2. Методичні вказівки до виконання та оформлення технологічної та спеціальної частини

ВСТУП

Стисло відображаються стан та перспективи розвитку виробництва листового скла, обґрунтовується значення виробництва скла.

Вказується мета дипломного проекту, актуальність теми, предмет дослідження, завдання на дипломне проектування.

1. ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА

2.1.1 Характеристика продукції.

Наводиться характеристика листового скла, відповідно вимогам стандарту. Вказуються вимоги до листового скла, а саме: умовне позначення, граничні відхилення, різнотовщинність, різниця діагоналей, оптичні викривлення, кількість та розмір допустимих вад, коефіцієнт направленого світло пропускання, правила маркування та пакування, тощо.

2.1.2 Характеристика сировинних матеріалів.

Наводяться види основної сировини та допоміжних матеріалів. Вказується родовище або постачальник сировини, її марка та хімічний склад відповідно нормативно-технічної документації описується вплив на процес скловаріння.

Ці відомості про сировину наводяться на основі літературних даних, даних лабораторних аналізів та технологічного регламенту. Кожен вид сировини повинен відповідати встановленим технічним вимогам.

Сировину обирають з точки зору досягнення високої якості виробів та економічної доцільності її використання.

Для наочності та чіткості описування рекомендуються основні та допоміжні матеріали привести у вигляді таблиці з відповідними характеристиками. Виконання наведено в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 – Характеристика основної сировини та допоміжних матеріалів

Найменування Матеріалу	Призначення матеріалу	Номер та назва стандарту	Марка, сорт	Вимоги стандарту
1 Основна сировина
1.1 Пісок Новоселівського родовища	Введення до складу шихти скло-утворюючого компоненту	ГОСТ 22551-77 «Песок кварцевый меленый песчаник, кварцит и жильный кварц для стекольной промышленности»	ВС-05-01	Масова частка SiO2 не менше 98,5% Масова частка не менше 0,05% Масова частка не більше 0,6%
2 Допоміжні матеріали
2.1 Вугілля	Відновлення сульфату натрію	ГОСТ 8188-87 «Уголь каменный и антрацит Донецкого бассейна для бытовых потребностей»	Марка А, Д	Масова частка золи не більше 13% Масова частка вологи не більше 1,5%

В цьому підрозділі необхідно привести рецепт шихти, його обґрунтування у вигляді таблиці, на прикладі таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 – Вплив компонентів шихти на варіння та фізико-хімічні

властивості скла

Сировина	Вміст оксиду, %	Головний оксид	Вплив на процес скловаріння	Фізико-хімічні властивості скла
1	2	2	3	4
1 Пісок кварцовий	98,5 – 99,6		Підвищує в’язкість, тугоплавкість покращує механічні та хімічні характеристики, погіршує гомогенізацію, збільшує схильність до кристалізації.	Зменшує показник заломлення скла, ТКЛР, щільність, підвищує термостійкість.

2.1.3 Метод виробництва та його обґрунтування

На основі аналізу технологічних процесів на діючих виробництвах силікатних матеріалів, а також розробок проектних організацій і наукових закладів, що приведені в літературних джерелах, студенти повинні вибрати найбільш перспективний спосіб та технологічну схему виробництва. Необхідно показати переваги обраних методів виробництва та технологічної схеми в напряму підвищення якості продукції, її відповідності кращим закордонним аналогам, а також комплексного використання місцевої та недефіцитної сировини, промислових відходів; зниження коефіцієнтів витрат сировини, тепло- та енергоносіїв; ступеня механізації, автоматизації та зменшення частки ручної праці; кращих умов та продуктивної праці; рішення питань охорони навколишнього середовища.

Після вибору методу виробництва необхідно уточнити технологічну схему та підібрати необхідне технологічне обладнання. В кінці підрозділу приводиться загальний висновок по методу виробництва.

2.1.4 Технологічний процес

Наводиться технологічна схема виробництва листового скла, яка відображає послідовність та взаємозв’язок основних технологічних операцій. Може бути використана діюча на виробництві технологічна схема, яка при роботі над проектом може перероблятися та вдосконалюватися, враховуючи обраний метод виробництва.

При описі технологічної схеми виробництва студент детально розкриває послідовність та сутність операцій технологічного процесу, починаючи з завантаження шихти до скловарної печі і закінчує пакуванням готового листового скла.

