А.2.5. Приготування та транспортування бетонної суміші

Процес приготування бетонної суміші складається з таких операцій:

• транспортування зі складу заповнювачів та цементу;

• подача води до змішувальних пристроїв;

• дозування окремих^-компонентів;

• механічне перемішування;

• видача готової бетонної суміші на транспортний засіб; подача до місця укладання.

Основною операцією у приготуванні бетонної суміші є механічне перемішування її складових частин. Бетонну суміш готують у бетонозмішувачах безперервної або циклічної дії, які працюють на стаціонарних або приоб'єктних бетонних заводах.

Бетонну суміш до об'єкту бетонування доставляють різними транс­портними засобами:

автосамоскидами – на відстань до 25 км, авто-бетоновозами – до ЗО км, авто-бетонозмішувачами – дальність перевезення не обмежена.

Транспортування, подача та розподіл бетонної суміші всере­дині будівельного майданчика здійснюється за допомогою спеціальної ємкості (рис. 9).

Рис. 9. Ємкість для подачі бетону:

а – поворотний цебер: 1 – корпус;

2 – полози; З – затвор; 4 – траверса; 5 – крюк крана;

б – цебер з гвинтовим конвеєром:

1 – скоба; 2 – корпус цебера;

3 – розвантажувальна частина корпуса; 4 – сферичний патрубок; 5 – сферичний наконечник; 6 – корпус живильника; 7 — гвинтовий конвеєр; 8 – електродвигун; 9 – редуктор; 10 —дебаланс

А.2.6. Технологія бетонування, конструкцій

Процес укладання бетонної суміші об'єднує такі операції:

• підготовка основи;

• подача суміші в конструкцію, що бетонується;

• розподіл, розрівнювання та ущільнення суміші.

Порядок укладання бетонної суміші залежить від виду конструкції, її розмірів, форми та місця розташування і здійснюється у такій технологічній послідовності:

• очищення поверхні опалубки від сміття та бруду;

• ліквідація існуючих щілин в опалубці;

• підготовка ґрунтової основи (прибирання з ґрунтової основи рослинного шару та іншого сміття органічного походження, укладання шару піску);

• підготовка бетонної основи (очищення від сміття, мастила, бруду, води);

• встановлення арматури та перевірка правильності її встановлення;

• укладання в опалубці вузьких дощатих щитів на підставках для проходу робітників,

Результати огляду та виправлень дефектів в опалубці та арматурі вносяться в журнал виконання бетонних і залізобетонних робіт.

В опалубці бетонну суміш розподіляють горизонтальними шарами однакової товщини, які укладаються в одному напрямку.

Товщина горизонтального шару визначається залежно від засобів ущільнення. При використанні ручних глибинних вібраторів вона не по­винна перевищувати 1,25 довжини їх робочої частини.

Перекладати бетонну суміш для рівномірного розподілу небажано, щоб запобігти її розшаруванню. Укладання наступного шару бетонної суміші повинно бути виконано до початку тужавлення попереднього шару.

Ущільнення бетонної суміші здійснюється вібраторами для того, щоб одержати водонепроникний матеріал з міцною структурою.

За способом впливу на бетонну суміш вібратори розподіляються на три типи:

внутрішні (глибинні) — засновані за принципом занурення у суміш та передачі коливань через вібронаконечник або корпус вібратора (рис. 10, а). За характером використання всі глибинні вібратори роз­поділяються на ручні та підвісні;

зовнішні — закріплюються до опалубки захватними пристроями та передають коливання суміші через опалубку (рис. 10, б); поверхневі (рис. 10, в).

Внутрішнє вібрування економічно найбільш вигідне, тому що збудник коливань передає всю енергію безпосередньо суміші, яка ущільнюється, з мінімальними витратами. Поверхневе вібрування застосовують при ущільненні плоских монолітних конструкцій (підлоги, плит тощо).

Робочим органом вібраторів є вібромеханізм із вібронаконечником (стержнем). Вібратори розподіляються на низько-, середньо- та високочастотні. Глибинні вібратори призначені для бетонування армованих і сдабоармованих конструкцій (фундаментів, стін, паль, колон).

Рис. 4.10. Механізми (вібратори) для ущільнення бетонної суміші:

а — внутрішній (глибинний); б — зовнішній; о — поверхневий; 1 — опалубка; 2 — дебаланс; 3 — робоча площадка вібратора; 4 — гнучка тяга для перестановки поверхневого вібратора; г — пакет вібраторів на малогабаритному елсісгротракторі; д — площинний віброущільнювач; .5" — гумовй амортизатор; б — лопаті; 7 — електродвигун; 8 — колінчастий вал; 9 — віброплита

Рис. 11. Види вібраторів та їх встановлення:

а — глибинний (внутрішній) вібратор з двигуном, вмонтованим у наконечник; б — те саме, з двигуном, винесеним до ручки; в — те саме, з гнучким валом; г — пересування поверхневого вібратора; д — встановлення глибинного вібратора

Для ущільнення у бетонну суміш вертикально або похило занурюють вібронаконечник і частково його заглиблюють (на 5—10 см) у раніше укладений, але ще не затужавілий шар бетону. Основні ознаки достатнього ущільнення:

припинення осідання бетонної суміші; поява цементного молока на її поверхні;

припинення виходу із суміші повітряних бульбашок.

Закінчивши ущільнення бетону на одній позиції, вібратор переставляють на наступну. Відстань між послідовними позиціями не повинна перевищувати повтора радіусу дії вібратора (рис. 11).