Форми 3 особи однини

Тип

значення

Визначення

Приклад

Первинне

(парадигмальне)

відношення дії, названої

дієслівною формою,

до суб’єкта, що не є учасником

мовленнєвого акту

Легіон шикується до бою./

Все минає. Не минає біль. (Д.Кремінь, 64)

Біла яхта пливе і пливе…

(Д.Кремінь, 73)

Вторинні

(синтаксичні)

відношення дії, названої дієслівною

формою, до суб’єкта-мовця (1 ос. одн)

І мати все до нього промовляє: "Синочку, мама так тебе чекає".

(О.Горенко)

відношення дії, названої дієслівною

формою, суб’єкта-адресата мовлення

(значення 2 особи)

Ну що ж ти не озиваєшся? Його кличуть, кличуть, а він мовчить!

(Розм.)

дієслівна форма не виражає

відношення дії до ії суб’єкта (безособове значення)

Кожного дня теплішає, світлішає, сильніше пахне весною, і хочеться князеві дії, руху, перемоги.

(Р.Іванченко)

Тип

значення

Визначення

Приклад

Первинне

(парадигмальне)

відношення дії, названої дієслівною

формою, до суб’єктів, якими є мовець

та інший суб’єкт (інші суб’єкти),

з якими мовець об’єднує себе

за певною ознакою

(значення "сумісної особи")

У нашій подорожі ми все одно не оминемо львівських кав’ярень.

(О.Ганущак, 7)

Вторинні

(синтаксичні)

відношення дії, названої дієслівною

формою, до суб’єкта-мовця (1 ос. одн., "авторське ми")

У нашій статті ми пропонуємо читачеві ознайомитися з новими статистичними даними.

(Г.Данильчук)

відношення дії, названої дієслівною

формою, до суб’єкта-адресата

мовлення (значення 2 особи однини)

Чому досі сидимо, сумуємо? Нас чекають, збирайся швиденько!

(Розм.)

відношення дії, названої дієслівною

формою, до узагальненого суб’єкта

(узагальнено-особове значення)

Що маємо – того не бережемо, чого не маємо – за тим сумуємо.

(Н. тв.)

Тип

значення

Визначення

Приклад

Первинне

(парадигмальне)

відношення дії, названої дієслівною формою, до суб’єктів-адресатів мовлення

Усі ви знаєте, що в Старому місті на кожній вулиці причаїлися легенди: романтичні, сумні, таємничі…

(О.Ганущак, 7)

Вторинні

(синтаксичні)

відношення дії, названої дієслівною формою, до суб’єкта-адреса мовлення (2 ос. одн.)

Якщо ви вважаєте себе справжнім шанувальником старожитностей, присвятіть цілий день львівськім музеям.

(О.Ганущак, 7)

відношення дії, названої дієслівною формою, до узагальненого суб’єкта

(узагальнено-особове значення)

Повільно йдете ви ледве помітною в траві стежкою, дихаєте степом, і себе починаєте відчувати часткою цієї вічної, як небо, природи.

(О.Горенко)