Після описання технологічного процесу, треба навести детальні відомості про технологічні параметри на кожному етапі виробництва у вигляді таблиці.

Таблиця 2.3 – Параметри технологічного процесу варіння

№ п.п	Найменування параметра одиниці виміру	Значення параметру	Допустимі відхилення від параметрів
1	2	3	4
1	Продуктивність печі, т/добу	165/330	±2 %
2	Температура газового середовища печі між пальниками, ºС: 1 – 2 пара 3 – 4 пара (максимум)	1450 1550	±20ºС ±10ºС

Після наведення необхідних параметрів, треба вказати види вад, які можуть утворитись на різних технологічних стадіях виробництва у вигляді таблиці. Приклади оформлення наведено в таблиці 2.4.

Таблиця 2.4 – Термін та визначення основних видів видимих вад листового

скла

Терміни	Визначення
1	2
1 Включення (вади скломаси)
Руйнівне включення	Включення у склі, що супроводжується тріщинами та (або) посічками
1.2 Кристалічні включення
Камінь	включення у склі різних розмірів, форми та кольору, що має кристалічну структуру: продукт руйнування вогнетривів (вогнетривкий камінь, чорна крапка), не провар шихти (шихтовий камінь, чорна крапка), продукт кристалізації скла (рух), окалина
1.3 Скловидні включення
Звилина	включення, що має склоподібну структуру, яке за хімічним складом і фізичними властивостями відрізняється від основного скла

2.1.5 Технологічне обладнання

Основне технологічне обладнання у виробництві, що проектується, вибирають на основі технологічної схеми та опису технологічного процесу, використовуючи технологічний регламент, спеціальні довідники, навчальну та спеціальну літературу.

Наводиться технічна характеристика обраного обладнання (з обов'язковим посиланням на джерела): габаритні розміри, вказуються продуктивності на задані технологічні параметри його роботи (цикл обробки, маса завантаження, ступінь подрібнення, вологість, швидкість руху, розміри та інше). При необхідності наводяться схеми або ескізи машин та агрегатів з вказівкою їх основних частин, деталей.

Приклади оформлення даного підрозділу наведено в таблиці 2.5.

Таблиця 2.5– Характеристика основного технологічного обладнання

№ п/п	Найменування та характеристика обладнання	Кількість	Призначення
1	Ванна скловарна піч, регенеративна, с поперечним напрямом полум’я, безперервної дії: завантажувальна кишеня: глибина, 1400 мм; ширина, 5800 мм; влет по скломасі, 1200 мм; варильний басейн: глибина, 1400 мм; ширина, 9000 мм; довжина, 30550 мм; пережим печі, глибина, 1100 мм; ширина, 5000 мм; довжина, 6400 мм; басейн охолодження: глибина, 1100 мм; ширина, 4000 мм; довжина, 23500 мм; виробіточний канал: глибина, 1100 мм; ширина, 3500 мм; довжина, 6800 мм; Кількість пар пальників Тип регенераторів, секційні: висота насадки, 3900 мм Кількість рядів: цегла ШН – 41 цегла перекладна цегла форстеритова	1 6 15 1 10	Основне обладнання. Варіння скла. Утилізація тепла пічних газів, що відходять

2.1.6 Обґрунтування плану цеху

В цьому підрозділі необхідно вказати параметри цеху, а саме: кількість поверхів, габаритні розміри, наявність, призначення та розміри підвальних приміщень, матеріал покрівлі, а також треба вказати особливості будови цеху з виробництва загартованого скла.

2.1.7 Охорона праці

Цей підрозділ виконується під керівництвом консультанта з технологічної та спеціальної частини з використанням технологічних регламентів в яких охарактеризовані вимоги до працівників, які працюють в цеху з виробництва загартованого скла та підручників з охорони праці.

2.1.8 Охорона навколишнього середовища

В цьому підрозділі необхідно навести шкідливі речовини, що утворюються в твердому, газоподібному та рідкому стані, причини утворення, способи усунення. Вказується вплив хімічних елементів, їх концентрація та шкідливість дії. Характеристику елементів можна навести у вигляді таблиці. Приклад оформлення наведено в таблиці 2.6.

