- •Курсовий проект
- •Дубно - 2014
- •1.1 Розвиток чоловічого народного костюма в різні періоди
- •1.2 Чоловічий костюм козацької доби
- •Опис одягу запорожцем Коржом. За описом Коржа, який сам був запорожцем (прибл. 1550–1750):
- •Військовий одяг запорожців: жупан, сіряк, кобеняк; сорочка; шаровари, переважно грубі й прості; чоботи; пас; шапка; делія, кунтуш, бурка.
- •Одяг сотника: суконий каптан; шаровари влітку бавовняні, взимку суконі; пояс шовковий; шапка каракулева з оксамитовим верхом; шабля (див. Додаток 18).
- •2.1 Вишивка на козацькій сорочці
- •2.2 Декор різних частин чоловічого костюму
- •3.1 Види техніки вишивки чоловічих костюмів
- •3.2 Технологія вишивки декору чоловічих костюмів (вишивка козацької старшини XVII - XVIII століть)
- •3. Голобуцький Володимир. Запорозьке козацтво. — к.: Вища шк., 1994. 539 с.
- •25. Формування традиційного одягу українців. Режим доступу: http://pidruchniki.Com/istoriya/formuvannya_traditsiynogo_odyagu_ukrayintsiv.
Одяг сотника: суконий каптан; шаровари влітку бавовняні, взимку суконі; пояс шовковий; шапка каракулева з оксамитовим верхом; шабля (див. Додаток 18).
Іноземці, які відвідували Січ, зазначали, що козаки «люблять гарно вдягатися». Австрійський посол Еріх Лясота, відвідавши Січ 1594 року, записав у своєму щоденнику, що елементом традиційного одягу запоріжців були кобеняки, тобто широкі плащі на зразок мантій, які вони носили поверх іншого одягу.
У XVII столітті деякі дані про одяг запоріжців зустрічаються у звітах французького інженера Боплана. Там ідеться про сорочки, шаровари, шапки та жупани.
На малюнку того ж Боплана можна побачити козацький жупан, довжиною нижче за коліна, без коміра, застебнутий густо ґудзиками, підперезаний поясом, до якого з лівого боку було причеплено шаблю. Шапка обшита хутром. У представників старшини хутряна «околиця» шапки попереду частково розрізана. Шапку прикрашалоперо. Киреї у старшин широкі, підбиті хутром, деколи з багатим коміром.
Як уважають дослідники, у XVIII столітті козацький одяг складався з двох головних частин: жупана і черкески.
Жупан сягав тільки до коліна, щоб не заважати швидко вскочити на коня, досить облягаючий. Застібали його на гаплик або ґудзик при комірі і підперезували поясом. Українське козацтво носило верхній одяг білого кольору в теплу пору року і зимою довгі до кісточок білі кожухи, які по всіх швах були оздоблені ремінчиками з кольорової шкіри (червоного, жовтого, коричневого та ін. кольорів) і дуже гарно виглядали. Зимою носили тільки кожухи, а влітку носили тільки сорочки.
Традиційним кольором запорізьких жупанів був червоний. Шили жупани або зі звичайного сукна, або з кармазину, особливого сукна малинового або темно-червоного кольору (див. додаток 19).
Черкеска — одяг досить облягаючий, із фалдами позаду, із вирізаним коміром, підперезаний поясом.
Представники військової старшини носили кунтуш, довгополий, із розрізаними рукавами, без пояса (див. додаток 20). Відомо, що простим козакам заборонялося носити кунтуші.
У 1763 року гетьман Кирило Розумовський підписав спеціальну інструкцію щодо козацького одягу. Згідно з тією інструкцією жупан мав бути суконним, темно-синім. З червоними вилогами, підперезаний червоним поясом. Під ним — білий півжупанок і білі штани. Шапка з чорною смушевою околицею й низьким дном. Плащ мав бути синім.
Але все ж таки традиційним одягом запоріжця завжди вважалися саме кармазинний жупан, широкі шаровари, чоботи та шапка з суконним дном.
Нема сумніву, що крій запорізького одягу, особливо високих шапок, широких шароварів, довгих жупанів і широких поясів, східного походження і запозичений ними від татар і турків. Це запозичення здійснювалося або захопленням під час наїздів, або купівлею, або шляхом дарування з боку вищих татарських і турецьких властей запорізьким козакам. З оттоманської історії турецького історіографа Наїми, наприклад, ми знаємо, що 1653 р. кримський хан Іслам-Гірей подарував запорізьким старшинам сукняні каптани. Загалом запорізький одяг мав таку перевагу, що не сковував рухів людини й був пристосованим до гарячого клімату країни.
Одяг козацький XVI ст. дещо мав відміності від строю XIX ст. Козаки носили тоді гранатового кольору суконі жупаники з вузькими комірами, які защіпалися на гаплики, такі жупаники вдягали в широкі штани до очкура. Під жупаником була біла сорочка з вузьким комірцем, яка защіпалася шпонкою з блискучим камінчиком. По штанах козаки носили широкий реміний пас, на який був завішаний воловий ріг та на довгому мосяжному ланцюжку був завішаний ніж, з двох сторін були завішані шкіряні сумки, одна на кулі, інша на кресало, також за пояс був запханий пістолет. Зверху по жупанику одягали контуш з вильотами та рукавами закинутими на плечі. В руках або за поясом носили ціпок і на ліве плече була завішана бурка. Голову голили, чуб заплітали та закладали за праве вухо, вуса підкручували. На голові носили чорниййолом з каракуля з довгим суконим або оксамитовим вилишкетом, такої самої барви як і жупаник. Господарі в ті часи носили гранатові жупани, обшиті по швах золотими або срібними галонами та сиві каракулеві шапки.
Розділ 2. Елементи декору в чоловічих народних костюмах
