3. Характеристика окремих видів досліджень

Серед методів дослідження особливого поширення набули спостереження, опитування, експерименту тому зупинимося на них детальніше.

1. Спостереження

Спостереження використовується, як правило, для збору та узагальнення первинної інформації, посідає провідне місце при дослідженні соціальних спільнот, соціальної поведінки індивідів. Воно охоплює видимі ознаки подій та змін у сфері відповідної діяльності і відбиває конкретні події в конкретних ситуаціях. За підсумками спостереження можна зробити вагомі висновки і про конкретне соціокультурне середовище, умови та зміст діяльності. Воно використовується як джерело побудови гіпотез і слугує методом перевірки результатів інших досліджень.

Спостереження — один із складних і трудомістких методів. Це зумовлено специфікою відносин суб’єкта та об’єкта спостереження, в якому людина виступає і суб’єктом, і об’єктом, що, безумовно, впливає на процес дослідження. Тому використання цього методу пов’язане з певною формалізацією процедур, розробкою інструментарію, який забезпечує надійність вихідних даних.

За рівнем стандартизації процедури спостереження поділяються на запрограмовані — з реєстрацією строго виділених ознак спостереження, із застосуванням спеціальних карток; частково стандартизовані — з використанням протоколів, щоденників спостереження; ті, що не контролюються, — з щоденниковими записами.

Розробка програми наукового спостереження передбачає п’ять етапів:

1. Визначення мети і завдань. Мета зумовлює спрямованість спостереження. Завдання можуть включати попереднє орієнтування в об’єкті спостереження, висування і перевірку гіпотез, уточнення і перевірку результатів, отриманих за допомогою інших методів. Одними із провідних завдань у програмі спостереження можуть бути побудова і класифікація умов, ознак, які утворюють ситуацію, що підлягає спостереженню.

2. Вибір об'єкта, предмета і ситуації спостереження. Об’єктом спостереження можуть бути соціальні спільноти, групи, окремі особи в різноманітних ситуаціях. Ситуація спостереження — це комплекс умов, за наявності яких об’єкт підлягає спостереженню. Згідно з програмою дослідження спостереження ситуації можуть бути природними та експериментальними, керованими і некерованими, спонтанними та організованими та ін. Предметом спостереження можуть виступати ознаки, властивості, умови, форми поведінки індивідів, груп у певній соціокультурній ситуації, середовищі.

3. Вибір засобу (виду) і визначення категорій та ознак, за якими буде відстежуватися та оцінюватися ситуація спостереження. Категорії — це групи емпіричних ознак об’єкта спостереження, що реєструються під час спостереження і в стандартизованих спостереженнях виявляються в певних показниках. Критерії спостереження можуть бути описовими або оціночними. Ознаки відбивають найбільш значущі сторони об’єкта. Це, наприклад, доступні спостереженню акти дій об’єкта, реакція аудитори на проведені культурно-дозвільні програми, читацькі конференції, комплекс умов, за яких об’єкт підлягає спостереженню та ін.

4. Вибір засобів реєстрації об'єкта спостереження визначається цілями і завданнями дослідження, об’єктом, предметом і видом спостереження. Реєструвати результати спостереження можна в блокнотах, картах реєстрації, протоколах, щоденниках.

5. Обробка та інтерпретація інформації. У підсумковому документі, звіті відбиваються дані про час, місце, ситуацію і способи спостереження, наводиться характеристика спостережуваних ситуацій, підкреслюються елементи новизни отриманих даних і подаються висновки.

Типові помилки при проведенні спостереження

• Спостереження розпочинається без спеціально розробленої програми, здійснюється випадково.

• Ознаки спостереження не пов’язані з проблемною ситуацією і гіпотезою дослідження.

• В числі ознак спостереження в картках не відмічені часто повторювані і достатньо значущі властивості ситуацій спостереження.

• Не введено обмежень на умови спостереження, і спостерігачі зіткнулися під час роботи з принципово різними ситуаціями.

• Не підготовлені і не апробовані методичні документи; з цієї причини під час збору даних виникають труднощі, пов’язані з чіткою реєстрацією ознак.

Настрій спостерігача може негативно впливати на характер сприйняття подій, на оцінку результатів спостереження.

Спостереження має як позитивні, так і негативні властивості. Недоліки полягають у неможливості гарантування репрезентативності даних через велику кількість явищ, елементів суб’єктивізму в інтерпретації ситуацій, спостережень, подій. Крім того, як правило, спостерігаються лише ті події, які відбуваються в період проведення дослідження.