
- •1. Напад Німеччини на срср.
- •2. Відновлення української державності
- •3. Мобілізаційні заходи 1941 р.
- •4. Бойові дії на Південному і Південно-Західному фронтах у 1941-42 рр.
- •2. Початок вигнання окупантів з українських земель.
- •3. Антифашистський рух опору в Україні.
- •4. Визволення Лівобережної України і Донбасу.
- •2. Остаточне визволення України від ворога.
- •3. Червона Армія в Європі.
- •4.Вклад українського народу в перемогу над ворогом.
Тема: Україна в перший період війни (22.06-1941р. – 19.11 1942 р.)
План
1. Напад Німеччини на СРСР.
2. Відновлення української державності
3. Мобілізаційні заходи 1941 р.
4. Бойові дії на Південному і Південно-Західному фронтах у 1941-42 рр.
1. Напад Німеччини на срср.
А) На світанку 22/VI 1941 р. Німеччина напала на СРСР. Разом з Німеччиною виступали Фінляндія, Угорщина, Румунія, Італія. Загарбники намагалися розгромити та ліквідувати СРСР, частину радянських людей винищити, а решту перетворити на своїх рабів.
У грудні 1940 р. Гітлером затверджено план ,,Барбаросса” - план агресії проти СРСР. в основу .якого покладено план "блискавичної війни" - "бліцкріга". Він передбачав швидке просування німецьких угрупувань армій "Північ", "Центр" і "Південь" на Ленінград, Москву і Київ; оточення і знищення радянських військ в прикордонних районах За 6-8 тижнів вийти на лінію Архангельськ-Волга-Астрахань, зруйнувати авіацією промислові райони і змусити СРСР капітулювати.
Сили сторін : Німеччина та її союзники (190 дивізій, 5,5 млн. чол.., 28 т. танків, 8450 літаків,. 47,2 т. гармат) ; СРСР 170 дивізій, 2,9 млн. чол. 9,2 т. танків,. 4950 літаків, 46,8 т. гармат).
Ці сили були, зосереджені на західних кордонах СРСР. Україну планувалося захопити в перші тижні, щоб оволодівши економічною базою і природними ресурсами республіки, послабити військово-промисловій потенціал СРСР. зміцнити власну воєнну машину і створити вигідний плацдарм для подальшого розгортання воєнних дій і перемоги над СРСР.
На Україну наступала група армій "Південь" (генерал-фельдмаршал фон Рундштедт) від Любліна-Хелма до гирла Дунаю. Вона нараховувала 57 дивізій і 13 бригад в т.ч. Німеччина - три сух.А + танк.А; Румунія - дві А; Угорщина - корпус). Основний напрямок - Любліи-Київ-Донбас, Крим
( форсування Дніпра, знищення ЧА на Правобережжі). Допоміжний удар завдавався на півдні-через Молдавію, вглиб Пд. України і на Крим.
22/VІ Київський військовий округ перетворено в Пд.-Зах. фронт, а Одеський ВО-в 9-у армію (з 25/VI - Пд. фронт).
На Україні німецьким військам протистояли 2 фронти: Пд.-3ах. (М.Кирпонос) і Пд. ( В.Тюлєнєв). З ними взаємодіяли Чорноморський флот (ЧФ,П.Окгябрський), Дунайська і Пінська військові флотилії. Перевага була на боці ЧА:в живій силі-1,2р., танках-5 р. літаках – 2,5 р.
Б) Перший удар прийняли на себе прикордонники, які проявили мужність і героїзм
(Любомильський (Г.Сурженко), Рава-Руський(Ф.Морин), Володимир-Волинський (А.Лопатін), Перемишльський( М Тарутін) загони.
З 23 по 29 червня в районі Луцьк - Броди - Рівне відбулася танкова битва, в якій брали участь бл. 2000 танків. За наказом Ставки ЧА відступила на 70-90 км. В районі міста Перемишля і Рава-Руська радян. дивізії перейшли в контрнаступ.. Відчайдушний опір на початку липня ворог зустрів на лініях оборонних укріплених районів. У повітряних боях відзначилися : І.Іванов, Л.Бутелін, Д.Кокорєв, Є.Памфілов. За перший день війни ворог втратив 46 літаків на Пд.-Зах. фронті.
Угорські частини наступали південніше Львова на Станіслав. До 30/VI ЧА ввідступила на 100-200 км від кордону.
01/ VII німецькі і румунські війська почали наступ з р-ну Ботошани-Ясси (Рум) у напрямку на Могилів-Подільський і через тиждень вийшли до Дністра
Спроба зупинити ворога на старому державному кордоні (Новоград-Волинський – Шепетівка) не вдалася. До 11/ VII ворог захопив Бердичів. Житомир і підійшов до р.Ірпінь за 15 км. від Києва. Створилася безпосередня загроза столиці.
В) Причини невдач ЧА
1) антинародна внутрішня і авантюристична зовнішня політика радянського керівництва;
репресії проти військових ( бл. 40 тис. офіцерів);
панування в армії жорсткої централізації управління, що зв'язувало ініціативу командирів;
переозброєння відбувалося повільно: радянська військова техніка поступалася німецькій і якісно і кількісно;
прорахунки у визначенні головного удару ворога (Зах. а не Пд.-Зах.Ф.);
демонтаж інженерних оборонних споруд на колишньому кордоні;
ігнорування розвідувальних даних;
невірний вибір тактики на майбутню війну (тільки на ворожій території);
великі втрати в перші дні війни ( за 3 тижні – 850 тис.чол., 3,5 тис.літаків, 6 тис.танків, 9,5 тис. гармат);
10) «Несподіваний» напад на СРСР.