А.З. Кам'яні роботи
Кам'яні роботи — це комплекс багатьох процесів, які поділяються на основні і допоміжні. До основних належить кладка цегли та інших штучних або природних каменів на розчині; до допоміжних — встановлення помосту, -заготівля матеріалів, укладання арматури тощо.
Кам'яна конструкція зводиться з окремих каменів (цегли), які укладаються у певному порядку та скріплюються розчином. Цегла — дрібноштучний матеріал, для виробництва якого використовується місцева сировина. Цегла — досить міцний, довговічний, вогнетривкий матеріал з високими технологічними властивостями. Недоліком с те, що процес кладки із дрібноштучних каменів важко піддається механізації і тому традиційно виконується вручну, а це зумовлює високу трудомісткість робіт.
А.3.1. Види кладок і матеріал для кам'яних робіт
Залежно від наявного матеріалу розрізняють кладку:
із штучних каменів — цегляна суцільна та полегшена;
дрібноблочна з керамічних і бетонних каменів;
із природних каменів — бутова, бутобетонна;
із тесаних каменів.
Зараз виробляють такі керамічні стінові матеріали, мм:
цегла звичайна — 250x120х65,
цегла силікатна — 250x120x88,
цегла модульна — 288x138x63 з модулем ЗМ=30 см;
штучні камені, шлакоблоки, піноблоки — 400x200x200.
При кладці конструкцій із керамічних стінових матеріалів розрізняють такі види кладок.
Суцільна цегляна. Виконується із одного або декількох рядів цегли при зведенні несучих чи захисних конструкцій.
Цегляна полегшена. Із цегли викладають дві паралельні стінки (найчастіше по півцеглини кожна), між ними укладають теплоізоляційний матеріал — засипний або у вигляді блоків і плит.
Дрібноблочна. Виконується із пустотних керамічних каменів, має високі теплотехнічні властивості та застосовується головним чином у зовнішніх стінах будинків, які опалюються.
Залежно від типу будинку та його функціональних особливостей, крім перелічених, застосовуються бутова кладка, бутобетонна тощо.
А.З.2. Технологія цегляної кладки
Розпочинаючи роботи по зведенню цегляних конструкцій будинку, вивчають технічну документацію та встановлюють:
вид матеріалу;
міцнісні характеристики, прийняті у проекті для різних частин будинку (цоколю, стін, перемичок, простінків, карнизів);
місця, що передбачені для армування;
вимоги до супроводжувального контролю якості матеріалів і робіт.
На готовому фундаменті розбивають осі стін будинку у відповідності з проектом, відмічають місця сполучення зовнішніх та внутрішніх стін,
Рис. 12. З'єднання стін із улаштуванням штрабів:
а — вертикальним у місці прилягання майбутньої стінки; б - ступінчастим у місці з'єднання двох стінок під кутом; 1 — випуски арматури; 2 - контур майбутньої кладки
Рис. 13. Армування кладки стовпа:
а — прямокутними стінками; б — сітками «зигзаг»; 1 — випуск арматури для контролю; 2 — арматурна сітка прямокутна з чарунками від 30 до 120 мм; З — сітка «зигзаг»
вказують місце деформаційних (температурних) швів, рівчаків, ніш, монтажних прорізів, які необхідно влаштовувати у процесі кладки.
Кладка зовнішніх і внутрішніх стін будинку, як правило, виконується одночасно. Іноді у місцях з'єднання стін і перегородок слід залишати похилі або вертикальні штраби (рис. 12). У випадку з'єднання стіни
з вертикальною штрабою кладку неоохідно армувати стержнями діаметром до 8 мм. Кількість стержнів визначається залежно від товщини стіни, але у будь-якому випадку їх повинно бути не менше трьох, Армування проводиться через кожні 2 м по висоті та на рівні перекриття (рис. 13).
Кладка перегородок виконується із цегли, керамічних каменів або інших матеріалів і має невелику товщину. У зв'язку з цим при улаштуванні перегородок більше уваги приділяють забезпеченню правильності та стійкості кладки.
