Введення інформації в еом та її обробка
Обробка за допомогою ЕОМ складається з двох стадій, уведення інформації в машину і власне обробка (виконання статистичних розрахунків). У пам’ять персонального комп’ютера дані вводяться безпосередньо з анкет, а машини обчислювальних центрів, як правило, потребують додаткової процедури— кодування масиву. Групою проінструктованих кодувальників масив даних у цифровому вигляді переноситься на спеціальні кодувальні аркуші, які потім передаються операторам обчислювального центру для набивання перфокарт або запису на магнітні стрічки. Вибір системи кодування, формат кодувальних аркушів та інші технічні питання узгоджуються зі спеціалістами обчислювального центру заздалегідь, на етапі планування дослідження.
Є декілька комп’ютерних програм (SPSS, Stat, Diasta, Socium, Stadia та ін.), які забезпечують введення інформації в ЕОМ і отримання різних варіантів її машинної обробки. Машинна обробка на ЕОМ дає змогу обробити великий масив анкет, які містять якісні й кількісні показники (ознаки), встановлювати та вимірювати зв’язки між ними.
Підготовка соціологічної інформації для введення в ЕОМ полягає в перевірці анкет на відповідність встановленим параметрам. Основними критеріями перевірки є надійність, повнота, точність і технологічність інформації, яку вводять. У процесі підготовки анкет до введення в ЕОМ передбачається також розробка форм подання вихідних даних. Метою такої підготовки є уніфікація анкетних даних, яка сприяє їх введенню та зберіганню в ЕОМ. Підготовлені таким чином дані вводяться в ЕОМ за допомогою клавіатури. Зберігається ця інформація на магнітних гнучких, жорстких, лазерних дисках та інших пристроях.
Уведення даних в ЕОМ здійснюється методом перенесення із заповнених анкет варіантів відповідей респондентів на певні запитання.
Соціологічна інформація може зберігатися в пам’яті ЕОМ, наприклад, у вигляді таблиць (табл. 4.7).
Таблиця 4.7. Обробка інформації на ЕОМ
№ респондента |
Номери запитань |
||||
1 |
2 |
3 |
… |
М |
|
Респондент 1 |
|
|
|
|
|
Респондент 2 |
|
|
|
|
|
… |
|
|
|
|
|
Респондент N |
|
|
|
|
|
Кожний рядок таблиці має порядковий номер і містить відповіді окремого конкретного респондента на всі запитання анкети. Порядкові номери відповідають введеним дослідником кодам. Таблиця містить декілька полів (у табл. 4.8 по горизонталі), у кожному з яких зберігається вибраний респондентом варіант відповіді на запитання анкети. Кількість таких полів, або комірок, дорівнює сумі варіантів відповідей анкети. Якщо, наприклад, в анкеті, що складається з 27 запитань, загальна кількість запропонованих варіантів відповідей дорівнює 120, то і кількість комірок таблиці дорівнюватиме 120. Поля таблиці пронумеровано так, що кожне з них має номер, який відповідає номеру відповіді в анкеті. Поля, в яких містяться дані всіх респондентів з одного варіанта відповіді, являють собою колонку таблиці (по вертикалі).
Респондент, відповідаючи на запитання анкети, вибирає один або декілька із запропонованих варіантів і помічає їх кодом або підкресленням.
Вибравши анкету і визначивши її код, в електронній таблиці знаходять рядок (запис) із таким номером. За допомогою спеціальних клавіш (як правило, це клавіші із зображенням стрілок угору і вниз) переміщають маркер (світлову рисочку-позначку) на екрані дисплея на початок цього рядка. Знайшовши в анкеті відповідь, відмічену тим чи іншим способом респондентом, оператор визначає його порядковий номер. Відшукавши в електронній таблиці чи базі даних комірку з таким номером, він за допомогою клавіші “Табуляція” або клавіш із зображенням стрілок вліво чи вправо переміщується в ній і записує там цифру “1”, натиснувши клавішу з її зображенням. В решту комірок нічого не вводиться. Операція введення потребує підвищеної уваги та акуратності.
Нижче наведено варіант таблиці, створеної за допомогою програми табличний редактор Microsoft Excel (табл. 4.8).
На екрані комп’ютера накреслюється таблиця, в комірки якої можуть вноситися відповідні символьні (текстові або цифрові) дані, а також формули для отримання сумарних даних.
Перед боковиком таблиці розміщено цифри від 1 до N (від 10 до 13), де максимальне значення може дорівнювати 9999. Вони показують номер рядка таблиці. Горизонтально над рядком з номером “1” розташовані літери латинського алфавіту від А до Z (від 10 до L). На перехресті колонки з рядком розміщується комірка, яка має свої координати. На приклад, комірка таблиці з текстом 07 має адресу (координати) Н4. У комірці з адресою В10 може бути записана формула sum (В6 : В8), це означає, що всі дані в комірці від В6 до В8 колонки В додаватимуться, а їх результат запишеться в комірку В10. У комірках від С10 до К10 будуть такі самі формули з відповідною кожній колонці літерою латинського алфавіту. В комірку В12 може бути введена формула B10/100N, де N означає кількість рядків (записів) таблиці, призначену для введення даних респондентів, тобто максимальну кількість анкетованих респондентів. У даному разі N = З, тобто від 6 до 8 рядків включно.