Таблиця 2.6 – Токсикологічна характеристика матеріалів, які використовують у

виробництві листового скла

Назва матеріалу	Клас небезпеки ГОСТ 12.1.007-88	ГДК у повітрі робочій зони, мг/м3 ГОСТ 12.1.005-88	Характер дії речовин на організм людини	Перша медична допомога і заходи безпеки
Пісок	3	1	Пил, що з’являється в процесі виробництва не токсичний, але при великих концентраціях при вдиханні викликає силікоз, подразнення верхніх дихальних шляхів, слизистої носа. Вражає шкіряні покрови з утворенням наривів	Захист органів дихання: респіратор ШБ-1 типу «Лепесток», захисні окуляри та спецодяг, місцева витяжка, вентиляція, зволоження листового скла, герметизація обладнання, застосування пневмотранспорт
Крейда	4	6
Доломіт	4	6
Каолін	4	6
Сода	3	2
Сульфат натрію	3	2
Вугілля	4	10

3.2 СПЕЦІАЛЬНА ЧАСТИНА

3.2.1 Розрахунок асортименту продукції

Розрахунок асортименту цеху з виробництва листового скла наведений в таблиці 2.7.

Таблиця 2.7 – Розрахунок асортименту цеху з виробництва листового скла

Марка скла	Потужність, м²/рік	Відсоткове співвідношення	Випуск, м²		Випуск, т
			за рік	за рік	за добу	за добу

Випуск листового скла за рік розраховується за формулою:

м²/рік (2.1)

де – потужність цеху, м²/рік;

- відсоткове співвідношення.

Випуск листового скла за добу розраховується за формулою:

м²/ добу, (2.2)

де - календарний час, доба.

Перерахунок листового скла з м² в т розраховується за формулою:

т/рік, (2.3)

де = 1 м² – площа 1 м²;

– товщина скла, м;

= 2500 кг/м³ – щільність скла.

т/рік (2.4)

2.2.2 Приклад розрахунку рецепту листового скла

Хімічний склад сировинних матеріалів, що входить до складу листового скла, наводиться у таблиці 2.8.

Таблиця 2.8 - Хімічний склад сировинних матеріалів, %

Матеріал	Вміст сировинних матеріалів %
	SiO2	Al2O3	Fe2O3	CaO	MgO	К2O	Na2O	ТіО2	Na2CO3	Na2SO4	втрати при проколюванні
1. Пісок	99,6	0,15	0,04								0,21
2. Сода			0,008						57,9		42,09
3. Каолін	48,3	36,4	0,7	0,5		0,4	0,1	0,6			13,0
4. Доломіт	1,0	0,2	0,05	31,5	20,5						46,75
5. Крейда	2,0	2,0	0,1	54,0	0,5						41,4
6. Сульфат натрію	0,5		0,03							97,0	2,47
Хімічний склад скла	72,4	0,95	0,06	8,8	3,8		13,6			0,39	-

Содо-сульфатне співвідношення в шихті становить 96:4.

Розрахунок ведеться на 100 кг листового скла у вагових відсотках (далі %).

Орієнтовний розрахунок

Кількість , який вводить доломіт до складу скла розраховується за формулою:

кг, (2.5)

де - вміст оксиду, за заданим хімічним складом скла;

- вміст основного оксиду в сировині.

Вміст інших оксидів, які вводяться разом з доломітом розраховуються за формулою:

_(2.6)

де = 1,0% – вміст двооксиду кремнію в доломіті.

(2.7)

де = 0,2% – вміст оксиду алюмінію в доломіті.

(2.8)

де = 0,05% – вміст оксиду заліза в доломіті.

(2.9)

де = 31,5% – вміст двооксиду кремнію в доломіті.

Кількість , який вводить крейда до складу скла, вже з врахованою кількість, яка була введена разом з доломітом, розраховується за формулою:

(2.10)

де - вміст оксиду, за заданим хімічним складом скла;

- оксид кальцію, який вже був введений разом з доломітом.

Необхідна кількість розраховується за формулою:

кг, (2.11)

де - вміст основного оксиду в сировині.

Вміст інших оксидів, які вводяться разом з крейдою розраховуються за формулою:

(2.12)

(2.13)

(2.14)

(2.15)

Кількість , який вводить каолін до складу скла, вже з врахованою кількість, яка була введена разом з доломітом та крейдою, розраховується за формулою:

(2.16)

де - вміст оксиду, за заданим хімічним складом скла;

- оксид алюмінію, який вже був введений разом з доломітом;

- оксид алюмінію, який вже був введений разом з крейдою.