З цією метою застосовують різноманітні шаблони та пристрої. Кладку перегородок починають із розмічування поздовжньої осі, визначення місця розташування прорізів та улаштування рівної основи. Після цього викладають перший ряд кладки та встановлюють шаблон.
А.3.3. Доставка та видавання матеріалів
На будівельний майданчик розчин подають готовим або у вигляді сухої суміші. При централізованому приготуванні розчин на об'єкт привозять авторозчиновозами або автосамоскидами. Доставлений розчин із естакади розвантажують в ящики зі шнеком місткістю 0,24—0,35 м3, які подаються краном безпосередньо на робочі місця мулярів (рис. 14).
Сухі суміші доставляють на об'єктну змішувальну установку розсипом у цементовозах, бункерах, у кузові автомобіля або у мішках. На об'єкті з цих сумішей готують свіжий розчин.
Цеглу та керамічні камені подають на інвентарних піддонах (рис. 15).
Рис. 14. Установка для прийому, перемішування та видачі розчину на об'єкті:
а — доставка розчину; 1 — змішувач; 2 — затвор для видачі розчину; 3 — роздавальний контейнер-бункер;
б — подача розчину роздавальним контейнером-бункером;
в — те саме, б ящиках, застропованих гірляндою
Рис. 4.15. Способи укладання та підйому цегли та керамічних каменів:
а — укладання керамічних каменів із перехресним перев'язуванням на піддон з гачками; б — те саме цегли; в — те саме, «в ялинку»; г — те саме, на піддон з опорним брусом; д — захват самозатягувальний для підійому матеріалів без піддонів; е — підхват-футляр для підйому матеріалів на піддонах із поперечним опорним брусом; е — те саме, на піддонах з гачками; 1 — рама; 2 — кронштейни; З - стінка; 4 — важільний замок; 5 — траверса
Помости влаштовують у тому випадку, коли кладка по висоті перевищує 1,2 м.
Риштування використовується для кладки стін одноповерхових будинків висотою більше 6 м. Воно має вигляд трубчастої рамно-просторової конструкції, що встановлюється, як правило, на землю ззовні або усередині будинку. Риштування нарощують у міру зведення кладки. Гранична висота типового інвентарного риштування 40 м. Для забезпечення стійкості стояки риштування закріплюються анкерами до стіни, що зводиться. Риштування обладнане огорожею та сходовими переходами з яруса на ярус.
А.3.4. Організація робочого місця муляра
Організація робочого місця муляра на перекритті, помості або риштуванні означає його зручне планування, оснащення засобами й предметами праці та їх раціональне розміщення у певному порядку.
Робоче місце включає: робочу зону; зону розміщення будівельних матеріалів та вільну зону для пересування.
Рис. 16. Схема робочих місць при кладці:
а — глухих стік; б — стін з прорізами; в — стовпа; г — кута; 1 — ділянка стіни, що зводиться; 2 — поміст; 3 - ящик з розчином; 4 — піддон з цеглою; 5 — проріз; 6 — простінок; 7 - стовп, що будується; 8 — місцезнаходження муляра на помості; 9 — огорожа помосту
Загальна ширина робочого місця не повинна бути меншою за 2 м. Оптимальний розмір робочої зони становить 600—700 мм, що визначається зручністю роботи та можливістю брати матеріал без зайвих переміщень (рис. 16).
А.4. МОНТАЖ БУДІВЕЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ
Монтаж будівельних конструкцій — це комплексно-механізований процес складання будинків, споруд або їх частин із раніше виготовлених елементів чи вузлів. Монтажні роботи складаються із транспортних, підготовчих та монтажних процесів.
До транспортних процесів належать навантаження монтажних елементів, їх перевезення, розвантаження та складання або подавання під кран для встановлення.
Підготовчі процеси включають у себе укрупнення, посилення та попереднє оснащення конструкцій такелажем, помостами, пристроями для вивіряння та тимчасового закріплення конструкцій.
Монтажні процеси — це захоплювання конструкцій, підйом та переміщення, наведення та встановлення їх у проектне положення (на опори або зведення встик), вивіряння, тимчасове Та постійне закріплення.