
- •Глава 1. Наука як сфера людської діяльності…………………………11
- •Глава 2. Психологія і технологія наукової творчості…………........................37
- •Глава 3. Методологія та методи наукового дослідження………..…………50
- •Глава 4. Організація і проведення соціологічних досліджень……..………84
- •Глава 5. Курсова, дипломна, магістерська роботи як кваліфікаційне дослідження…………………………………………………………….…………119
- •Глава 6. Підготовка до написання дисертації та накопичення наукової інформації………………………………………………………………………....143
- •Глава 7. Пошук, накопичення та обробка наукової інформації……….…159
- •Глава 8. Вимоги до змісту і структури дисертації…………………………174
- •Глава 9. Оформлення дисертаційної праці…………………………………199
- •Глава 10. Вимоги до автореферату дисертації………………………………..222
- •Глава 11. Порядок захисту дисертації……………………………………….233
- •Глава 12. Робота над публікаціями, рефератами і доповідями …………….261
- •Глава 1
- •Поняття про науку
- •Наукова комунікація. Наукова школа
- •Науково-дослідницька діяльність студентів
- •Підготовка та атестація наукових і науково-педагогічних кадрів
- •Докторантура. Аспірантура
- •1.4.2. Здобувачі наукового ступеня, які працюють над дисертаціями поза докторантурою або аспірантурою
- •Глава 2
- •Організація творчої діяльності
- •Психологія наукової творчості
- •Робочий день науковця
- •Робоче місце науковця
- •Оргтехніка, технічні засоби наукової діяльності
- •Ділове спілкування
- •Ділове листування
- •Ділова розмова по телефону
- •Особистий архів (бібліотека) здобувача
- •Глава 3
- •Методологія дослідження
- •Фундаментальна, або філософська, методологія
- •Загальнонаукова методологія
- •Конкретнонаукова методологія
- •Методи і техніка дослідження
- •Використовування методів наукового пізнання
- •Методи, що застосовуються на емпіричному
- •Методи теоретичних досліджень
- •Застосування логічних законів і правил
- •Глава 4
- •Етапи соціологічного дослідження
- •Розробка програми дослідження
- •Характеристика окремих видів досліджень
- •Спостереження
- •Опитування
- •Експеримент
- •Формування вибіркової сукупності
- •Підготовка даних до обробки
- •Методика обробки одержаної інформації
- •Ручна обробка інформації
- •Введення інформації в еом та її обробка
- •Аналіз та інтерпретація одержаних даних
- •Форми звітності про соціологічне дослідження
- •Глава 5
- •Курсова (дипломна) робота: загальна характеристика
- •Послідовність виконання курсової (дипломної) роботи
- •Підготовчий етап роботи над курсовою (дипломною) роботою
- •Робота над текстом курсової (дипломної) роботи
- •Заключний етап роботи над курсовою (дипломною) роботою
- •Підготовка до захисту та захист курсової (дипломної) роботи
- •Керівництво курсовою (дипломною) роботою та її рецензування
- •Магістерська дисертація як кваліфікаційне дослідження
- •Глава 6
- •6.1. Дисертація: визначення поняття, основні види
- •Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора наук: загальна характеристика
- •Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук: загальна характеристика
- •Загальна схема наукового дослідження
- •Вибір і затвердження теми. Формулювання назви дисертації
- •Складання пояснювальної записки до вибору теми дисертації. Затвердження теми
- •Складання індивідуального і робочого планів
- •Глава 7
- •Підсистема інформації про об’єкт дослідження
- •Пошук вторинної документної інформації з теми
- •Аналіз наукової літератури з теми
- •Отримання та аналіз первинної інформації
- •Глава 8
- •Загальні вимоги до дисертації
- •Структура дисертації
- •Вступ, його композиція
- •Актуальність дослідження
- •Мета і задачі дослідження
- •Об’єкт і предмет дослідження
- •Наукова новизна одержаних результатів
- •Практичне значення одержаних результатів
- •Особистий внесок здобувача
- •Апробація результатів дисертації
- •Публікації
- •Основна частина дисертації
- •Висновки
- •Список використаних джерел
- •Додатки
- •Глава 9
- •Мова і стиль дисертаційної праці
- •Загальні вимоги до оформлення дисертації
- •Нумерація
- •Подання текстового матеріалу
- •Ілюстрації
- •Формули
- •Посилання
- •Список використаних джерел
- •Додатки
- •Глава 10
- •Загальні вимоги до автореферату
- •Структура автореферату
- •Анотація
- •Оформлення автореферату
- •Видання автореферату
- •Електронний варіант автореферату дисертації
- •Глава 11
- •Попередня експертиза дисертації (передзахист)
- •Подання дисертації для попереднього розгляду в спеціалізованій вченій раді
- •Друкування і розсилання автореферату
- •Підготовка здобувача до захисту дисертації
- •Процедура прилюдного захисту дисертації
- •Оформлення документів атестаційної справи
- •Глава 12
- •Наукова публікація: поняття, функції,
- •Статті мають публікуватись у провідних наукових фахових журналах та інших періодичних наукових фахових виданнях. Їх перелік затверджує вак України при дотриманні таких вимог.