Необхідна кількість розраховується за формулою:

кг, (2.17)

Вміст інших оксидів, які вводяться разом з каоліном розраховуються за формулою:

(2.18)

(2.19)

(2.20)

(2.21)

(2.22)

(2.23)

Перерахунок лугів на виконується за формулою:

(2.24)

де - кількість , який вводиться разом з каоліном;

0,66 - фактор перерахунку;

- кількість , який вводиться з каоліном.

Кількість , який вводить сода та сульфат до складу скла, вже з врахованою кількість, яка була введена разом з каоліном, розраховується за формулою:

(2.25)

де - перерахований на луги.

Співвідношення соди та сульфату натрію, які вводять лужні оксиди складає 96:4, тоді:

втрати соди на звітрювання розраховується за формулою:

кг, (2.26)

де 1,71 - фактор перерахунку Na₂O → Na₂СO₃;

0,96 - коефіцієнт, який враховує кількість соди, якою вводиться ;

1,01 - коефіцієнт, який враховує звітрювання.

Вміст інших оксидів, які вводяться разом з содою розраховуються за формулою:

(2.27)

втрати сульфату на звітрювання розраховується за формулою:

кг, (2.28)

де 2,29 - фактор перерахунку Na₂O → Na₂SO₄;

0,04 - коефіцієнт, який враховує кількість соди, якою вводиться ;

1,04 - коефіцієнт, який враховує звітрювання.

Вміст інших оксидів, які вводяться разом з сульфатом розраховуються за формулою:

(2.29)

(2.30)

Кількість , який вводить пісок до складу скла, з урахуванням кількість, яка була введена разом з доломітом, крейдою, каоліном та сульфатом натрію розраховується за формулою:

(2.31)

де - вміст оксиду, за заданим хімічним складом скла;

- кількість , який вводить доломіт;

- кількість , який вводить крейда;

- кількість , який вводить каолін;

- кількість , який вводить сульфат натрію.

Необхідна кількість розраховується за формулою:

кг, (2.32)

Вміст інших оксидів, які вводяться разом з піском розраховуються за формулою:

(2.33)

(2.34)

Остаточний розрахунок

Вносимо поправки до розрахунків.

Кількість , який вводить доломіт до складу скла з урахуванням вже введеного оксиду магнію з крейдою розраховується за формулою:

кг, (2.35)

де - кількість оксиду магнію, який введений крейдою;

- вміст основного оксиду в сировині.

Вміст інших оксидів, які вводяться разом з доломітом розраховуються за формулою:

(2.36)

де = 20,5 % – вміст двооксиду кремнію в доломіті.

(2.37)

де = 1,0% – вміст двооксиду кремнію в доломіті.

(2.38)

де = 0,2% – вміст оксиду алюмінію в доломіті.

(2.39)

де = 0,05% – вміст оксиду заліза в доломіті.

(2.40)

де = 31,5% – вміст двооксиду кремнію в доломіті.

Кількість , який вводить крейда до складу скла з урахуванням вже

введеного оксиду кальцію з каоліном та доломітом розраховується за формулою:

кг, (2.41)

де - вміст основного оксиду в сировині;

- вміст оксиду, за заданим хімічним складом скла;

- оксид кальцію, який вже був введений каоліном;

- оксид кальцію, який вже був введений разом з доломітом.

Вміст інших оксидів, які вводяться разом з крейдою розраховуються за формулою:

(2.42)

(2.43)

(2.44)

(2.45)

(2.46)

Кількість , який вводить каолін до складу скла з урахуванням вже введеного оксиду алюмінію з доломітом, крейдою та піском розраховується за формулою:

кг, (2.47)

де - вміст оксиду, за заданим хімічним складом скла;

- оксид алюмінію, який вже був введений разом з доломітом;

- оксид алюмінію, який вже був введений разом з крейдою;

- оксид алюмінію, який вже був введений разом з піском;

- вміст основного оксиду в сировині.

Вміст інших оксидів, які вводяться разом з каоліном розраховуються за формулою:

(2.48)

(2.49)

(2.50)

(2.51)

(2.52)

(2.53)

(2.54)

Перерахунок лугів на виконується за формулою:

(2.55)

де - кількість , який вводиться разом з каоліном,;

0,66 - фактор перерахунку;

- кількість , який вводиться з каоліном.

