
- •Глава 1. Наука як сфера людської діяльності…………………………11
- •Глава 2. Психологія і технологія наукової творчості…………........................37
- •Глава 3. Методологія та методи наукового дослідження………..…………50
- •Глава 4. Організація і проведення соціологічних досліджень……..………84
- •Глава 5. Курсова, дипломна, магістерська роботи як кваліфікаційне дослідження…………………………………………………………….…………119
- •Глава 6. Підготовка до написання дисертації та накопичення наукової інформації………………………………………………………………………....143
- •Глава 7. Пошук, накопичення та обробка наукової інформації……….…159
- •Глава 8. Вимоги до змісту і структури дисертації…………………………174
- •Глава 9. Оформлення дисертаційної праці…………………………………199
- •Глава 10. Вимоги до автореферату дисертації………………………………..222
- •Глава 11. Порядок захисту дисертації……………………………………….233
- •Глава 12. Робота над публікаціями, рефератами і доповідями …………….261
- •Глава 1
- •Поняття про науку
- •Наукова комунікація. Наукова школа
- •Науково-дослідницька діяльність студентів
- •Підготовка та атестація наукових і науково-педагогічних кадрів
- •Докторантура. Аспірантура
- •1.4.2. Здобувачі наукового ступеня, які працюють над дисертаціями поза докторантурою або аспірантурою
- •Глава 2
- •Організація творчої діяльності
- •Психологія наукової творчості
- •Робочий день науковця
- •Робоче місце науковця
- •Оргтехніка, технічні засоби наукової діяльності
- •Ділове спілкування
- •Ділове листування
- •Ділова розмова по телефону
- •Особистий архів (бібліотека) здобувача
- •Глава 3
- •Методологія дослідження
- •Фундаментальна, або філософська, методологія
- •Загальнонаукова методологія
- •Конкретнонаукова методологія
- •Методи і техніка дослідження
- •Використовування методів наукового пізнання
- •Методи, що застосовуються на емпіричному
- •Методи теоретичних досліджень
- •Застосування логічних законів і правил
- •Глава 4
- •Етапи соціологічного дослідження
- •Розробка програми дослідження
- •Характеристика окремих видів досліджень
- •Спостереження
- •Опитування
- •Експеримент
- •Формування вибіркової сукупності
- •Підготовка даних до обробки
- •Методика обробки одержаної інформації
- •Ручна обробка інформації
- •Введення інформації в еом та її обробка
- •Аналіз та інтерпретація одержаних даних
- •Форми звітності про соціологічне дослідження
- •Глава 5
- •Курсова (дипломна) робота: загальна характеристика
- •Послідовність виконання курсової (дипломної) роботи
- •Підготовчий етап роботи над курсовою (дипломною) роботою
- •Робота над текстом курсової (дипломної) роботи
- •Заключний етап роботи над курсовою (дипломною) роботою
- •Підготовка до захисту та захист курсової (дипломної) роботи
- •Керівництво курсовою (дипломною) роботою та її рецензування
- •Магістерська дисертація як кваліфікаційне дослідження
- •Глава 6
- •6.1. Дисертація: визначення поняття, основні види
- •Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора наук: загальна характеристика
- •Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук: загальна характеристика
- •Загальна схема наукового дослідження
- •Вибір і затвердження теми. Формулювання назви дисертації
- •Складання пояснювальної записки до вибору теми дисертації. Затвердження теми
- •Складання індивідуального і робочого планів
- •Глава 7
- •Підсистема інформації про об’єкт дослідження
- •Пошук вторинної документної інформації з теми
- •Аналіз наукової літератури з теми
- •Отримання та аналіз первинної інформації
- •Глава 8
- •Загальні вимоги до дисертації
- •Структура дисертації
- •Вступ, його композиція
- •Актуальність дослідження
- •Мета і задачі дослідження
- •Об’єкт і предмет дослідження
- •Наукова новизна одержаних результатів
- •Практичне значення одержаних результатів
- •Особистий внесок здобувача
- •Апробація результатів дисертації
- •Публікації
- •Основна частина дисертації
- •Висновки
- •Список використаних джерел
- •Додатки
- •Глава 9
- •Мова і стиль дисертаційної праці
- •Загальні вимоги до оформлення дисертації
- •Нумерація
- •Подання текстового матеріалу
- •Ілюстрації
- •Формули
- •Посилання
- •Список використаних джерел
- •Додатки
- •Глава 10
- •Загальні вимоги до автореферату
- •Структура автореферату
- •Анотація
- •Оформлення автореферату
- •Видання автореферату
- •Електронний варіант автореферату дисертації
- •Глава 11
- •Попередня експертиза дисертації (передзахист)
- •Подання дисертації для попереднього розгляду в спеціалізованій вченій раді
- •Друкування і розсилання автореферату
- •Підготовка здобувача до захисту дисертації
- •Процедура прилюдного захисту дисертації
- •Оформлення документів атестаційної справи
- •Глава 12
- •Наукова публікація: поняття, функції,
- •Статті мають публікуватись у провідних наукових фахових журналах та інших періодичних наукових фахових виданнях. Їх перелік затверджує вак України при дотриманні таких вимог.
