Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
КУРСОВА РОБОТА(Сагач В.І. М-3).docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
7.61 Mб
Скачать

Розділ 3. Ймовірнісні моделі із застосування ланцюгів Маркова

Ланцюги Маркова можуть застосовуватися в задачах, які, на перший погляд, не містять імовірнісних елементів. Проте, виклавши мовою математики основну сутність такої задачі, доходимо висновку, що її можна ефективно розв’язати, скориставшись теорією ланцюгів Маркова.

Існують приклади, так звані потокові моделі,що описують поводження грошових потоків у деякій країні (регіоні). У даному випадку йдеться про розв’язання економічних проблем.

3.1. Ймовірнісна модель грошових потоків та їх стабілізація.

Розглядається, скажімо, деяка країна (регіон), в якій є N міст. У певний момент часу – назвемо його початковим моментом – у кожному з міст перебуває певна кількість грошей. Ці гроші утворюють потоки, що циркулюють між містами. Якщо такі грошові потоки не контролювати, може створитися нестійка ситуація, а саме: в деяких містах будуть надлишки грошової маси, а в інших її бракуватиме. Поводження зазначених потоків має контролювати уряд, щоб досягти по змозі оптимального розподілу грошової маси між містами. Отже, потрібно визначити умову, за якої уряд досягне своєї мети, а також установити, яка кількість грошової маси має надходити до того чи іншого міста в кожний період часу.

Основним припущенням у цій моделі є те, що ззовні до країни гроші не надходять, але частина їх може “зникнути” в місті протягом певного часу. Така ситуація виникає, коли, наприклад, певну кількість грошової маси мешканці зберігають удома, а отже, вона не бере участі у грошових потоках.

3.1.1. Потокова модель із втручанням уряду у грошову ситуацію кожного міста.

Побудуємо три вектори:

вектор-рядок компоненти якого інформують про кількість грошей, які певний момент часу перебувають у місті

вектор-рядок компоненти якого інформують про кількість грошей, що їх уряд додає місту або забирає в нього за побудовою компоненти цього вектора можуть бути додатними, від’ємними, а також дорівнювати нулю, коли уряд не втручається у грошову ситуацію міста;

вектор-рядок компоненти якого інформують про те, що саме має на меті уряд: через певну кількість періодів грошей у місті має бути не менше ніж , коли грошові потоки між містами стабілізуються.

Отже, вектори і мають бути додатними. Компоненти вектора можуть бути як додатними, коли уряд вкладає гроші в економіку міста, так і від’ємними, коли уряд вилучає певну суму грошей з обігу міста. Крім того, ці компоненти можуть дорівнювати нулеві, якщо уряд не втручається у грошову ситуацію міст.

Нехай – частка грошей міста , яка перейде до міста протягом одного періоду часу. Тоді, оскільки то значення можна розглядати як відповідні ймовірності зазначеного переходу.

Отже, можна скористатися теорією ланцюгів Маркова станами яких є грошові ситуації в регіону (країни). Якщо то це означає, що між містами та існує грошовий потік, за – такого потоку немає.

Загальна картина грошових потоків між містами описується матрицею перехідних ймовірностей для ергодичних ланцюгів Маркова. А якщо гроші відпливатимуть із регіону, то в цьому разі додасться поглинальний стан.

Отже, матриця

буде матрицею для поглинальних ланцюгів Маркова з одним поглинальним станом.

Якщо початкові суми у кожному зі станів з міст задаються компонентами вектора , то через певний період часу (крок) у місті сума грошей становитиме

– через два періоди;

– через три періоди;

– через k періодів.

Тоді вектор задає розподіл грошових сум через один період часу;

Аналогічно сума грошей, які спочатку було вкладено в економіку уряду, зміниться за k кроків на .

Отже, за періодів загальна сума становитиме

, [52]

при чому має виконуватись нерівність

, [53]

оскільки вектор потрібно вибрати так, щоб після певного часу кількість грошових одиниць на кожному місті задовольняла умову

[54].

Відомо, що для поглинального ланцюга Маркова , тому головну роль в рівнянні [52] відіграватиме другий член суми у правій його частині:

. [55]

З огляду на те, що

,

рівняння [52] за набуває такого вигляду:

звідки згідно з [52] випливає

. [57]

Отже, для великих значень n нерівність [54] можна записати так:

[58] або . [59]

У загальному випадку, щоб перевірити прийнятність вектора , підставимо значення у рівняння [52]. Тоді дістанемо:

.

Тут . Отже, якщо

тобто ,

То для всіх значень i та t незалежно від вектора .

Таким чином, можна стверджувати, що коли

, [61]

то вектор прийнятний для будь-яких значень вектора .