А.1.2. Визначення обсягів земляних робіт

При проектуванні земляних споруд підраховують обсяги земляних робіт. При цьому враховують тривалість спорудження земляних споруд, вартість робіт і трудомісткість процесу виробництва за натурними замірами.

Обсяг земляних робіт для прийняття технічних вирішень вираховують за такими задачами:

• вибір способу виконання робіт;

• розрахунок комплектності машин;

• складання черговості та організації здійснення робіт.

Приклад. Підрахунок обсягів земляних робіт при улаштуванні котлована під фундамент двоповерхового житлового будинку.

Обсяги земляних робіт визначаються за правилами підрахунків об'ємів геометричних фігур. Складні за формою споруди розчленовуються на простіші геометричні фігури, об'єми яких потім підсумовують. У даному випадку виконують креслення плану фундаменту будинку та розбивають на захватки простішої прямокутної форми. Потім підраховують об'єм кожної захватки і після цього об'єми всіх захваток підсумовують (рис. 5):

Рис. 5. Схема розбивки фундамента на найпростіші геометричні фігури

V = V₁ + V₂+ V₃+V₄+V₅+V₆+ V₇+V₈+ V₉+ V₁₀.

Геометрично кожна захватка котлована має вигляд обеліска з двома паралельними площинами: Q_в – верхня площина, Q_н – нижня площина (див. рис. 4.2). Об'єм такого обеліска

Н_ср,

де Н_ср – глибина виїмки у середньому поперечному перерізі котловану (Н_ср =1,2 м);

Q_н – а₁b₁ — площа нижньої площини;

Q_в – аb — площа верхньої площини.

Котлован житлового двоповерхового будинку має вигляд тимчасової виїмки, яка влаштована для спорудження фундаменту будинку (приміщень, розташованих нижче поверхні землі).

Котловани бувають з вертикальними або похилими стінками (уко­сами) , з улаштуванням кріплення ґрунту або без нього.

Котловани з вертикальними стінками без кріплення ґрунту влашто­вуються у ґрунтах природної вологості з непорушеною структурою зем­ляних порід, відсутністю ґрунтових вод та глибини котловану в межах 1 - 2 м.

Котловани з укосами влаштовуються при глибині фундаменту більше 2 м, неоднорідності ґрунтів та необхідності влаштування кріплення ґрунту (див. рис. 3).

Технологічний процес улаштування котлована передбачає:

• розробку ґрунту з вивантаженням у транспортні засоби або на брівку котлована;

• транспортування ґрунту;

• зрізування укосів та планування дна;

• зворотне засипання пазух між стінками фундаменту та котлована;

• розрівнювання та ущільнення ґрунту.

При улаштуванні стрічкового фундаменту під двоповерховий житловий будинок котловани розроблюються трапецієвидної або прямокутної форми.

Підрахунок обсягів земляних робіт при трапецієвидній формі котло­ванів (див. рис. 4.3) виконується за формулою:

hl

де а – розміри котлована на поверхні землі; b – розміри котлована біля основи; h – глибина котлована; l – сумарна довжина ділянок котлована.

Підрахунок обсягів земляних робіт при прямокутній формі котлована (див. рис. 4) виконується за формулою:

V = ahl

де а – ширина котлована; h – глибина котлована; І – сумарна довжи­на ділянок котлована

А.2. БЕТОННІ РОБОТИ

А.2.1.Основні особливості бетону.

Технологія виробництва бетонних робіт залежить:

• від фізико-хімічних процесів, що відбуваються у бетонній суміші та в бетоні;

• температурно-вологісного режиму під час робіт;

• технологічних процесів.

Основним матеріалом, який використовується в бетонних роботах, є бетонна суміш.

На інтенсивність процесу тверднення бетону та фізико-механічні властивості цементного каменя впливають:

• мінералогічні властивості цементу;

• хімічні властивості води;

• співвідношення між кількістю води та цементу (В/Ц);

• кількість наповнювача;

• тепловологісний режим, при якому протікає тверднення;

• доглядання за бетоном у процесі тверднення.

Для тверднення цементного каменя найбільш сприятлива температура навколишнього середовища від +15 до +25 С°, при якій бетон на 28-му добу досягає марочної міцності.

При пересушуванні або переморожуванні бетону на ранній стадії тверднення міцність може бути нульовою: виникає повне руйнування бетону.