- •Мінімальна кількість та обсяг публікацій здобувача
- •Наукова монографія
- •Наукова стаття
- •Тези наукової доповіді (повідомлення)
- •Методика підготовки та оформлення публікації
- •Техніка написання тексту
- •Реферат
- •Доповідь (повідомлення)
Мета і задачі дослідження
Після формулювання наукової проблеми і доказу того, що та частина цієї проблеми, яка є темою дисертаційної роботи, ще не була розроблена та висвітлена в спеціальній літературі, формулюють мету роботи і завдання, які мають бути вирішені відповідно до цієї мети.
Мета дослідження — це поставлена кінцева мета, кінцевий результат, на досягнення якого спрямоване дослідження. Вона повинна узгоджуватися з назвою дисертації і містити не тільки очікувані її результати, а й вказувати, на яких наукових передумовах вона базується, чим і як досягається (із залученням яких наукових гіпотез, ідей, явищ, законів та ін.). Небажано вживати такі формулювання мети дисертаційного дослідження, як: “обґрунтування і розробка наукових основ, принципів створення нових технологій...” або “розробка методів і засобів підвищення ефективності за рахунок вдосконалення...” та ін., без конкретизації наукових передумов, на яких базується досягнення поставленого завдання.
Між метою і кінцевим результатом дослідження має бути тісний зв’язок. Поставленої мети обов’язково треба досягти. І неодмінно перевірити, чи чітко визначене досягнення мети у висновках.
Мета дисертації реалізується через конкретні задачі, які треба вирішити відповідно до цієї мети. Формулюючи мету, не слід вживати слова “дослідження “вивчення...”, оскільки вони вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету.
Задачі дослідження не повинні бути глобальними, такими, що претендують стати темами окремих дисертацій. Вони повинні “працювати” на мету дисертації. Не слід захоплюватись їх кількістю, це призводить до громіздкості роботи й неповного їх вирішення. Треба ставити як прикладні, так і теоретичні завдання (уведення до наукового обігу нових понять, розкриття їх сутності і змісту, розробка критеріїв і показників оцінки ефективності, принципів, умов і факторів, експериментальна перевірка, підготовка методичних рекомендацій для їх використання на практиці і та ін.
Задачі дослідження формулюються у формі переліку дій: “вивчити…’, “проаналізувати...”, “встановити..., вияснити..., обґрунтувати...” та ін. Формулювати завдання слід якомога ретельніше, оскільки опис їх вирішення становитиме зміст розділів і підрозділів дисертаційної роботи. Це важливо і тому, що назви таких розділів дисертації мають відповідати конкретним завданням і результатам дослідження. Мети і задач дослідження, а також головного результату треба обов’язково досягнути.
Про досягнення мети слід зазначити у висновках дисертації, про вирішення конкретних завдань дисертації засвідчити висновками до відповідних розділів дослідження.
