10. Особистий внесок здобувача

Дисертація — це одноосібне наукове дослідження, яке відбиває особистий внесок здобувача у розв’язання наукової проблеми, що дає підстави присудити його автору науковий ступінь.

Здобувач повинен уміти в концентрованому вигляді відобразити особистий внесок у дослідження наукової проблеми у вступі до дисертації.

При написанні дисертації здобувач повинен обов'язково посилатися на авторів і джерела, з яких запозичив матеріал або окремі результати. У разі використання в дисертації ідей або розробок, що належать співавторам, разом з якими були опубліковані наукові праці, здобувач повинен зазначити цей факт у дисертації та в авторефераті з обов’язковим зазначенням особистого внеску в ці праці або розробки. Крім того, цей факт має бути зазначеним в актах про впровадження результатів дослідження, якщо автор є учасником колективної НДР.

Основним документом, який підтверджує особистий внесок здобувача у роботи, виконані разом із співавторами, є висновок організації, де виконувалась дисертація. Він оформляється як протокол засідання структурного підрозділу (відділу, кафедри), де працює здобувач або де виконувалось дослідження. На засідання необхідно запросити співавторів здобувача, і зазначити факт присутності їх у протоколі. У документі слід вказати, які саме конкретні результати, наведені в кожній з публікацій, виконаних у співавторстві, належить здобувачеві (теорема, висновок, результат експерименту, методика та ін.) Не дозволяється вказувати лише відсоткові частки участі співавторів у виконанні певної роботи У випадку, коли здобувач проводив наукові дослідження позапланово, за особистою ініціативою, то його особистий внесок у спільні роботи може визначити долучена до атестаційноі справи довідка від співавторів, підписи, яких мають бути засвідчені печатками установ, в яких вони працюють.

Якщо автор дисертації недостатньо довів свій особистий внесок у досягнення наукових результатів, у сукупну цінність колективної роботи, це може розглядатися спеціалізованою радою і ВАК як наукова недобросовісність. У разі використання запозиченого матеріалу без посилання на автора та джерело дисертація знімається з розгляду незалежно від стадії проходження без права її повторного захисту.

11. Апробація результатів дисертації

У цій частиш вступу зазначається, на яких наукових з’їздах, конференціях, симпозіумах, нарадах оприлюднено результати досліджень, що включені до дисертації.

12. Публікації

Обов’язково подають відомості про публікації здобувача. Вказують, у скількох монографіях, статтях у наукових журналах, збірниках наукових праць, матеріалах і тезах конференцій, авторських свідоцтвах опубліковані результати дисертації. Слід підкреслити кількість статей, опублікованих у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України.

При написанні цієї частини вступу підкреслюють, чи всі результати або висновки дисертації опубліковано або захищено. Про це може свідчити відповідність назви конференції (з’їзду, симпозіуму, семінару) темі дисертації або окремим її розділам, Пріоритет автора підтверджує дата проведення конференції, рік видання статті, дата читання лекцій за темою дослідження або обговорення дисертації на засіданні кафедри (відділу) та ін.

У кінці вступу бажано розкрити структуру дисертації, подати перелік її структурних елементів, обґрунтувати послідовність їх викладу, вказати обсяг дисертації, обсяг тексту, списку використаних джерел, додатків.

Приблизний обсяг вступу — 12 сторінок тексту. Він пишеться, як правило, після того, як дисертаційне дослідження завершено.