Кількість , який вводить сода та сульфат до складу скла, вже з

врахованою кількість, яка була введена разом з каоліном, розраховується за формулою:

кг, (2.56)

де - перерахований на луги.

Співвідношення соди та сульфату натрію, які вводять лужні оксиди складає 96:4, тоді:

втрати соди на звітрювання розраховується за формулою:

кг (2.57)

де - кількість , який вводить сода та сульфат ;

1,71 - фактор перерахунку Na₂O → Na₂СO₃;

0,96 - коефіцієнт, який враховує кількість соди, якою вводиться ;

1,01 - коефіцієнт, який враховує звітрювання.

Вміст інших оксидів, які вводяться разом з содою розраховуються за формулою:

(2.58)

(2.59)

Втрати сульфату на звітрювання розраховується за формулою:

кг (2.60)

де - кількість , який вводить сода та сульфат ;

2,29 - фактор перерахунку Na₂O → Na₂SO₄;

0,04 - коефіцієнт, який враховує кількість соди, якою вводиться ;

1,04 - коефіцієнт, який враховує звітрювання.

Вміст інших оксидів, які вводяться разом з сульфатом розраховуються за формулою:

(2.61)

(2.62)

(2.63)

Кількість , який вводить пісок до складу скла з урахуванням вже введеного двооксиду кремнію з доломітом, крейдою, каоліном та сульфатом розраховується за формулою:

кг, (2.64)

де - вміст оксиду, за заданим хімічним складом скла;

- кількість , який вводить доломіт;

- кількість , який вводить крейда;

- кількість , який вводить каолін;

- кількість , який вводить сульфат натрію.

Вміст інших оксидів, які вводяться разом з піском розраховуються за формулою:

(2.65)

(2.66)

(2.67)

Для відновлення застосовується антрацит в кількості, що відповідає 6% від маси сульфату натрію, необхідно:

кг, (2.68)

де 0,06 % – кількість антрациту від загальної кількості ;

0,9 % – кількість вуглецю від суми антрациту.

Отримані дані треба занести в таблицю 2.9.

Таблиця 2.9 – Розрахунковий склад шихти

Матеріал	рецепт Загартованого скла на 100 кг скломаси	Вміст сировинних матеріалів, %
		SiO2	Al2O3	Fe2O3	CaO	MgO	ТіО2	луги в пере-рахунку на Na2О	в т. ч. Na2О	в т. ч. К2О
1. Пісок	71,2643	70,9792	0,1069	0,0285
2. Сода	22,5434			0,0018				13,056	2,2543
3. Каолін	0,9505	0,4591	0,346	0,0066	0,0047		0,0057	0,0034	0,0009	0,0038
4. Доломіт	18,4517	0,1845	0,0369	0,0092	5,8123	3,7826
5. Крейда	5,5122	0,1102	0,1102	0,0055	2,9766	0,0276
6. Сульфат натрію	1,2968	0,0065		0,0004				0,544	1,2579
7. Вугілля	0,0864
Усього	120,1053	71,7395	0,6	0,052	8,7936	3,8102	0,0057	16,6034	3,5131	0,0038

Вихід скломаси із 100 кг шихти розраховується за формулою:

В= (100·100)/ΣЦ = (100·100)/120,1053 = 83,26 %, (2.69)

де ΣЦ = 120,1053 кг – кількість шихти на 100 кг скломаси.

Вигорання скломаси на 100 кг розраховується за формулою:

У = 100 – 83,26 = 16,74 % (2.70)

2.2.4 Розрахунок матеріального балансу виробництва

Виробнича програма цеху наведена в таблиці 2.10.

Таблиця 2.10 – Виробнича програма цеху

Найменування стадії	Втрати ,%	Надійде,т/рік	Випуск,т/рік	Кількість втрат,т/рік
1	2	3	4	4
	в	Н	Р	П
Упакування	1
Розрізання	3 – 4
Відбортовування	10 – 12
Хальмоза	0,01
Підсумок

Кількість скла, яке надійде на склад готової продукції розраховується за формулою:

т/рік, (2.71)

де Р - потужність цеху, т/рік;

– втрати на упакуванні, %.

Кількість втрат на упакуванні розраховуються за формулою:

П=Н-Р,т/рік (2.72)

Матеріальний баланс виробництва листового скла має вигляд:

т/рік, (2.73)

де - статті надходження матеріального балансу виробництва листового скла, т/рік;

- статті витрат матеріального балансу виробництва листового скла, т/рік.