Якщо мета і завдання дослідження сформульовані неточно, це свідчить про недостатнє осмислення здобувачем головного наукового результату, до якого він прагне. Крім того, фахівці (опоненти) не зможуть оцінити рівень досягнення здобувачем мети дисертації.
Об’єкт і предмет дослідження
Згідно із сучасними вимогами ВАК України формування об’єкта і предмета дослідження є обов’язковим елементом дисертаційного дослідження.
Об'єкт дослідження — це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обрані для вивчення. У разі, коли цю частину об’єктивної реальності обирають темою дослідження, вона стає предметом дослідження. Предмет — це те, що міститься в межах об’єкта. Предмет дослідження — це теоретичне відтворення об’єктивної дійсності, тих суттєвих зв’язків та відношень, які підлягають безпосередньому вивченню в даній дисертації, є головними, визначальними для конкретного дослідження.
Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього і спрямована основна увага здобувача, саме предмет дослідження визначає тему дисертаційної праці, яка зазначена на титульному аркуші як її назва. Об’єкт та (або) предмет дослідження обов’язково мають бути новими.
Тема, об’єкт і предмет, мета і задачі дослідження перебувають у нерозривному зв’язку, у своїй сукупності вони зумовлюють зміст положень, що виносяться здобувачем на захист, висновків і рекомендацій дисертації. Тут можна простежити таку закономірність.
Якщо для формулювання назви дисертації має велике значення об’єкт дослідження і кінцевий результат, то для визначення мети дослідження, крім того, має значення такий елемент, як шлях досягнення кінцевого результату, про який не йдеться у формулюванні теми.
Сутність указаних елементів формулюється опосередковано змістом відповідних елементів наукового дослідження, які схематично можна представити таким чином.
Проблема дослідження характеризує ситуацію, яка відображає суперечність між типовим станом об’єкта дослідження в реальній дійсності і вимогами суспільства до його більш ефективного функціонування. Крім того, проблемна ситуація може відображати суперечність між сучасним станом наукового вивчення об’єкта і необхідністю в його поглибленому теоретичному обґрунтуванні.
Кінцевий результат відображає очікуваний від виконання дисертації позитивний ефект, який формулюється двоступенево: перша частина — як суспільна користь; друга — як конкретна користь
Об’єкт дослідження — частина об’єктивної реальності, яка на даному етапі стає предметом практичної і теоретичної діяльності людини як соціальної істоти (суб’єкта).
Предмет дослідження є елементом дослідження, який включає сукупність властивостей і відношень об’єкта, опосередкований людиною (суб’єктом) у процесі дослідження з певною метою в конкретних умовах.
Шлях досягнення кінцевого результату визначається гіпотетичною вказівкою на очікування конкретної користі від вивчення основного предмета дослідження.
Такими є логічні зв’язки між об’єктом, предметом, темою і метою дослідження, на які необхідно зважати в практиці дослідницької роботи.
Характер результатів дисертації може бути таким.
Розв’язання наукової проблеми, що має важливе народногосподарське та соціально-культурне значення.
Розробка теоретичних положень, сукупність яких можна кваліфікувати як нове вагоме досягнення в розвитку перспективного напряму відповідної галузі наук.
Науково обґрунтовані, економічні чи технологічні рішення, впровадження яких є значним внеском у прискорення науково-технічного прогресу.
Кандидатська дисертація повинна містити наукові результати. Науковий результат — це кінцевий підсумок, що завершує наукове дослідження. Він повинен відповідати вимогам наукової новизни, достовірної і практичної значущості (рис. 8.4).
Рис. 8.4. Основні вимоги до наукового результату
Науковий результат — це творчий продукт окремого розділу і дисертації в цілому. Суть наукового результату повинна бути сформульована в коротких висновках до розділу, а також у загальних висновках до дисертації. Виклад суті результату має бути коротким, зрозумілим, конкретним, без загальних слів і термінів, що потребують додаткових пояснень.
Аналіз наукових результатів дисертації можна здійснити, якщо зазначити:
коротку суть наукового результату;
новизну результату;
достовірність результату;
практичну значущість;
джерело, в якому опублікований результат, і обґрунтування пріоритету.