А.5.4. Малярні роботи

Малярні роботи — це нанесення на поверхню різних частин будівлі та конструкції фарбувальних сумішей.

Залежно від призначення будівлі та виду конструкції використовують різні види пофарбувань:

• просте застосовується у підсобних, складських та інших другорядних приміщеннях;

• покращене — для обробки житлових, громадських і виробничих будівель та споруд;

• високоякісне фарбування приміщень застосовується для обробки основних приміщень житлових і громадських будівель.

За видом фарбувальних сумішей пофарбування розподіляються на вапняне, клейове, казеїнове, силікатне, олійне, емалеве тощо.

При виконанні малярних робіт застосовують шпаклівки, підмащувальні пасти, ґрунтування, фарбувальні суміші та лаки. Основними компонентами матеріалів та сумішей, що використовуються, є:

• в'яжучі - плівкоутворюючі речовини;

• пігменти - речовини, що надають певного кольору покривному матеріалу;

• розчинники - речовини для розведення фарбувальних сумішей;

• фарбувальні суміші, вода, оліфа та інші олії;

• допоміжні компоненти - наповнювачі, добавки для прискорення висихання, розріджувачі.

Фарбувальні суміші розподіляються на водні та неводні.

Водні суміші мають невеликий термін придатності (2-5 год.). Їх готують у фарбозаготівельних майстернях або пересувних малярних станціях із окремих компонентів сухих сумішей, що надходять з заводу. Всі операції по виготовленню виконуються механізовано.

Неводні суміші виготовляють на лакофарбових заводах і постачають у заводській упаковці готовими до вживання або густотертими. Густотерті суміші на будівництві доводять до робочої концентрації за допомогою розчинників або фарбувальних сумішей. Склад операцій та послідовність виконання підготовки поверхонь під фарбування залежить від матеріалу поверхні, що фарбується, і виду та якості фарбування (табл. 6). При підготовці всіх поверхонь під пофар­бування проводять попереднє очищення їх від залишків розчину, бруду, іржі тощо. Згладжують поверхню пемзою або піщаним каменем. Розрізування щілин обштукатурених поверхонь здійснюється у процесі згладжування.

Рис. 39. Механізми та інструменти для підготовки поверхонь під пофарбування:

а - скребок; б - щітка сталева; в - фарборозпилювач СО-24Л; г - шпатель металевий; д - шпаклювальний агрегат СО-21А; е - пристрій для шліфування стін і стелі;

є -шліфувальна машина

Таблиця. 6

Після очищення із усіх поверхонь слід прибрати пил щітками або стиснутим повітрям. Механізми та інструменти, що застосовуються для підготовки поверхонь під пофарбування, показано на рис. 39.

Слідом за очищенням підмащують окремі великі вибоїни та вм'ятини, а потім ґрунтують поверхні з метою надання їм однорідної пористості. Склад ґрунтовок підбирають залежно від виду майбутнього пофарбування. Заґрунтовані поверхні шпаклюють спеціальними сумішами для вирівнювання, заповнення нерівностей та мілких заглиблень. На поверхню шпаклівку наносять дерев'яними та металевими шпателями, агрегатами для шпаклювання.

Фарбувати поверхні розпочинають після остаточної їх підготовки. Фарбові суміші наносять за 1-3 рази залежно від виду фарби. Найбільше поширені вапняні та клейові пофарбування.

Вапняними сумішами краще за все фарбувати легко зволожені поверхні. Наносять водно-вапняну суміш вручну або механізованим способом. Для рівномірного пофарбування суміш наносять на поверхню за два прийоми у двох взаємно перпендикулярних напрямках (один у го­ризонтальному, другий - у вертикальному).

Водно-клейові фарбові суміші наносять також вручну або механізованим способом. Фарбують стелю за два прийоми: спочатку на поверхню наносять рідку крейдяну суміш за допомогою махової щітки таким чином, щоб рух щітки був перпендикулярним напрямку світла від віконного прорізу; після висихання першого шару поверхню покривають тонким шаром водно-клейової суміші із фарбопульта. Стіни фарбують, як правило, двічі з використанням щітки, валиків, фарбопульта. При виконанні робіт усі операції слід провадити швидко, до висихання суміші на суміжних уже пофарбованих ділянках, для запобігання виникнення смуг та плям,

Водоемульсійні, олійні та емалеві фарби наносять двома шарами вручну або механізованим способом. Другий шар наноситься після повного висихання першого.

Рис. 40. Механізми та інструменти для пофарбування поверхонь:

а - ручний фарбопульт: 1 - форсунка; 2 - вудочка; 3 - кран; 4 - напірний шланг;

5 - ручний насос; 6 - забірний шланг з фільтром;

б - щітки: 1 - макова; 2 - ручник; 3 - макловиця;

в - валики малярні типу ВМ та ВП; г – пневмовалик, 1 - кран; 2 - сталева трубка; 3 - поролоновий циліндр;

д - пістолет-фарборозпилювач пневматичний СО-71

При останньому пофарбуванні поверхні дотримуються таких напрямків розташування красильного шару: на стінах - напрямок руху щітки вертикальний, на стелі - перпендикулярно світлу із вікна, на дерев'яних поверхнях - вздовж волокон деревини, на металевих конструкціях і трубах - по довжині виробу.

Фасади будівель і споруд вкривають фарбовими сумішами з підвищеною стійкістю до атмосферних опадів, дії сонячного випромінювання та низьких температур. Механізми та інструменти для пофарбування поверхонь показано на рис. 40.

Після нанесення шару фарби поверхню остаточно опоряджують, тобто виконують витягування фільонок, накатування малюнку валиком, обробку торцюванням, набризком, піщаною присипкою по трафарету (рис. 41).

а – щітка (пензель) фільончастого типуКФК,

б – пристосування для витягування фільонок,

1 – резервуар для фарби, 2 – гутовий ролик,

3 – диск із повстини, 4 – ручка, 5 – лінійка,

6 – ручка лінійка, 7 – опорний шуруп,

8 – стіна,

в – трафарети для фільонок складних малюнків,

г – валик для накатування малюнку,

д – щітка-торцівка

Рис. 41. інструменти та пристосування для обробки поверхонь

Витягування фільонок роблять фільончастими щітками (пензлями) або спеціальним пристосуванням за лінійкою чи за маячними лініями. Фільонки наносяться на стиках площин, пофарбованих в різний колір або тон, для приховування дефектів поверхні стіни.

Торцювання, проводять з метою створення однорідної матової поверхні. Для торцювання використовують спеціальні щітки із щетини. Торцювання поверхні виконується відразу по вогкому пофарбуванню.

Оброблення піщаною присипкою полягає у нанесенні на свіжопофарбовану олійною фарбою поверхню промитого, просіяного та висушеною піску. Цей процес виконується за допомогою переобладнаного фарборозпилювача або піскоструминним апаратом для надання по­верхні матового оксамитового виду.

Обробка набризком проводиться шляхом нанесення бризок одного або декількох кольорів на стіну, що фарбується іншим кольором.