2. Особова парадигма дієслів дійсного способу і дієслів наказового способу. Творення особових форм.

Число

Особа

Однина

Множина

1

основа теп. часу + -у

основа теп. часу + -емо/-имо

2

основа теп. часу + -еш/-иш

основа теп. часу + -ете/-ите

3

основа теп. часу + -еть(для зворотніх дієслів 1дієвідміни)/-ить(для незворотніх і незворотніх

дієслів 2 дієвідміни)

основа теп. часу + -е

(для незворотніх

дієслів 1,2 дієвідмін)

основа теп. часу + -уть/-ать

Число

Особа

Однина

Множина

1

основа теп. часу + -ø-/-і- +

-мо

2

основа теп. часу + -ø-/-и-+□

основа теп. часу +-и- + -ть

основа теп. часу +-ø- + -те

3

нехай основа теп. часу + -еть(для зворотніх дієслів 1дієвідміни)/-ить(для незворотніх і незворотніх

дієслів 2 дієвідміни)

основа теп. часу + -е

(для незворотніх

дієслів 1,2 дієвідмін)

нехай основа теп. часу + -уть/-ать

Тип

значення

Визначення

Приклад

Первинне

(парадигмальне)

відношення дії, названої дієслівною формою, до суб’єкта-мовця

Я себе під вечір заспокою./

Це лиш мрево-мариво, не більш./

Легіон шикується до бою./

Все минає. Не минає біль. (Д.Кремінь, 64)

Вторинне

(синтаксичне)

відношення дії, названої дієслівною

формою, до узагальненого суб’єкта

(узагальнено-особове значення)

Як працюю, нічого не чую. (Н. тв.)

Тип

значення

Визначення

Приклад

Первинне

(парадигмальне)

відношення дії, названої дієслівною формою, до суб’єкта-адресата мовлення

Але все ж ти прийди коли-небудь.

У яхт-клубі все інше, нове.

І, Сен-Санса вмираючий лебідь,

Біла яхта пливе і пливе…

(Д.Кремінь, 73)

Вторинні

(синтаксичні)

відношення дії, названої дієслівною формою, до суб’єкта-мовця (1 ос. одн)

Щось знаєш про себе, щось відаєш,

Але відаєш більше, коли дослухаєшся,

Що інші про тебе говорять.

(І.Драч, 209)

відношення дії, названої дієслівною формою, до узагальненого суб’єкта

(узагальнено-особове значення)

Коли вродився травоїдним,

То нагинайся до трави.

(І.Драч, 141)

Доки живеш – сподіваєшся.