Статті надходження матеріального балансу виробництва листового скла:

, т/рік (2.74)

де - кількість шихти на річну програму, т/рік;

- бій скла, отриманий при виробництві, т/рік;

- покупний бій, т/рік.

Статті витрат матеріального балансу виробництва листового скла:

т/рік, (2.75)

де Р – потужність цеху, т/рік;

- кількість втрат з виробничої програми, т/рік;

ч – вигорання шихти, т/рік.

Матеріальний баланс виробництва листового скла складається з урахуванням виробничої програми цеху.

Кількість шихти на річну програму розраховується за формулою:

т/рік, (2.76)

де К – коефіцієнт, що враховує співвідношення шихти та бою скла;

q– кількість шихти на 100 кг скломаси, кг;

Е – кількість звареної скломаси, т (з виробничої програми).

Бій скла, отриманий при виробництві розраховується за формулою:

т/рік (2.77)

Кількість покупного бою розраховується за формулою:

т/рік (2.78)

де - кількість скломаси, триманої з бою, т/рік.

Кількість скломаси, триманої з бою розраховується за формулою:

т/рік, (2.79)

де - відсоток бою відповідно умовного співвідношення.

Вигорання шихти розраховується за формулою:

т/рік (2.80)

За результатами проведених розрахунків складається матеріальний баланс цеху, який зводиться в таблицю 2.11.

Таблиця 2.11 – Матеріальний баланс виробництва листового скла

Статті надходження	Кількість, т/рік	Кількість, %	Статті витрати	Кількість, т/рік	Кількість, %
1 Шихта			1 Готова продукція
2 Бій скла, отриманий у виробництві			2 Відходи скла при упакуванні
3 Покупний бій			3 Відходи скла при розрізанні
			4 Відходи скла при відбортовуванні
			5 Вигорання шихти
			6 Хальмоза
Усього			Усього

2.2.5 Розрахунку кількості технологічного обладнання

Річний ефективний фонд часу роботи обладнання розраховується за формулою:

(2.81)

де = 365 діб – річний календарний фонд часу;

Продуктивність тонкошарового завантажника шихти розраховується за формулою:

, т/год., (2.82)

де - ширина шару завантаження, м;

= (0,08÷0,17) м – висота шару шихти;

- крок столу за один оберт валу, м;

- число обертів, об/с;

= 1,1 т/м³ - об’ємна вага шихти;

= (0,66÷0,72) – коефіцієнт розрихлення.

Продуктивність ванної скловарної печі розраховується за формулою:

_{, т/год, (2.83)}

де КВС – коефіцієнт використання скляної маси;

- річний ефективний фонд часу роботи обладнання, год.

Коефіцієнт використання скляної маси розраховується за формулою:

, (2.84)

де - швидкість виробітки стрічки, м/год.;

- товщина стрічки скла, що виробляється, м;

= 2500 кг/м³ - щільність скла;

- ширина стрічки скла з бортами, що виробляється, м,

- ширина стрічки скла без бортів, що виробляється, м,

Продуктивність флоат-ванни та печі відпалу розраховується за формулою:

, т/год (2.85)

1000 – коефіцієнт перерахунку з кг в т.

Кількість технологічного обладнання розраховується за формулою:

, шт. (2.86)

де - продуктивність обладнання, т/год.

Коефіцієнт завантаження обладнання розраховується за формулою:

(2.87)

де - розрахована кількість обладнання, шт.;

- прийнята кількість обладнання, шт.

На основі отриманих даних треба заповнити таблицю 2.11.

Таблиця 2.11 – Технологічне обладнання

Назва обладнання	Потужність т/рік	Продуктив- ність обладнання, т/год.	Річний ефективний фонд часу роботи обладнання год.	Кількість обладнання		Коефі- цієнт заванта- ження
				розрахована	прийнята
	Р					к
1 Ванна скловарна піч
2 Флоат-ванна
3 Піч відпалу
4 Завантажник шихти
Підсумок

6. Теплотехнічних розрахунок

При виконанні теплотехнічного розрахунку та складанні теплотехнічного балансу, необхідно користуватись методичними вказівками до курсового проекту з дисципліни теплотехнічне обладнання виробництва скла.