- •Глава 1. Наука як сфера людської діяльності…………………………11
- •Глава 2. Психологія і технологія наукової творчості…………........................37
- •Глава 3. Методологія та методи наукового дослідження………..…………50
- •Глава 4. Організація і проведення соціологічних досліджень……..………84
- •Глава 5. Курсова, дипломна, магістерська роботи як кваліфікаційне дослідження…………………………………………………………….…………119
- •Глава 6. Підготовка до написання дисертації та накопичення наукової інформації………………………………………………………………………....143
- •Глава 7. Пошук, накопичення та обробка наукової інформації……….…159
- •Глава 8. Вимоги до змісту і структури дисертації…………………………174
- •Глава 9. Оформлення дисертаційної праці…………………………………199
- •Глава 10. Вимоги до автореферату дисертації………………………………..222
- •Глава 11. Порядок захисту дисертації……………………………………….233
- •Глава 12. Робота над публікаціями, рефератами і доповідями …………….261
- •Глава 1
- •Поняття про науку
- •Наукова комунікація. Наукова школа
- •Науково-дослідницька діяльність студентів
- •Підготовка та атестація наукових і науково-педагогічних кадрів
- •Докторантура. Аспірантура
- •1.4.2. Здобувачі наукового ступеня, які працюють над дисертаціями поза докторантурою або аспірантурою
- •Глава 2
- •Організація творчої діяльності
- •Психологія наукової творчості
- •Робочий день науковця
- •Робоче місце науковця
- •Оргтехніка, технічні засоби наукової діяльності
- •Ділове спілкування
- •Ділове листування
- •Ділова розмова по телефону
- •Особистий архів (бібліотека) здобувача
- •Глава 3
- •Методологія дослідження
- •Фундаментальна, або філософська, методологія
- •Загальнонаукова методологія
- •Конкретнонаукова методологія
- •Методи і техніка дослідження
- •Використовування методів наукового пізнання
- •Методи, що застосовуються на емпіричному
- •Методи теоретичних досліджень
- •Застосування логічних законів і правил
- •Глава 4
- •Етапи соціологічного дослідження
- •Розробка програми дослідження
- •Характеристика окремих видів досліджень
- •Спостереження
- •Опитування
- •Експеримент
- •Формування вибіркової сукупності
- •Підготовка даних до обробки
- •Методика обробки одержаної інформації
- •Ручна обробка інформації
- •Введення інформації в еом та її обробка
- •Аналіз та інтерпретація одержаних даних
- •Форми звітності про соціологічне дослідження
- •Глава 5
- •Курсова (дипломна) робота: загальна характеристика
- •Послідовність виконання курсової (дипломної) роботи
- •Підготовчий етап роботи над курсовою (дипломною) роботою
- •Робота над текстом курсової (дипломної) роботи
- •Заключний етап роботи над курсовою (дипломною) роботою
- •Підготовка до захисту та захист курсової (дипломної) роботи
- •Керівництво курсовою (дипломною) роботою та її рецензування
- •Магістерська дисертація як кваліфікаційне дослідження
- •Глава 6
- •6.1. Дисертація: визначення поняття, основні види
- •Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора наук: загальна характеристика
- •Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук: загальна характеристика
- •Загальна схема наукового дослідження
- •Вибір і затвердження теми. Формулювання назви дисертації
- •Складання пояснювальної записки до вибору теми дисертації. Затвердження теми
- •Складання індивідуального і робочого планів
- •Глава 7
- •Підсистема інформації про об’єкт дослідження
- •Пошук вторинної документної інформації з теми
- •Аналіз наукової літератури з теми
- •Отримання та аналіз первинної інформації
- •Глава 8
- •Загальні вимоги до дисертації
- •Структура дисертації
- •Вступ, його композиція
- •Актуальність дослідження
- •Мета і задачі дослідження
- •Об’єкт і предмет дослідження
- •Наукова новизна одержаних результатів
- •Практичне значення одержаних результатів
- •Особистий внесок здобувача
- •Апробація результатів дисертації
- •Публікації
- •Основна частина дисертації
- •Висновки
- •Список використаних джерел
- •Додатки
- •Глава 9
- •Мова і стиль дисертаційної праці
- •Загальні вимоги до оформлення дисертації
- •Нумерація
- •Подання текстового матеріалу
- •Ілюстрації
- •Формули
- •Посилання
- •Список використаних джерел
- •Додатки
- •Глава 10
- •Загальні вимоги до автореферату
- •Структура автореферату
- •Анотація
- •Оформлення автореферату
- •Видання автореферату
- •Електронний варіант автореферату дисертації
- •Глава 11
- •Попередня експертиза дисертації (передзахист)
- •Подання дисертації для попереднього розгляду в спеціалізованій вченій раді
- •Друкування і розсилання автореферату
- •Підготовка здобувача до захисту дисертації
- •Процедура прилюдного захисту дисертації
- •Оформлення документів атестаційної справи
- •Глава 12
- •Наукова публікація: поняття, функції,
- •Статті мають публікуватись у провідних наукових фахових журналах та інших періодичних наукових фахових виданнях. Їх перелік затверджує вак України при дотриманні таких вимог.
- •Мінімальна кількість та обсяг публікацій здобувача
- •Наукова монографія
- •Наукова стаття
- •Тези наукової доповіді (повідомлення)
- •Методика підготовки та оформлення публікації
- •Техніка написання тексту
- •Реферат
- •Доповідь (повідомлення)
Вступ, його композиція
Вступ до дисертації — дуже відповідальна частина дисертаційного дослідження, оскільки розкриває сутність і стан дослідженості наукової проблеми (завдання) та її значущість, підстави і вихідні дані для розробки теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження.
