 19. Елементи оснащення:

а - навісний односторонній поміст; б - котючий поміст; в -сходи з колискою для навішування на ферми; г - приєднання сходів до колони за допомогою хомутів; 1 - поручні; 2 - кронштейни помосту; 3 - робочий настил; 4 - сходи; 5 - елементи навіски; 6 - площадка; 7 - площадка; 8 - хомут; 9 - тяги

Підйом та переміщення конструкцій — це головна монтажна операція, яка полягає у переміщенні всіх або окремих точок конструкції в

Рис. 20 Стропи

а – універсальні, б, в - полегшені

Рис. 21. Захвати

а - гачок, б - карабін, в - замок із дистанційним розстопуванням, г - напівавтоматичний,

д - із дебалансною опорою, е - із кулачковою опорою, є – із гвинтовим запобіжником та фіксаторами для підкосів, ж – опорні з різними способами фіксації, и – застосовується зі стропами, і – опорно-поворотний, к – опорно-розпірний;

закладні з фіксаторами-запобіжниками: л – циліндричний (сучасний), м – призматичний: 1- захват, 2 - фіксатор

Рис. 22. З'єднання стінових панелей у великопанельних будинках:

а - постійне закріплення панелей: І — зварне; II — петльове; III — замкове; 1 - арматурні петлі; 2 - панелей пластина: 3 - накладка; 4 - скоби; 5 - смуговий випуск;

б - замкова скоба; б - відкритий стик відкрив зовнішніх стін: І — вертикальний; II — горизонтальний; 1 - пружна прокладка (та фартух для відкритого стику); 2 - водовідбірна стрічка; 3 - декомпресійний канал; 4 - повітрозахисна прокладка; 5 -термовкладка вертикального стику; 6 - бетон замонолічування; 7 - внутрішня стінова панель; 8 - зовнішня стінова панель; 9—термовкладка горизонтального стику; 10 — панель перекриття; в — закритий стик панелей зовнішніх стін; 11 — захисне покриття; 12 — герметик; 13 — пружна прокладка вертикального стику; інші умовні позначення ті самі, що на рис. б.

просторі підйом конструкцій рекомендується здійснювати у тому положенні в якому вони мають знаходитися за проектом. Підйом конструкції Здійснюється плавно, без ривків і обертань.

Установлення (посадка) — етап, що завершує наведення та орієнтування для забезпечення проектного положення монтованої конструкції. Вивірення — наступна після установлення операція, яка полягає у забезпеченні точного положення монтованої конструкції згідно з проектним рішенням.

Тимчасове закріплення конструкцій повинно забезпечувати їх стійкість у проектному положенні на період вивірення, постійного закріплення та технологічного витримування бетону при замонолічуванні на стиках.

Постійне закріплення забезпечує стійкість конструкцій у проектному положенні на період виконання післямонтажних робіт та експлуатації. Постійне закріплення є завершальною операцією монтажного процесу і закінчується електрозварюванням закладних частин або арматури, замонолічуванням стиків бетоном. Електрозварюванням з'єднують металеві конструкції, закладні частини та арматуру (рис. 22).

Замонолічування стиків і швів виконують переважно у залізобетонних конструкціях з метою:

• закріплення їх у проектному положенні для збереження міцності та стійкості на тривалий час;

• захисту металу від корозії;

• захисту огороджувальнйх конструкцій від продування та проникнення вологи;

• одержання необхідних теплотехнічних і акустичних якостей.