- •Мінімальна кількість та обсяг публікацій здобувача
- •Наукова монографія
- •Наукова стаття
- •Тези наукової доповіді (повідомлення)
- •Методика підготовки та оформлення публікації
- •Техніка написання тексту
- •Реферат
- •Доповідь (повідомлення)
Ділове листування
Особисте ділове листування потребує своєрідного стилю, що відрізняє його від службового. Із тексту листа має вимальовуватись образ автора, його особистість. Кореспонденція має бути виразним і неповторним обличчям автора, гранично точною і чіткою при мінімумі витраченого на неї часу.
При написанні особистого листа можна скористатися рядом порад і принципів, яких дотримуються при складанні службових листів. Серед них: інформативність, лаконічність, логічність та послідовність викладу, уникнення багатозначності та надміру іншомовних слів, увічливість, уникнення категоричності і заперечних форм, достатність аргументації, наявність вступного і завершального компліментів.
Отже, особисті ділові листи мають бути чіткими, лаконічними, зрозумілими, не містити нічого зайвого, що заважало б сприйманню основної інформації. З іншого боку, лист — це письмова розмова з адресатом, а тому можливе використання гумору та “магічних слів”, що забезпечує неофіційність, створює автору відповідний імідж. Зрештою, вибір стилю залежить від ситуації: мети листа, близькості знайомства автора з адресатом чи необхідності дотримання субординації. Тут відкритий широкий простір для творчості, слід лише стежити за тим, щоб усе в листі було доречним.
Є різні форми звертання до адресата. Найуживаніші; “Шановний...!”, “Вельмишановний...!”, “Шановний колего...”, “Шановний пане...” та ін. Завершальні речення тексту також можуть бути дуже різні: повторення подяки, висловлення сподівання, надії, запевнення адресата, прохання (найближчим часом дати відповідь, надіслати документи) та ін. Прощальні фрази також можуть бути різними. Якщо автор добре знайомий з адресатом, успішно співпрацює з ним уже не перший рік, можна закінчити лист дружніми (але ні в якому разі не панібратськими чи фамільярними) фразами на зразок: “Щиро Ваш...”, “З найкращими побажаннями...”, “З вдячністю та найкращими побажаннями...”, “Щиро відданий Вам...” тощо. Листи офіційного характеру можна закінчувати виразами: “3 глибокою повагою...”, “З вдячністю і повагою..»”, “З повагою і найкращими побажаннями...”, “Залишаємося з пошаною...”, “Бажаємо успіхів...” та ін.
І ще одна порада; слід ретельно перевірити текст листа, щоб у ньому не було помилок та виправлень. Важливо дотримуватись етикету листування.
Ділова розмова по телефону
Ділова телефонна розмова — доволі поширена форма спілкування. Слід враховувати и специфіку, зважити, наскільки в даному разі потрібний телефонний дзвінок — можливо, ефективнішим буде безпосередній контакт або написання листа.
Передусім, необхідно мати телефонний довідник або записник, що містить прізвище, ім’я та по батькові абонента, посаду, номер телефона. Крім того, ретельно продумати і чітко уявляти мету дзвінка, визначити і записати питання, які слід вирішити з абонентом, підготувати необхідні документи та ін.
Дуже важливо визначити слушний час для дзвінка, зважаючи на інтереси абонента. Проявом делікатності є попередній дзвінок для уточнення часу ділової розмови. Не рекомендується телефонувати на початку, в кінці робочого дня, близько до обідньої перерви. Неетично телефонувати додому поважній особі після 21-ї години.
Правильно набравши номер абонента і отримавши відповідь-підтвердження, слід назвати себе, прізвище, ім’я та по батькові потрібного вам абонента. Інколи необхідно назвати його посаду, після взаємних представлень викласти причину дзвінка. Телефонна розмова має бути гранично лаконічною, корисною, без зайвих емоцій, не перевищувати 5—6 хвилин. Вкінці варто підсумувати розмову, виділити найголовніше зі сказаного. Закінчує розмову той, хто зателефонував Доречними будуть фрази: “Дякую за розмову”, “Рада була Вас чути”, “Успіхів Вам” та ін.