Для збереження таблиці з даними в програмі закладено спеціальну команду “SAVE”, для виконання якої треба вказати ім’я файла, в якому таблиця буде зберігатися, наприклад ANCETA-l.xls.
Робота з уведення даних анкет доволі трудомістка, одноманітна і разом з тим відповідальна. Однак саме ця форма через наочність приваблива для введення, коригування та обробки анкет на ЕОМ.
Таблиця 4.8. Зразок роботи програми Microsoft Excel
1 |
А |
В |
С |
D |
Е |
F |
G |
Н |
І |
J |
К |
L |
|
2 |
Номери відповідей |
Запитання 1 |
Запитання 2 |
||||||||||
3 |
01 |
02 |
03 |
04 |
05 |
06 |
07 |
08 |
09 |
10 |
11 |
||
4 |
Респондент 1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5 |
Респондент 2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
6 |
................ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
7 |
................ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
8 |
............... |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
9 |
Респондент N |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
10 |
Частота |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
11 |
Відсоток частоти |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
12 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
13 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Контроль уведення даних, як правило, здійснює друга особа методом звірення даних кожної анкети з табличними їх значеннями. При знаходженні помилкових даних за допомогою клавіш із зображенням стрілок вліво, вправо, вгору і вниз переміщуються в комірку, в якій виявлено помилку, 1 вводять у неї з клавіатури комп’ютера правильне значення.
Заповнена таблиця стає комп’ютерною базою даних проведеного соціологічного дослідження. Із загального обсягу інформації, що закладена і зберігається в ЕОМ, можна вибрати необхідні соціологічні дані (певну кількість рядків і стовпців) і скласти нову таблицю (табл. 4.9).
Таблиця 4.9. Зразок заповненої таблиці програми
Номери відповідей |
002 |
005 |
011 |
013 |
017 |
Респондент 1 |
1 |
|
1 |
1 |
|
Респондент т |
|
1 |
1 |
|
|
Сума (частота) |
1 |
1 |
2 |
1 |
1 |
Відсоток частоти |
50 |
50 |
100 |
50 |
50 |
Машинна обробка анкет дає змогу отримати графічне зображення даних соціологічних досліджень — кругову (рис. 4.3), стовпчикову, суміщену (рис. 4.4) та інші види діаграм.
Цифри на рис. 4.3 біля заштрихованих різним способом секторів показують номери варіантів вибраних відповідей анкети. В дужках поряд із цими цифрами зазначають кількість респондентів, що вибрали вказаний варіант відповіді, тобто його частоту серед загальної кількості відповідей у відсотках. Так, номери відповідей 2, 5, 13 і 17 мають однаковий відсоток (17 %) і в даній ситуації показують, що сумарна частота кожного з них дорівнює 1, а сумарна частота відповіді 11 майже вдвоє більша (32 %), тобто дорівнює 2.
Рис. 4.3. Частота відповідей респондентів на запитання анкети, %
Рис. 4.4. Частота відповідей на запитання анкети
Основні завдання, які можна вирішити за допомогою ЕОМ:
обробка великого масиву анкет, що містять якісні та кількісні ознаки;
здійснення формального логічного контролю за введенням даних, коригуванням помилок і машинною обробкою анкет;
реалізація описової дослідницької стратегії;
отримання одно-, дво-, тримірних видів розподілу відповідей на запитання анкети;
встановлення і вимірювання взаємозв’язків між ознаками (параметрами).
Згідно з цілями аналізу дослідник має можливість задавати різні параметри для машинної обробки всього масиву анкетних даних або його частини. Для отримання інформації з кількох спеціально вибраних параметрів дослідник указує їх діапазон. Наприклад, можна задати такий параметр: скільки чоловіків і жінок відповіли на той чи інший варіант запитання
і який варіант відповіді вони вибрали або скільки респондентів чоловічої статі віком від 21 до 27 років взагалі не відвідують заклади культури?
Крім того, після кожного етапу машинної обробки соціолог може здійснити аналіз отриманих результатів і в разі необхідності повертатися до попередніх етапів обробки для корекції, уточнення або додаткової обробки. В автоматизованому режимі можна здійснювати сортування введених в ЕОМ даних анкетування за одною або кількома ознаками за будь- яким порядком, наприклад, зменшенням або зростанням номерів запитань. Як цифровий параметр можна взяти рік народження респондента. Якщо параметром є текстова інформація, то її можна відсортувати за абеткою. Нарешті можна отримати результати з кожної відповіді на поставлене запитання. Це дасть змогу порівняти та інтерпретувати результати різних соціологічних досліджень, моделювати структуру соціокультурних процесів та їх динаміку.