Далі подають загальну характеристику дисертації в рекомендованій нижче послідовності: актуальність теми, зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами, мета і задачі дослідження, об’єкт, предмет, методи дослідження, наукова новизна одержаних результатів, їх практичне значення, особистий внесок здобувача, апробація результатів дисертації, публікації автора за темою дослідження. Вступ не лише орієнтує читача в подальшому розкритті теми, а й містить усі необхідні її кваліфікаційні характеристики. Тому основні складові вступу до дисертації розглянемо докладніше.
Актуальність дослідження
Актуальність теми — обов’язкова вимога до будь-якої дисертації, перший критерій, за яким здійснюється її експертиза офіційними опонентами, провідною установою, організацією, де виконана робота, а також членами спеціалізованої вченої ради,
Тому цілком природно, що вступ до дисертації має починатися з обґрунтування актуальності теми. В цій частині вступу через критичний аналіз та порівняння з відомими розв’язаннями проблеми (наукового завдання) обґрунтовують актуальність та доцільність роботи для розвитку відповідної галузі науки чи виробництва, особливо на користь України.
Актуальність (лат. actualis — дієвість) теми — це важливість, суттєве значення, відповідність теми дослідження сучасним потребам певної галузі науки та перспективам її розвитку, практичним завданням відповідної сфери діяльності. Вона характеризує співвідношення між тим, що з даної проблеми вже відомо і що досліджується здобувачем уперше, і свідчить про те, для якої галузі науки чи виробництва мають цінність наукові результати дисертації.
Актуальність дослідження — це складова вступу до дисертації та автореферату, невід’ємний елемент пояснювальної записки до вибору і затвердження теми дослідження.
Обґрунтування актуальності вибраної теми дисертації як кваліфікаційної роботи свідчить про те, як автор уміє вибрати важливу для теорії і практики тему, як розуміє й оцінює її щодо сучасної і соціальної значущості. Актуальність теми характеризує наукову зрілість і професійну підготовленість здобувача.
Висвітлення актуальності повинно бути небагатослівним, достатньо в межах однієї сторінки коротко викласти:
сутність проблеми дослідження;
соціальну значущість проблеми дослідження, вирішення якої має важливе народногосподарське та соціально-куль турне значення в умовах України;
суттєве значення для подальшого розвитку відповідної галузі науки чи виробництва; теорії і практики.
значення для створення нових напрямів певної галузі науки;
вирішення конкретних часткових питань, які сприяють якісним змінам у науці чи виробництві;
доцільність роботи, 11 відмінність в порівнянні з відомими розв’язаннями проблеми (наукового завдання);
зв’язок теми дисертації з науковими програмами, планами, темами науково-дослідницької роботи організації, де виконана робота, а також з галузевими і (або) державними планами та програмами.
Важливою складовою актуальності є формулювання проблемної ситуації, виклад її сутності. В кандидатській дисертації, як правило, вирішується лише одна наукова проблема. Проблема дослідження характеризує проблемну ситуацію, яка відображає суперечність між типовим станом об’єкта дослідження в реальній суспільній практиці і вимогами суспільства до його більш ефективного функціонування.
Будь-яке наукове дослідження здійснюється для того, щоб подолати певні труднощі в процесі пізнання нових явищ, пояснити раніше невідомі факти або виявити неповноту старих засобів пояснення відомих фактів. Ці труднощі в найвиразнішій формі виявляють себе в так званих проблемних ситуаціях, коли набуте наукове знання виявляється недостатнім для вирішення нових завдань пізнання.
Проблема завжди виникає тоді, коли старе знання вже стає і недостатнім, а нове знання ще не набуло розвиненої форми, Таким чином, проблема в науці — це суперечлива ситуація, що потребує свого вирішення Така ситуація виникає найчастіше в результаті відкриття нових фактів, які явно не вкладаються у рамки попередніх теоретичних уявлень, тобто коли жодна з теорій неспроможна пояснити нові факти.
Правильна постановка і чітке формулювання нових проблем часто має не менше значення, ніж їх вирішення. Саме вибір проблеми, якщо не цілком, то значною мірою визначає стратегію дослідження взагалі і напрями наукового пошуку зокрема. Не випадково вважається, що сформулювати наукову проблему — означає показати вміння відокремити головне від другорядного, виявити те, що вже відомо і що поки не відомо науці з предмету дослідження.
Таким чином, якщо здобувачеві вдається показати, де проходить межа між знанням і незнанням про предмет дослідження, тоді йому легко чітко й однозначно визначити наукову проблему, сформулювати її сутність.
Вибираючи тему дисертації, слід зважати на те, що праці, присвячені широким темам, часто бувають поверховими і недостатньо самостійними. Вузька ж тема проробляється докладніше і глибше.
При обґрунтуванні актуальності теми зазначають стан її розробки. Для цього складається стислий огляд літератури, який підсумовує, що саме ця тема ще не вивчена (розкрита лише частково, не в тому аспекті) і тому потребує подальшої розробки. Якщо такого висновку здобувач не може дійти, він позбавляє себе можливості розробляти дану тему.
Завершується ця частина вступу рубрикою Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тут коротко викладають зв’язок теми дисертації з плановим дослідженням.
Тема входить до державної програми чи програми міжнародних досліджень.
Тема входить до галузевої програми, планів НАН України, галузевих міністерств, планів міжгалузевих об’єднань чи до тематичного плану установи.
Ініціативна робота.
При наявності такого зв’язку наводять назву конкретної програми, її шифр, державний реєстраційний номер теми дослідження, а також рівень впровадження результатів дисертаційного дослідження в цій галузі.
